Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 21, №4, 2025

Антихолінергічний синдром — це гарячковий токсидром, який характеризується пригніченням холінергічної нейротрансмісії в мускаринових рецепторах. Обов’язковою умовою його виникнення є факт, що фармакологічні засоби мають бути ліпофільними та здатними проходити крізь гематоенцефалічний бар’єр і блокувати мускаринові холінергічні рецептори. До тригерів антихолінергічного токсидрому належать алкалоїди понад 2000 видів рослин та грибів, антипсихотики, антидепресанти, протипаркінсонічні препарати, спазмолітики, очні й антигістамінні препарати, препарати для загальної та локальної анестезії тощо, які часто призначають у комбінаціях, хоча ці лікарські засоби значно відрізняються за антихолінергічною дією в межах класів. Передозування сполуками з антихолінергічною активністю може бути випадковим або навмисним. Сприяючими факторами є похилий вік, захворювання центральної нервової системи, дефіцит вітаміну B1, генетична схильність та поліпрагмазія. Механізм дії антихолінергічних сполук полягає в антагонізації нейромедіатора ацетилхоліну та його дефіциту в синаптичній щілині мускаринових антихолінергічних рецепторів, що може бути обумовлено різними факторами. Симптоми, спричинені дефіцитом ацетилхоліну, можна розділити на периферичні й центральні залежно від того, здатна тригерна речовина подолати гематоенцефалічний бар’єр чи ні. При антихолінергічному синдромі рабдоміоліз зазвичай відсутній через нечасте сильне підвищення м’язового тонусу або ригідність. Кумулятивний ефект від прийому кількох ліків з антихолінергічними властивостями, який називається антихолінергічним навантаженням, може негативно вплинути на когнітивні й фізичні функції та збільшити ризик смертності.

Anticholinergic syndrome is a febrile toxidrome characterized by the suppression of cholinergic neurotransmission in muscarinic receptors. A prerequisite for its development is that pharmacological agents must be lipophilic and capable of crossing the blood-brain barrier to block muscarinic cholinergic receptors. Triggers of anticholinergic toxidrome include alkaloids from over 2,000 species of plants and fungi, antipsychotics, antidepressants, antiparkinsonian drugs, antispasmodics, ocular and antihistamine medications, general and local anesthetics, which are often prescribed in combinations, although these drugs vary significantly in their anticholinergic effects within classes. Overdose of anticholinergic compounds can be accidental or intentional. Contributing factors include old age, central nervous system diseases, vitamin B1 deficiency, genetic predisposition, and polypharmacy. The mechanism of action of anticholinergic compounds is based on the antagonism of the neurotransmitter acetylcholine and its deficiency in the synaptic cleft of muscarinic anticholinergic receptors, which can be due to various factors. Symptoms caused by acetylcholine deficiency can be divided into peripheral and central, depending on whether the triggering substance can cross the blood-brain barrier. In anticholinergic syndrome, rhabdomyolysis is usually not present due to the rare occurrence of severe muscle tone increase or rigidity. The cumulative effect from taking several anticholinergic drugs, known as anticholinergic load, can negatively affect cognitive and physical functions and increase the risk of mortality.

