Мобильная версия

Международный неврологический журнал Том 20, №7, 2024

Нейропсихічні розлади у дітей в період воєнного стану та шляхи їх корекції

Авторы: Кирилова Л.Г., Мірошников О.О., Дюкарева-Бездєнєжних С.В.
ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Під час воєнних дій діти з порушеннями нейророзвитку, зокрема з розладами аутистичного спектра (РАС) та епілептичними енцефалопатіями, зазнають значного стресу, що викликає регрес у розвитку та поведінкові порушення. Важливо розробити ефективні методи корекції цих розладів для поліпшення якості життя дітей в умовах воєнного часу. Мета: оцінити частоту клінічних проявів нейропсихічних розладів у дітей з порушеннями нейророзвитку під час воєнного стану та ефективність їх корекції за допомогою дієтичних добавок нейроадаптогенної дії. Матеріали та методи. Обстежено 64 дитини віком від 3 до 7 років, з яких 44 — з епілептичними та розвитковими енцефалопатіями і 20 — з РАС та епілептиформною активністю. Діти були поділені на дві групи: основну (31 дитина, що отримувала дієтичні добавки Когівіс і Сілента протягом 30 днів) і групу порівняння (33 дитини, що отримували лише корекційні заняття). Дослідження включало клініко-неврологічне обстеження, оцінку за шкалою ATEC, ЕЕГ, МРТ і трактографію. Результати. В основній групі після лікування спостерігалося значне зниження агресії (з 41,9 до 9,7 %), гіперактивності (з 35,4 до 12,9 %), сенсорних порушень (з 38,7 до 6,4 %) та стереотипної поведінки (з 45,2 до 16,1 %). У групі порівняння зміни були менш вираженими. Діти, які приймали Когівіс, демонстрували поліпшення уваги та когнітивних функцій, а Сілента сприяла нормалізації сну та зниженню емоційної лабільності. Висновки. Призначення дієтичних добавок нейроадаптогенної дії (Когівіс, Сілента) у комплексі з корекційними заняттями ефективно знижує прояви нейропсихічних розладів у дітей з порушеннями нейророзвитку під час стресових ситуацій.

Background. During wartime, children with neurodevelopmental disorders, particularly those with autism spectrum disorder (ASD) and epileptic encephalopathies, experience significant stress, leading to regression and behavioral disorders. It is crucial to develop effective correction methods to improve the quality of life for these children in wartime conditions. The purpose was to assess the frequency of clinical manifestations of neuropsychiatric disorders in children with neurodevelopmental disorders during wartime and the effectiveness of their correction using neuroadaptogenic dietary supplements. Materials and methods. A total of 64 children aged 3 to 7 years were examined, including 44 with epileptic and developmental encephalopathies and 20 with ASD and epileptiform activity. They were divided into two groups: the main one (31 children receiving the dietary supplements Cogivis and Silenta for 30 days) and the comparison group (33 children receiving only corrective therapy). The study included clinical-neurological examinations, evaluation using the Autism Treatment Evaluation Checklist, electroencephalography, magnetic resonance imaging, and brain tractography. Results. In the main group, significant reductions in aggression (from 41.9 to 9.7 %), hyperactivity (from 35.4 to 12.9 %), sensory disturbances (from 38.7 to 6.4 %), and stereotyped behavior (from 45.2 to 16.1 %) were observed after treatment. Changes in the comparison group were less pronounced. Children taking Cogivis demonstrated improvements in attention and cognitive functions, while Silenta contributed to sleep normalization and reduced emotional lability. Conclusions. The administration of neuroadaptogenic dietary supplements (Cogivis, Silenta) combined with corrective therapy effectively reduces the manifestations of neuropsychiatric disorders in children with neurodevelopmental disorders during stressful situations.

Ключевые слова

нейропсихічні розлади; діти; нейроадаптогени; аутизм; епілепсія; енцефалопатія; війна; сенсорні порушення; дієтичні добавки

neuropsychiatric disorders; children; neuroadaptogens; autism; epilepsy; encephalopathy; war; sensory disturbances; dietary supplements

Вступ

Збройна агресія росії проти України, яка розпочалася в 2014 році і значно загострилася з початком повномасштабного вторгнення росії у 2022 році, має величезний вплив на всі аспекти життя українців. Однією з найбільш вразливих груп населення під час воєнного стану є діти. Військові дії змушують багатьох дітей змінювати місце проживання, розлучатися з родинами та переживати втрату близьких, що спричиняє серйозні наслідки для їхнього нейропсихічного здоров’я. Зокрема, за оцінками ВООЗ, серед осіб, які пережили війну чи інший збройний конфлікт за останні 10 років, кожен п’ятий (22 %) у подальшому матиме депресію, тривогу, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), біполярний розлад або шизофренію [1].

