Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Міжнародний неврологічний журнал Том 20, №2, 2024

Повернутися до номеру

Характеристики продуктів розпаду фібрину/фібриногену при розсіяному склерозі після інфікування SARS-CoV-2

Автори: T.I. Halenova (1), N.G. Raksha (1), T.B. Vovk (1), V.L. Karbovskyy (2), S.M. Sholomon (3), V.S. Melnyk (3), O.M. Savchuk (1)
(1) - Educational and Scientific Center “Institute of Biology and Medicine”, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
(2) - LLC “Biopharma Plasma”, Kyiv, Ukraine
(3) - Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine

Рубрики: Неврологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Метою цього дослідження була оцінка рівня фібриногену та продуктів його розпаду в плазмі крові пацієнтів із розсіяним склерозом (РС), які мали чи не мали COVID-19 в анамнезі. Матеріали та методи. Обстежено 97 хворих на РС. Залежно від наявності COVID-19 їх розділили на дві групи. До групи РС увійшли 56 осіб, які раніше не хворіли на COVID-19. У групу «РС + COVID» включили 41 пацієнта із лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19. Контрольну групу становили 30 здорових добровольців. Спектрофотометричні методи використовували для вимірювання концентрації фібриногену, D-димеру та розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК). Для аналізу складу фракцій РФМК застосовували ексклюзійну хроматографію. ­Результати. Виявлено, що рівні фібриногену, D-димеру та РФМК були значно підвищені в плазмі всіх пацієнтів із РС порівняно зі здоровими особами. Уміст D-димеру та РФМК не відрізнявся між двома групами РС, тоді як концентрація фібриногену в плазмі була значно підвищеною в групі «РС + COVID» порівняно з групою РС. Крім того, розвиток РС супроводжувався змінами як кількості, так і якості складу РФМК порівняно зі здоровими особами. Наші результати продемонстрували накопичення високомолекулярних РФМК у плазмі пацієнтів із РС. Висновки. Результати показали, що у хворих на РС змінилися характеристики гемостазу, однак необхідні додаткові дослідження, щоб визначити зв’язок між конкретними гемостатичними факторами, а саме фібриногеном, D-димером і РФМК, і патофізіологією РС.

Background. The purpose of this study was to investigate plasma levels of fibrinogen and products of its degradation in patients with multiple sclerosis (MS) with and without a history of coronavirus disease 2019 (COVID-19). Materials and methods. We examined 97 patients with MS. Based on the presence of COVID-19, all cases were divided into two groups. MS group included 56 patients who did not suffer from COVID-19 previously. MS + COVID group consisted of 41 cases who had a laboratory-verified diagnosis of COVID-19. The group of healthy controls included 30 healthy volunteers. Spectrophotometric techniques were used to measure the concentrations of fibrinogen, D-dimer, and soluble fibrin monomer complexes (SFMCs). Size-exclusion chromatography was applied to analyze the composition of SFMC fractions. Results. We found that concentrations of fibrinogen, D-dimer, and SFMCs were remarkably increased in plasma of all MS patients compared with healthy controls. The levels of D-dimer, and SFMCs did not differ between two MS groups, while plasma fibrinogen concentration was significantly increased in MS + COVID patients compared to MS group. Moreover, the development of MS was accompanied by the changes in both quantity and quality of SFMC composition compared to that of healthy controls. Our results demonstrated accumulation of high-molecular-weight SFMCs in plasma of MS patients. Conclusions. The findings indicated that MS patients had changed hemostasis characteristics; however, more research is required to determine the connection between particular hemostatic factors, namely fibrinogen, D-dimer, and SFMCs, and the pathophysiology of MS.


Ключові слова

розсіяний склероз; інфекція SARS-CoV-2; фібриноген; D-димер; розчинні фібрин-мономерні комплекси

multiple sclerosis; SARS-CoV-2 infection; fibrinogen; D-dimer; soluble fibrin monomer complexes