антихолінергічний токсидром; етіологія; патогенез; клінічні ознаки

anticholinergic toxidrome; etiology; pathogenesis; clinical signs

1. Bortnik DI, Dmytriiev DV. Central anticholinergic syndrome (CAS) in аnesthesiology: a narrative review. Journal of Periоperative Medicine. 2019;2(1):22-25 (in Ukrainian). doi: 10.31636/prmd.v2i1.3.
2. Neelamegam M, Zgibor J, Chen H, et al. The Effect of Cumulative Anticholinergic Use on the Cognitive Function of Older Adults: Results from the Personality and Total Health (PATH) Through Life Study. J Gerontol A Biol Sci Med Sci. 2020 Sep 16;75(9):1706-1714. doi: 10.1093/gerona/glaa145.
3. Savchenko RB. Cumulative Cholinolytic Effect in Clinical Practice (Literature Review). Bulletin of the Ukrainian Medical Stomatological Academy. 2021;21(1):188-193 (in Ukrainian). doi: 10.31718/2077-1096.21.1.188.
4. Hlle T, Purrucker JC, Morath B, et al. Central anticholi-nergic, neuroleptic malignant and serotonin syndromes: Important differential diagnoses in postoperative impairment of consciousness. Anaesthesiologie. 2023 Mar;72(3):157-165 (in German). doi: 10.1007/s00101-023-01256-6.
5. Broderick ED, Metheny H, Crosby B. Anticholinergic Toxicity. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK534798/.
6. Wang YC, Chen YL, Huang CC, et al. Cumulative use of therapeutic bladder anticholinergics and the risk of dementia in patients with lower urinary tract symptoms: a nationwide 12-year cohort study. BMC Geriatr. 2019 Dec 30;19(1):380. doi: 10.1186/s12877-019-1401-y.
7. Martnez Monseny A, Martnez Snchez L, et al. Poisonous plants: An ongoing problem. An Pediatr (Barc). 2015 May;82(5):347-53 (in Spanish). doi: 10.1016/j.anpedi.2014.08.008.
8. Lian W, Wang Y, Zhang J, et al. The genus Datura L. (Solanaceae): A systematic review of botany, traditional use, phytochemistry, pharmacology, and toxicology. Phytochemistry. 2022 Dec;204:113446. doi: 10.1016/j.phytochem.2022.113446.
9. Vgner J, Votava J, Splen A. Central anticholinergic syndrome — forgotten diagnosis. Anesteziologie. Anest Intenziv Med. 2021; 32(3):164-167 (in Polish).
10. Egberts A, Moreno-Gonzalez R, Alan H, et al. Anticholinergic Drug Burden and Delirium: A Systematic Review. J Am Med Dir Assoc. 2021 Jan;22(1):65-73.e4. doi: 10.1016/j.jamda.2020.04.019.
11. Morarasu BC, Coman AE, Bologa C, et al. Recognition and Management of Serotonin Toxidrome in the Emergency Department-Case Based Review. J Pers Med. 2022 Dec 15;12(12):2069. doi: 10.3390/jpm12122069.
12. Ivashchenko OV, Oleksienko NV, Struk VF, Bogomol AG. Acute poisoning with M-cholinoblockers. Emergency Medicine (Ukraine). 2010;2(27):127-130 (in Ukrainian).
13. Vakhnovska K, Shmigach M. Central anticholinergic syndrome. Health & Education 2023;2:53-56 (in Ukrainian). doi: 10.32782/health-2023.2.9.
14. Ghossein N, Kang M, Lakhkar AD. Anticholinergic Medications. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK555893/.
15. Sicari V, Zabbo CP. Diphenhydramine. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan.
16. Caroff SN, Watson CB, Rosenberg H. Drug-induced Hyperthermic Syndromes in Psychiatry. Clin Psychopharmacol Neurosci. 2021 Feb 28;19(1):1-11. doi: 10.9758/cpn.2021.19.1.1.
17. Ahmed M, Mridha D. Unintentional Jimson Weed Poisoning in a Family: A Case Report. Cureus. 2023;15(9): e45604. doi: 10.7759/cureus.45604.
18. Alshahrani MSS, Attalla M, Perri D, Klimaszyk D. Anticholinergic Syndrome (Anticholinergic Toxicity). McMaster Textbook of Internal Medicine. Krakw: Medycyna Praktyczna; 2023. Available from: https://empendium.com/mcmtextbook/chapter/B31.II.20.11.
19. Haner elik F, Aytekin R, Yldrm H, et al. A Case of Forgotten Poisoning in a Patient Presenting with Speech Disorder. Eurasian J Tox. 2024;6(2):33-34. doi: 10.51262/ejtox.1442548.
20. Cirronis M, Giampreti A, Eleftheriou G, et al. Coma and confirmed epileptiform activity induced by Amanita pantherina poisoning. Toxicon. 2025 Jan;254:108208. doi: 10.1016/j.toxicon.2024.108208.
21. Kurdil NV, Padalka VM, Ivashchenko OV, et al. Toxic Syndromes in Acute Poisonings by Conditionally Edible and Poiso-
22. nous Mushrooms. Emergency medicine. 2016;2(73):111-119 (in Ukrainian). doi: 10.22141/2224-0586.2.73.2016.74795.
23. Brown H, Pollard KA. Drugs of Abuse: Sympathomimetics. Crit Care Clin. 2021 Jul;37(3):487-499. doi: 10.1016/j.ccc.2021.03.002.