Згідно з даними UNISEF, гуманітарна криза в Україні, спричинена війною, серйозно вплинула на дітей. Ескалація конфлікту призвела до людських жертв, масового переміщення населення та масштабного руйнування критичної цивільної інфраструктури, зокрема шкіл, закладів дошкільної освіти та медичних установ, життєво важливих для благополуччя дітей [2].

Управління ООН з координації гуманітарних питань (OCHA) станом на кінець 2022 року наводило цифру у 17,7 млн осіб, серед яких 3,4 млн дітей, які терміново потребували гуманітарної допомоги та захисту. З лютого 2022 року 1148 дітей було вбито або поранено, а мільйони були вимушені змінити місце проживання, пережили розлуку зі своїми сім’ями або загрозу насильства [3].

Діти, які стали свідками або жертвами бойових дій, часто страждають від посттравматичного стресового розладу та інших нейропсихічних розладів. ПТСР може проявлятися у формі нічних кошмарів, страхів, труднощів у спілкуванні з іншими, відчуття небезпеки навіть у безпечних умовах. У вересні 2023 року розпочалося дослідження ЮНІСЕФ в Україні, яке показало, що 36 % дітей отримали травматичний досвід війни. Результати опитування в досліджуваних регіонах свідчать про те, що війна, яка триває, продовжує впливати на стан здоров’я дітей. Близько 10 % українських батьків, незалежно від регіону проживання, пов’язують незадовільний психічний стан дітей із війною, однак, за даними наших спостережень, зміни у психологічному стані відмічаються майже у кожної другої дитини [1].

Значна кількість постраждалих від війни дітей змушена була покинути свої домівки та переїхати в інші регіони України або навіть за кордон. Переміщення, зміна звичного середовища, втрата друзів і родини спричиняють почуття самотності та ізоляції. Стрес і занепокоєння за майбутнє та безпеку дітей посилилися у вимушено переміщених батьків, які втратили домівки, засоби для існування, свої громади та були змушені почати життя знову на новому місці [1, 4, 5].

Численними дослідженнями, проведеними серед постраждалих дітей в різних гарячих точках земної кулі, підтверджено, що діти-біженці відчувають високий рівень дистресу та симптоми психічних розладів, зокрема тривогу та депресію [6, 7].

Серед факторів, які впливають на розвиток стресіндукованих нейропсихічних розладів у дітей під час вій-ни, можна виділити такі [1, 8]:

— втрата близьких: втрата батьків або інших членів сім’ї через бойові дії викликає глибокі емоційні рани, які можуть залишатися з дитиною на все життя;

— проблеми з доступом до освіти: війна руйнує навчальні заклади, що призводить до перебоїв у навчанні. Це не лише впливає на освітній рівень, а й створює відчуття нестабільності та невпевненості у майбутньому. Дані свідчать про те, що 40 % респондентів, які виховують дітей віком від 3 до 17 років, не можуть відправити їх до школи або дитячого садка, що безпосередньо пов’язано з нефункціональним станом цих закладів;

— погіршення умов життя: війна призводить до зниження рівня життя, що впливає на здоров’я дітей, зокрема на їхнє харчування, доступ до медичної допомоги, а також на можливість активного відпочинку. Статистичні дані показують, що значний відсоток респондентів стикається з нестачею питної води (5 %), засобів гігієни (13 %), ліків (17 %) та продуктів харчування (13 %). Опитування матерів із дітьми віком до 3 років виявило, що 28 % з них годують груддю, а 51 %, які використовують дитячі суміші, не мають стабільного доступу до необхідного дитячого харчування, причому серед внутрішньо переміщених осіб цей показник зростає до 68 %.

Фахівці відділення дитячої психоневрології та орфанних захворювань ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України» (науковий керівник відділення — д-р мед. наук, проф. Л.Г. Кирилова) вже понад 15 років займаються дослідженням діагностики та лікування нейропсихічних розладів у дітей. Від початку повномасштабного вторгнення ця робота триває безперервно. На сьогодні науковці зосереджують свою увагу на вивченні впливу воєнного стану на здоров’я дітей із нейророзвитковими розладами та розробці методів мінімізації негативних наслідків цих впливів.

