Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Міжнародний неврологічний журнал Том 20, №2, 2024

Повернутися до номеру

Епідеміологія інсульту в Лівобережному регіоні Київської області напередодні 38-ї річниці техногенної аварії на ЧАЕС, впровадження в практику міжнародного досвіду (сучасний погляд на проблему та власні дослідження)

Автори: Тріщинська М.А. (1), Онопрієнко О.П. (2)
(1) - Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) - КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня», м. Бровари, Київська область, Україна

Рубрики: Неврологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

У статті висвітлені проблеми інсульту світового масштабу, які в більшості пов’язані з трьома групами факторів ризику мозкового інсульту — відомими патогенетичними, психогенними та екологічними факторами забруднення довкілля, які дають про себе знати, на що автори звернули увагу напередодні 38-ї річниці техногенної катастрофи у Чорнобилі (26 квітня 1986 року), порівнявши дані щодо інсульту в Японії після землетрусу на Фукусімській АЕС (11–12 березня 2011 року), що призвів до аварії та розплавлення активної зони реакторів відразу на трьох енергоблоках. Розглядаються питання щодо оптимізації надання спеціалізованої медичної допомоги хворим з мозковим інсультом, фактори ризику інсульту, щоб мінімізувати наслідки, оптимізувати лікування, профілактику факторів ризику, особливо в районах, де населення через харчові продукти, воду, молоко, рибу, м’ясо, ягоди, гриби отримує інкорпороване радіаційне ураження організму, а також питання поліпшення спеціалізованої інсультної допомоги, створення інсультних центів в областях України. Проведені дослідження свідчать про те, що причин для виникнення мозкових інсультів багато і на сьогодні вони досконало не вивчені. Особливостями клінічного перебігу мозкових інсультів в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС є розвиток їх у середньому (40–49 років) і похилому віці, тривалий судинний анамнез, що характеризується трансформацією в дебюті вегетосудинної дистонії в дисциркуляторну (пострадіаційну) енцефалопатію, переважання ішемічного характеру мозкового інсульту над геморагічним, ураження переважно каротидного басейну, відносна доброякісність клінічного перебігу, прогресуючий характер психічних розладів, супутня соматична коморбідна патологія, наявність стійкого патоморфологічного субстрату з боку як судинно-ендотеліальної дисфункції, так і мозково-лікворної системи. Отримана інформація доповнює дані про патогенез, клініку і діагностику мозкових інсультів в УЛНА й становить практичний інтерес. Порушені питання оптимізації надання спеціалізованої допомоги в інсультних відділеннях, центрах і подальшої реабілітації, достатньої їх комплектації як кадрами, так і апаратурою стають наріжним каменем у подоланні епідемії інсульту. З огляду на це зберігається необхідність продовження суттєвих досліджень у цій сфері та якнайшвидшої розробки, впровадження наукової концепції щодо профілактики, раннього виявлення основних модифікованих факторів ризику інсульту разом із сімейними терапевтами, спеціалістами вузького профілю, належного лікування інсульту, що, безперечно, поліпшить якість життя пацієнтів та їх родичів.

The article highlights the global problems of stroke. Most of them are associated with three groups of risk factors for stroke: well-known pathogenetic, psychogenic, and ecological factors of environmental pollution. The authors draw attention to this on the eve of 38th anniversary of the man-made Chernobyl disaster (April 26, 1986) comparing data on the stroke in Japan after the Fukushima nuclear accident (March 11–12, 2011) due to the earthquake, which led to the reactor core melting at three power units. Issues of improving the provision of specialized medical care to patients with stroke, risk factors for stroke are considered to minimize the consequences, optimize treatment, prevention of risk factors, especially in areas where the population is exposed to incorporated radiation damage through food, water, milk, fish, meat, berries, mushrooms, as well as the issues of improving the specialized stroke care, creation of stroke centers in regions of Ukraine. Studies conducted show that there are many causes of strokes, and they are not yet fully understood. The features of the clinical course of strokes in the Chernobyl liquidators are their development in the middle (40–49 years) and advanced age, long vascular history characterized by vascular dystonia transformation into dyscirculatory (postradiation) encephalopathy during the onset, the predominance of ischemic stroke over hemorrhagic one, lesions mainly of the carotid system, the relative benignity of clinical course, progressive nature of mental disorders, concomitant somatic pathology, the presence of stable pathomorphological substrate from both vascular endothelial dysfunction and cerebral liquor system. The obtained information complements the data on the pathogenesis, clinical picture, diagnosis of cerebral strokes in Chernobyl liquidators and is of practical interest. Raised issues of optimizing the provision of specialized care in stroke units, centers and further rehabilitation, their sufficient supply, both in terms of staffing and equipment, are becoming a cornerstone in overcoming the stroke epidemic. Based on the above, there is still a need to continue substantial research in this area, promptly develop and implement a scientific concept on the prevention, early detection of major modifiable risk factors for stroke together with family medicine doctors, specialist physicians, proper stroke treatment, which will undoubtedly improve quality of life of patients and their relatives.