24. Maravi P, Mishra DK, Singh A, Niranjan V. Atropine eye-drop-induced acute delirium: a case report. Gen Psychiatr. 2020 May 5;33(3):e100125. doi: 10.1136/gpsych-2019-100125.
25. Dawson AH, Buckley NA. Pharmacological management of anticholinergic delirium — theory, evidence and practice. Br J Clin Pharmacol. 2016 Mar;81(3):516-24. doi: 10.1111/bcp.12839.
26. Trang A, Khandhar PB. Physiology, Acetylcholinesterase. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK539735/.
27. Mueller A, Spies CD, Eckardt R, et al. Anticholinergic burden of long-term medication is an independent risk factor for the development of postoperative delirium: A clinical trial. J Clin Anesth. 2020 May;61:109632. doi: 10.1016/j.jclinane.2019.109632.
28. Thomas E, Martin F, Pollard B. Delayed recovery of consciousness after general anaesthesia. BJA Education. May 2020;20(5):173-179. doi: 10.1016/j.bjae.2020.01.007.
29. Cascella M, Bimonte S, Di Napoli R. Delayed Emergence from Anesthesia: What We Know and How We Act. Local Reg Anesth. 2020 Nov 5;13:195-206. doi: 10.2147/LRA.S230728.
30. Luo TY, Cai S, Qin ZX, et al. Basal Forebrain Cholinergic Activity Modulates Isoflurane and Propofol Anesthesia. Front Neurosci. 2020 Oct 27;14:559077. doi: 10.3389/fnins.2020.559077.
31. Lozano-Ortega G, Johnston KM, Cheung A, et al. A review of published anticholinergic scales and measures and their applicability in database analyses. Arch Gerontol Geriatr. 2020 Mar-Apr;87:103885. doi: 10.1016/j.archger.2019.05.010.
32. Carrillo-Esper R, Ramrez-Rosillo FJ, Garnica-Escamilla MA, et al. Sndrome anticolinrgico. Rev Invest Med Sur Mex. 2012;19(4):244-249. Available from: https://www.medicasur.com.mx/pdf-revista/RMS124-CC01-PROTEGIDO.pdf.
33. Kravets O, Klygunenko O, Yekhhalov V, Kovryha O. Features of anesthesia of patients with special needs. Part 2. Pain, 
34. Anaesthesia & Intensive Care. 2024;3(108):7-14. doi: 10.25284/2519-2078.3(108).2024.310491.
35. Tzabazis A, Miller C, Dobrow MF, et al. Delayed emergence after anesthesia. Review. Journal of Clinical Anesthesia. 2015;27(4):353-360. doi: 10.1016/j.jclinane.2015.03.023.
36. Carroll L. Alice’s Adventures in Wonderland. London: MacMillan & Co; 1865. 149 p.
37. Cho H, Kim J. Development of postoperative central anticholinergic syndrome due to low-dose intravenous fentanyl. Saudi J Anaesth. 2018 Apr-Jun;12(2):328-331. doi: 10.4103/sja.SJA_478_17.
38. Walter PJ, Dieter AA, Siddiqui NY, et al. Perioperative anticholinergic medications and risk of catheterization after urogynecologic surgery. Female Pelvic Med Reconstr Surg. 2014 May-Jun;20(3):163-7. doi: 10.1097/SPV.0000000000000075.
39. Lisibach A, Benelli V, Ceppi MG, et al. Quality of anticholi–nergic burden scales and their impact on clinical outcomes: a systematic review. Eur J Clin Pharmacol. 2021 Feb;77(2):147-162. doi: 10.1007/s00228-020-02994-x.
40. Rastogi R, Swarm RA, Patel TA. Case scenario: opioid association with serotonin syndrome: implications to the practitioners. Anesthesiology. 2011 Dec;115(6):1291-8. doi: 10.1097/ALN.0b013e31823940c0.
41. Soletchnik M, Rousseau G, Gonzalez L, Laribi S. Central anticholinergic syndrome secondary to atropine eye drops: A case study. Br J Clin Pharmacol. 2023 Feb;89(2):541-543. doi: 10.1111/bcp.15408.
42. Gopinathan V. Central Anticholinergic Syndrome — a forgotten entity. British Journal of Anesthesia. Issue eLetters Supplement. 2008;101. doi: 10.1093/bja/el_2684.
43. Cai A, Cai X. Toxin-Induced Acute Delirium. Neurologic Clinics. November 2020;38(4):81-798. doi: 10.1016/j.ncl.2020.07.005.
44. Svensson M, Elmsthl S, Sanmartin Berglund J, Rosso A. Association of systemic anticholinergic medication use and accelerated decrease in lung function in older adults. Sci Rep. 2024 Feb 22;14(1):4362. doi: 10.1038/s41598-024-54879-z.
45. Herrmann ML, Boden C, Maurer C, et al. Anticholinergic Drug Exposure Increases the Risk of Delirium in Older Patients Undergoing Elective Surgery. Front Med (Lausanne). 2022 May 6;9:871229. doi: 10.3389/fmed.2022.871229.
46. Salahudeen MS, Duffull SB, Nishtala PS. Anticholinergic burden quantified by anticholinergic risk scales and adverse outcomes in older people: a systematic review. BMC Geriatr. 2015 Mar 25;15:31. doi: 10.1186/s12877-015-0029-9.