Діти з порушеннями нейророзвитку, зокрема з розладами аутистичного спектра (РАС), епілептичними, епілептиформними та розвитковими енцефалопатіями (ЕЕ та ЕРЕ), відомі своєю вразливістю до змін у звичному розпорядку життя, а обставини воєнного часу створюють для них особливо складні виклики як в розумінні, так і в адекватному реагуванні на ситуацію. За словами батьків, у багатьох дітей з порушеннями нейророзвитку спостерігалися відчутні регреси в розвитку, зриви (мелтдауни), часті істерики та сильний регрес у загальному стані. Діти, які змушені були змінювати місце проживання, часто взагалі не розуміли, що відбувається, і потребували чітких пояснень причин цих подій. Інші діти могли розуміти ситуацію, але важко переживали розлуку з рідними, які не змогли виїхати. Особливо важким для них було вимушене розлучення з близькими. Усі ці емоційні переживання посилювалися новими, незвичними умовами проживання в притулках або в родинах незнайомих людей, де відсутність власного простору, нові шуми та сенсорні подразники ставали додатковими стресовими факторами, які діти з розладами розвитку переживали надзвичайно важко [9–11].

З метою корекції синдрому індукованих стресом розладів, що характеризувався тривогою, підвищеною збудливістю, порушеннями засинання та сну, наявністю парасомній, емоційної лабільності, вегетативних розладів, гіперактивності у дітей із ЕЕ та ЕРЕ, призначалася дієтична добавка нейроадаптогенної дії Сілента з вмістом 278,2 мг цитрату магнію, 50 мг L-триптофану та екстрактів ромашки аптечної, меліси лікарської та липи широколистої (у 5 мл розчину). Завдяки вмісту L-триптофану, магнію та трав’яних екстрактів ця добавка має виражену седативну, анксіолітичну та нормотимічну дію, знижує м’язове напруження і частоту серцевих скорочень, усуває прояви гіперактивності та психомоторного збудження. Завдяки її застосуванню відбувається швидка нормалізація балансу збуджувальних та гальмівних нейромедіаторів, що позитивно впливає на емоційну, поведінкову та когнітивну сфери дитини.

Дітям зі стресіндукованими розладами, які проявляються астенією, підвищеною стомлюваністю, примхливістю, порушенням здатності до навчання і засвоєння нової інформації, складністю запам’ятовування, супроводжуються затримкою розвитку мовлення, когнітивними порушеннями, затримкою розумового і фізичного розвитку, ми вважаємо за доцільне призначення нейроадаптогену Когівіс із умістом 35 мг аспарагіну, 32,5 мг глутаміну, 35 мг DL-фосфосерину і 0,75 мг вітаміну В6. У сукупності всі компоненти цієї дієтичної добавки чинять м’яку стимулюючу й тонізуючу дію на нервову систему, підвищують розумову й фізичну праце-здатність, сприяють відновленню процесів збудження [12, 13].

Мета роботи полягає у визначенні частоти клінічних проявів нейропсихічних розладів у дітей з порушеннями нейророзвитку в умовах воєнного часу, а також в оцінці ефективності їх корекції за допомогою дієтичних добавок нейроадаптогенної дії.

Матеріали та методи

Під час дослідження були обстежені 64 дитини з розладами нейророзвитку, серед яких 44 — з епілептичними та розвитковими енцефалопатіями та 20 дітей з РАС та епілептиформною активністю на ЕЕГ, віком від 3 до 7 років (середній вік становив 45,30 ± 5,33 міс.). Усі діти перебували на обстеженні та лікуванні у відділенні психоневрології для дітей із перинатальною патологією та орфанними захворюваннями ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України» протягом 2022–2024 рр.

Обстежені діти (у тому числі 30 хлопчиків та 34 дівчинки) були розділені на дві групи.

I група (основна) — діти від 3 до 7 років, які отримували дієтичні добавки нейроадаптогенної дії протягом 30 днів та корекційні заняття з психологом, зокрема арт-терапію і сенсорну інтеграцію (31 дитина).

II група (порівняння) — діти від 3 до 7 років, які отримували лише корекційні заняття з психологом та не отримували добавки нейроадаптогенної дії (33 дитини).

Усім дітям основної групи призначалися дієтичні добавки нейроадаптогенної дії Когівіс з вмістом аспарагіну та глутаміну у дозі 2,5 мл 1 раз на день (вранці) та Сілента з вмістом магнію цитрату та L-триптофану по 5 мл 2 рази на день (вдень та ввечері) протягом 30 днів.