Ключові слова

мозковий інсульт; фактори ризику; захворюваність; смертність; інвалідність; техногенні аварії; ЧАЕС; спеціалізовані інсультні центри; діагностика; лікування

stroke; risk factors; morbidity; mortality; disability; man-made disaster; Chernobyl nuclear power plant; specialized stroke centers; diagnosis; treatment


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. Боженко Н.Л. Фітокорекція психоемоційних розладів у хворих у постінсультний період. Ліки України. 2011. № 4. С. 86-89.
2. Дзяк Л.А. Инсульт у молодых пациентов. Здоров’я України. 2009. № 5. С. 12-15. 
3. Волосовець А.О., Зозуля І.С. Дослідження впливу внутрішніх факторів ризику на час ішемічного інсульту. Світ медицини та біології. 2019. № 1 (67). 
4. Зозуля І.С., Головченко Ю.І., Онопрієнко О.П. Інсульт. Тактика, стратегія ведення, профілактика, реабілітація та прогнози. Київ, 2010. 315 с.
5. Зозуля А.І., Зозуля І.С., Волосовець А.А. Ускладнення ішемічного інсульту: діагностика, лікування, профілактика та реабілітація. Психіатрія, психотерапія і клін. психологія. 2017. № 8 (3). С. 375-81. 
6. Зозуля І.С., Волосовець А.О., Зозуля А.І. Надання невідкладної допомоги та лікування мозкового інсульту на етапах госпіталізації. Міжнародний неврологічний журнал. 2024. Т. 20. № 1.
7. Кузнецова С.М., Красиленко Е.П., Кузнецов В.В. Сосудистые заболевания головного мозга и церебральное кровообращение у участников ликвидации последствий аварий на Чернобыльской АЭС. Клин. геронтология. 2004. № 8. С. 18.
8. Матяш М.М., Онопрієнко О.П. Епідеміологія мозкового інсульту в Броварському районі Київської області України. Неврологія, психіатрія, психотерапія. 2018. № 2 (45).
9. Міщенко Т.С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань та організація допомоги хворим з мозковим інсультом в Україні. Український вісник неврології. 2017. Т. 25. № 1 (90). С. 22-24. 
10. Мироненко Т.В., Торба К.В., Пицул Н.Л. и др. Клинические особенности мозговых инсультов у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС. Международный медицинский журнал. 2007. Т. 2. № 12. 
11. Онопрієнко О.П. Постінсультна депресія (сучасний погляд на проблему та власні спостереження). East European Journal of Parkinson’s Disease and Movement Disorders. 2020. Vol. 6. № 1-2.
12. Поліщук М.Є. Сучасні погляди на лікування ішемічного інсульту. Академія інсульту. Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя». Неврологія, психіатрія, психотерапія. 2018, грудень. № 4 (47). 
13. Трещинская М.А. Теоретические и практические аспекты применения L-аргинина с целью профилактики цереброваскулярной патологии. Укр. мед. часопис. 2011. № 5 (58). С. 1-12. 
14. Тріщинська М.А., Головченко Ю.І. Поширеність судинних факторів ризику в осіб із початковими проявами ішемії мозку. Міжнародний неврологічний журнал. 2014. № 8. С. 31-39. 
15. Тріщинська М.А., Галушко О.А. Гострий ішемічний інсульт у жінок: деякі особливості інтенсивної терапії. Медицина невідкладних станів. 2019. № 8 (103). 
16. Тріщинська М.А. Віддалений період ішемічного інсульту: сучасні можливості захисту нейроваскулярного юніту. Медична газета «Здоров’я України». Тематичний номер «Інсульт». 2022. № 1.
17. Тріщинська М.А. Клінічний досвід застосування патогенетичної схеми Brainy на етапі реабілітації після інсульту. Медична газета «Здоров’я України». Тематичний номер «Інсульт». 2023. № 9. С. 35-37.
18. Труфанов Е.А., Свиридова Н.К., Парникоза Т.П. и др. Цереброваскулярные заболевания: заболеваемость, смертность, факторы риска, диагностика и лечение. Східно-європейський неврологічний журнал. 2016. № 4 (10). С. 17-20. 
19. Труфанов Е.А. Инсульт — актуальное направление кардионеврологии. Східно-європейський неврологічний журнал. 2015. № 3. С. 54-56. 
20. Тридцять років Чорнобильської катастрофи: радіологічні та медичні наслідки: Національна доповідь України. Київ, 2016. 177 с.
21. Berg A., Psych L., Lonnqvist J. et al. Assessment of Depression After Stroke. A Comparison of Different Screening In-struments. Stroke. 2009;40:523-9. 
22. Cipriani A., Furukawa T.A., Salanti G. et al. Comparative efficacy and acceptability of 12 new-generation antidepressants: a multipletreatments meta-analysis. Lancet. 2009;373:746-58. 
23. De Ryck A., Brouns R. et al. A prospec-tive study on the prevalence and risk fac-tors of poststroke depression. Cerebrovasc. Dis. Extra. 2013;3:1-13. 
24. Gilmour S., Sugimoto A., Nomuro S., Oikawa T. Long term Changes in stroke-related hospital admission after Fukushima triple disaster. Am. Geriatr. Soc. 2015;63(11):2425-2426.
25. Radiation-and-hann-to-human-health.pdf. Радіація і шкода для здоров’я людини. http://www.beyondnuclear.org/

Повернутися до номеру