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. Yadav SK, Mindur JE, Ito K, Dhib-Jalbut S. Advances in the immunopathogenesis of multiple sclerosis. Curr Opin Neurol. 2015;28:206-19. doi: 10.1097/WCO.0000000000000205.
2. Waubant E, Lucas R, Mowry E, Graves J, Olsson T, et al. Environmental and genetic risk factors for MS: an integrated review. Ann Clin Transl Neurol. 2019;6(9):1905-1922. doi: 10.1002/acn3.50862.
3. Ellen O, Ye S, Nheu D, Dass M, Pagnin M, et al. The Hete-rogeneous Multiple Sclerosis Lesion: How Can We Assess and Mo-dify a Degenerating Lesion? Int J Mol Sci. 2023;24(13):11112. doi: 10.3390/ijms241311112.
4. De Luca C, Virtuoso A, Maggio N, Papa M. Neuro-coagulopathy: blood coagulation factors in central nervous system diseases. Int J Mol Sci. 2017;18:E2128. doi: 10.3390/ijms18102128.
5. Göbel K, Kraft P, Pankratz S, Gross CC, Korsukewitz C, et al. Prothrombin and factor X are elevated in multiple sclerosis patients. Ann Neurol. 2016;80(6):946-951. doi: 10.1002/ana.24807.
6. Göbel K, Eichler S, Wiendl H, Chavakis T, Kleinschnitz C, Meuth SG. The coagulation factors fibrinogen, thrombin, and factor XII in inflammatory disorders — a systematic review. Front Immunol. 2018;9:1731. doi: 10.3389/fimmu.2018.01731.
7. Plantone D, Inglese M, Salvetti M, Koudriavtseva T. A Perspective of coagulation dysfunction in multiple sclerosis and in experimental allergic encephalomyelitis. Front Neurol. 2019;9:1175. doi: 10.3389/fneur.2018.01175.
8. Petersen MA, Ryu JK, Akassoglou K. Fibrinogen in neurological diseases: mechanisms, imaging and therapeutics. Nat Rev Neurosci. 2018;19:283-301. doi: 10.1038/nrn.2018.13.
9. Ryu JK, Petersen MA, Murray SG, Baeten KM, Meyer-Franke A, et al. Blood coagulation protein fibrinogen promotes autoimmunity and demyelination via chemokine release and antigen presentation. Nat Commun. 2015;10:8164. doi: 10.1038/ncomms9164.
10. Yates RL, Esiri MM, Palace J, Jacobs B, Perera R, DeLuca GC. Fibrin(ogen) and neurodegeneration in the progressive multiple sclerosis cortex. Ann Neurol. 2017;82:259-270. doi: 10.1002/ana.24997.
11. Zhang Y, Zhang X, Liu D, Wang H, Pan S, et al. Elevated fibrinogen levels in neuromyelitis optica is associated with severity of disease. Neurol Sci. 2016;37:1823-1829. doi: 10.1007/s10072-016-2628-4.
12. Gveric D, Hanemaaijer R, Newcombe J, van Lent NA, Sier CF, Cuzner ML. Plasminogen activators in multiple sclerosis lesions: implications for the inflammatory response and axonal damage. Brain. 2001;124:1978-1988. doi: 10.1093/brain/124.10.1978.
13. Claudio L, Raine CS, Brosnan CF. Evidence of persistent blood-brain barrier abnormalities in chronic-progressive multiple sclerosis. Acta Neuropathol. 1995;90:228-238. doi: 10.1007/BF00296505.
14. Flick MJ, Du X, Witte DP, Jirousková M, Soloviev DA, et al. Leukocyte engagement of fibrin(ogen) via the integrin receptor alphaMbeta2/Mac-1 is critical for host inflammatory response in vivo. J Clin Invest. 2004;13:1596-1606. doi: 10.1172/JCI20741.
15. Davalos D, Ryu JK, Merlini M, Baeten KM, Le Moan N, et al. Fibrinogen-induced perivascular microglial clustering is required for the development of axonal damage in neuroinflammation. Nat Commun. 2012;3:1227. doi: 10.1038/ncomms2230.
16. Kangro K, Wolberg AS, Flick MJ. Fibrinogen, fibrin, and fibrin degradation products in COVID-19. Curr Drug Targets. 2022;23(17):1593-1602. doi: 10.2174/1389450123666220826162900.
17. Fernandes de Souza WD, Fonseca DMD, Sartori A. COVID-19 and multiple sclerosis: a complex relationship possibly aggravated by low vitamin D levels. Cells. 2023;12(5):684. doi: 10.3390/cells12050684.
18. Marynenkо T, Halenova T, Raksha N, Vovk T, Tyrav-ska Y, et al. Coagulation markers in patients with coronary artery disease. Journal of Biological Research — Bollettino Della Società Italiana Di Biologia Sperimentale. 2022;95:10259. doi: 10.4081/jbr.2022.10259.
19. Rachkovska A, Krenytska D, Karbovskyy V, Halenova T, Raksha N, et al. Characteristics of products of fibrinogen origin in the pre-sence of anti-SARS-CoV-2 IgG in the bloodstream. Rev Rec Clin Trials. 2023;18(1):69-75. doi: 10.2174/1574887118666221219115856.
20. Sormani MP, De Rossi N, Schiavetti I, Carmisciano L, Cordioli C, et al.; Musc-19 Study Group. Disease-modifying therapies and coronavirus disease 2019 severity in multiple sclerosis. Ann Neurol. 2021;89:780-789. doi: 10.1002/ana.26028.
21. Louapre C, Collongues N, Stankoff B, Giannesini C, Papeix C, et al. Clinical characteristics and outcomes in patients with coronavirus disease 2019 and multiple sclerosis. JAMA Neurol. 2020;77:1079-1088. doi: 10.1001/jamaneurol.2020.2581.
22. Salter A, Fox RJ, Newsome SD, Halper J, Li DKB, et al. Outcomes and risk factors associated with SARS-CoV-2 infection in a North American registry of patients with multiple sclerosis. JAMA Neurol. 2021;78:699-708. doi: 10.1001/jamaneurol.2021.0688.
23. Alruwaili M, Al-Kuraishy HM, Alexiou A, Papadakis M, Al-Rashdi BM, et al. Pathogenic role of fibrinogen in the neuropatho-logy of multiple sclerosis: a tale of sorrows and fears. Neurochem Res. 2023;48:3255-3269. doi: 10.1007/s11064-023-03981-1.
24. Bouck EG, Denorme F, Holle LA, Middelton EA, Blair AM, et al. COVID-19 and sepsis are associated with different abnormalities in plasma procoagulant and fibrinolytic activity. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2021;41(1):401-414. doi: 10.1161/ATVBAHA.120.315338.
25. Schaller-Paule MA, Yalachkov Y, Steinmetz H, Frieda-uer L, Hattingen E, et al. Analysis of CSF D-dimer to identify intrathecal fibrin-driven autoimmunity in patients with multiple sclerosis. Neurol Neuroimm Neuroinfl. 2022;9(3):e1150. doi: 10.1212/NXI.0000000000001150.

Повернутися до номеру