Усім дітям було проведене комплексне обстеження, яке включало збір анамнезу з уточненням особливостей перебігу пре- і перинатального періоду, клініко-неврологічне обстеження, оцінку за шкалою Autism Treatment Evaluation Checklist (ATEC), інструментальні методи: електроенцефалографію (ЕЕГ), відео-ЕЕГ-моніторинг (також під час нічного сну), магнітно-резонансну томографію та трактографію головного мозку.

Дослідження проводилося згідно з принципами біоетики й деонтології. Дизайн дослідження погоджено та затверджено комісією з питань біоетики та деонтології ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» (протокол № 8 від 22.06.2021 р.).

Результати

За даними опитування батьків 64 дітей з ЕЕ та РАС, основними факторами, що сприяли погіршенню перебігу захворювання у дітей в період воєнного часу, були такі:

а) збільшення частоти епілептичних нападів або зрив ремісії на фоні дестабілізації загального стану (67,5 % дітей), що може бути пояснено підвищенням рівня загального стресу та активацією стресіндукуючих і виснаженням стреслімітуючих систем;

б) неможливість адекватного відпочинку, зокрема сну, особливо різка його депривація, що виступало тригером збільшення частоти епілептичних нападів (63,1 %);

в) відсутність доступу до протиепілептичних препаратів в адекватних дозах чи повному обсязі, що призводило до необхідності вимушених змін препаратів або режиму їх прийому (54,1 %);

г) неможливість проведення адекватного обстеження, зокрема ЕЕГ-моніторингу, для своєчасного моніторингу стану та заміни терапії при потребі (33,1 %);

д) підвищений рівень стресу у батьків та перебування в умовах, що сприяли порушенню режиму прийому терапії у дітей (30,6 %).

Основними поведінковими та нейрокогнітивними змінами, що виникали у дітей з РАС та ЕЕ під дією стресогенних факторів, були такі (табл. 1):

а) посилення агресії та автоагресії — 41,9 %;

б) регрес набутих комунікативних та мовних навичок — 25,8 %;

в) збільшення симптомів сенсорних порушень (надмірна чутливість до тактильних, слухових, зорових чи смакових стимулів або, навпаки, зниження їх сприйняття) — 38,7 %;

г) посилення гіперактивної поведінки — 35,4 %;

д) збільшення стереотипної поведінки та самостимуляцій — 45,2 %.

В основній групі після лікування спостерігалося

суттєве зниження агресії (з 41,9 до 9,7 %). У групі порівняння такої вираженої зміни не відбувалося (зниження з 42,4 до 36,3 %). В обох групах спостерігалося незначне зниження частоти регресу розвитку, але в основній групі цей показник дещо менший. В основній групі після лікування спостерігалося значне зниження частоти сенсорних порушень (з 38,7 до 6,4 %) проти групи порівняння, де показники знижувалися, але менш виражено. В основній групі гіперактивність зменшилася з 35,4 до 12,9 %. У групі порівняння зміни менш суттєві. Основна група демонструвала суттєве зниження частоти стереотипної поведінки (з 45,2 до 16,1 %), тоді як у групі порівняння поліпшення не настільки виражене.

Симптоми сенсорних розладів в обстежених дітей мали такі прояви:

а) вестибулярні порушення (стрибки на місці, біг замість спокійної ходьби, кружіння навколо себе, боязнь гойдалок чи інтенсивні розгойдування на них) — 51,6 %;

б) слухові порушення (відсутність реакції на звернену мову і ім’я, боязнь голосних звуків із закриванням вух, видає різні неприродні звуки, ехолалії) — 58,1 %;

в) смакові порушення (бажання їсти неїстівні речі, вибірковість у їжі, відмова від нових продуктів) — 51,6 %;

г) нюхові порушення (обнюхування різних предметів, сильна реакція на запахи) — 38,1 %;

д) зорові порушення (відсутність зорового контакту, боязнь яскравого світла, спостереження повторювальних рухів) — 90,3 %;

е) тактильні порушення (гіперчутливість до дотиків чи, навпаки, здійснення сильного тиску на предмети та людей, небажання одягатись чи торкатись певних предметів) — 48,3 % (табл. 2).

У дітей з ЕЕ та ЕРЕ спостерігаються значні сенсорні порушення в різних системах: вестибулярній, слуховій, смаковій, нюховій, зоровій та тактильній. Найбільш поширеними є зорові порушення (90,3 % в основній групі та 84,8 % у групі порівняння), слухові (58,1 % в основній групі та 60,6 % у групі порівняння) та вестибулярні порушення (51,6 % в основній групі та 51,5 % у групі порівняння).

В обох групах дітей спостерігається зниження частоти сенсорних порушень. Проте в основній групі після лікування значно знижувалися порушення у всіх сенсорних системах. Зокрема, зорові порушення зменшуються з 90,3 до 35,4 %, слухові — з 58,1 до 22,5 %, вестибулярні — з 51,6 до 19,4 %.

У групі порівняння також спостерігалося зменшення частоти сенсорних порушень, але не таке виражене, як в основній групі. Наприклад, зорові порушення зменшилися з 84,8 до 61,5 %, слухові — з 60,6 до 52,4 %. Статистично значимі зміни відбулися в основній групі у вестибулярних, слухових, зорових та тактильних системах (p < 0,05). Це свідчить про ефективність лікування в основній групі.

На наступному етапі дослідження проведно оцінку якості сну з використанням Children’s Sleep Habits Questionnaire (CSHQ). У нашому дослідженні для оцінки проблем сну використано скорочений опитувальник дитячих звичок сну (CSHQ-A), який складався з 22 запитань (NICHD SECCYD — Вісконсін). Дані проаналізовано за допомогою U-тесту Манна — Уїтні для порівняння балів CSHQ-A між дітьми з епілепсією та без неї, тоді як частку проблем зі сном оцінено за допомогою тесту хі-квадрат з 95% довірчим інтервалом (табл. 3).

Для перевірки статистичної значимості отриманих результатів використовувався аналіз чотирипільних таблиць спряженості із застосуванням критерію χ2. В обох групах виявлено статистично вірогідне зменшення частки дітей з порушеннями сну після курсу лікування із застосуванням засобу нейроадаптогенної дії Сілента.

Поведінкові та сенсорні порушення, проблеми із засинанням та підтриманням сну у дітей з розладами нейророзвитку залишаються однією з найскладніших проблем сучасної нейропедіатрії. Значний рівень поширеності хронічного стресу у дітей в період воєнного часу призводить до зростання в них частоти цих порушень, що обумовлює необхідність пошуку ефективних та безпечних засобів для їх корекції.

Обговорення

Результати дослідження підтверджують, що нейро-психічні розлади у дітей значно загострюються в умовах воєнного часу. Стрес, викликаний різким порушенням звичного способу життя, змінами оточення, розлукою з близькими та постійним відчуттям небезпеки, виявився критичним фактором погіршення психоемоційного стану дітей, особливо тих, які мають порушення нейророзвитку, як-от розлади аутистичного спектра.

У дітей з РАС спостерігалися регреси в розвитку, підвищення тривожності та часті поведінкові зриви (мелтдауни), що підтверджує вразливість цієї групи до стресових подій. Такі зміни проявлялися частими істериками, дезадаптацією та порушенням навичок комунікації. Особливо складною ситуація була для дітей, які переживали вимушене переміщення або розлуку з рідними. Це вказує на важливість створення стабільного, передбачуваного середовища для таких дітей, навіть у кризових ситуаціях.

Корекція стресіндукованих нейропсихічних розладів за допомогою нейроадаптогенів Сілента та Когівіс демонструє свою ефективність і позитивні результати. Після курсу терапії відзначалося зниження рівня тривожності, поліпшення поведінкових реакцій та загальне стабілізування емоційного стану дітей. Ці дані свідчать про доцільність використання нейроадаптогенів у комплексній терапії дітей із нейропсихічними розладами в умовах підвищеного стресу, особливо в період воєнних дій.

Отримані результати підкреслюють необхідність подальших досліджень для розробки більш ефективних підходів до психосоціальної підтримки дітей у кризових умовах, а також для оптимізації програм реабілітації, що враховують індивідуальні потреби дітей з порушеннями нейророзвитку.

Висновки

Призначення дієтичних добавок нейроадаптогенної дії з вмістом аспарагіну та глутаміну Когівіс уранці та цитрату магнію і триптофану Сілента ввечері та перед сном у дітей з порушеннями нейророзвитку, які мають прояви стресіндукованих розладів, сприяють поліпшенню якості життя завдяки швидкій нормалізації емоційної та поведінкової сфери. Дітям з переважанням у симптомокомплексі тривоги, дратівливості, гіперактивності, стереотипної поведінки, порушень нічного сну рекомендоване призначення нейроадаптогену з вмістом цитрату магнію і триптофану Сілента ввечері. У дітей цієї групи відмічаються виражене зменшення тривоги, дратівливості, емоційної лабільності, гіперактивності та стереотипної поведінки, нормалізація засинання та нічного сну після 30 днів прийому дієтичної добавки з вмістом цитрату магнію і триптофану. Дітям, які мають прояви підвищеної втомлюваності, зниження концентрації уваги та запам’ятовування, затримку розвитку мовлення та когнітивних функцій, астеноневротичний синдром, показане застосування нейроадаптогену Когівіс з вмістом аспарагіну та глутаміну вранці. Терапія з включенням дієтичної добавки нейроадаптогенної дії з вмістом аспарагіну та глутаміну вранці протягом 30 днів сприяє поліпшенню уваги, збільшенню інтересу до занять, поліпшенню пам’яті та концентрації уваги, мовленнєвих і когнітивних функцій.

Отримано/Received 09.09.2024

Рецензовано/Revised 15.10.2024

Прийнято до друку/Accepted 22.10.2024

Список литературы

1. Charlson F, van Ommeren M, Flaxman A, Cornett J, Whi–teford H, Saxena S. New WHO prevalence estimates of mental disorders in conflict settings: a systematic review and meta-analysis. Lancet (London, England). 2019;394(10194):240-248. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)30934-1.

2. Life for children during the war. Wave 3, September 2023. https://www.unicef.org/ukraine/media/43321/file/The %20summary %20report %20of %20the %20Survey %20of %20Ukrainian %20parents_ua.pdf.pdf.

3. Humanitarian Response for Children Inside Ukraine Factsheet: End-of-Year Factsheet (24 February — 31 December 2022). https://reliefweb.int/report/ukraine/humanitarian-response-children-inside-ukraine-factsheet-end-year-factsheet-24-february-31-december-2022.

4. A year of full-scale war in Ukraine: thoughts, feelings, actions. https://cedos.org.ua/wp-content/uploads/layout.-one-year-eng.pdf.

5. The situation of Ukrainian children in European countries after 24 February 2022. https://adcmemorial.org/en/publications/the-situation-of-ukrainian-children-in-european-countries-after-24-february-2022/.

6. Chiumento A, Rutayisire T, Sarabwe E, Hasan MT, Kasuj-ja R, Nabirinde R, et al. Exploring the mental health and psychosocial problems of congolese refugees living in refugee settings in Rwanda and Uganda: a rapid qualitative study. Conflict and Health. 2020;14(77):1-21. 10.1186/s13031-020-00323-8.

7. Riley A, Akther Y, Noor M, Ali R, Welton-Mitchell C. Syste–matic human rights violations, traumatic events, daily stressors and mental health of Rohingya refugees in Bangladesh. Conflict and Health. 2020;14(60):1-14. 10.1186/13031-020-00306-9.

8. Ukraine third rapid damage and needs assessment RDNA3. https://documents1.worldbank.org/curated/en/099021324115085807/pdf/P1801741bea12c012189ca16d95d8c2556a.pdf.

9. Guo M, Xie P, Liu S, Luan G, Li T. Epilepsy and Autism Spectrum Disorder (ASD): The Underlying Mechanisms and Therapy Targets Related to Adenosine. Current neuropharmacology. 2023;21(1):54-66. https://doi.org/10.2174/1570159X20666220706100136.

10. Bosetti C, Ferrini L, Ferrari AR, Bartolini E, Calderoni S. Children with Autism Spectrum Disorder and Abnormalities of Clinical EEG: A Qualitative Review. J Clin Med. 2024 Jan 3;13(1):279. doi: 10.3390/jcm13010279. PMID: 38202286; PMCID: PMC10779511.

11. “You Will Never See Your Child Again”: The Persistent Psychological Effects of Family Separation. https://phr.org/our-work/resources/you-will-never-see-your-child-again-the-persistent-psychological-effects-of-family-separation/.

12. Кирилова Л.Г., Мірошников О.О. Диференціальна діагностика синдрому ранньої дитячої нервовості у практиці педіатра. Здоров’я дитини. 2020. Т. 15. № 5. С. 24-32.

13. Кирилова Л.Г., Мірошников О.О., Юзва О.О. Пароксизмальні розлади сну в дітей з епілептичними енцефалопатіями та розладами аутистичного спектра. Сучасна педіатрія. Україна. 2022. № 5(125). С. 76-83. doi: 10.15574/SP.2022.125.76.