Резюме
Актуальність. Метою дослідження була оцінка наявності порушень у сфері когнітивної креативності при мінімальних проявах лейкоенцефалопатії. Матеріали та методи. Дослідження виконане на базі МЦ «Експерт Хелс» упродовж 2021–2022 років. Обстежено 43 пацієнти віком 45–60 років з мінімальними проявами церебральної мікроангіопатії (Fazekas 1 згідно з даними магнітно-резонансної томографії) та збереженими когнітивними здібностями (≥ 25 та ≥ 26 балів за шкалами MMSE та MoCA відповідно). У контрольну групу ввійшли 20 осіб того ж віку з Fazekas 0, у тому числі 9 осіб, які мають творчу професію. У всіх учасників проведена оцінка дивергентного мислення методом DAT. Статистична обробка результатів виконана за допомогою дисперсійного та кореляційного аналізу з використанням програмного забезпечення Statistica 14.1 (TIBCO, США). Результати. Середній вік пацієнтів основної групи становив 53,1 ± 0,3 року, конт-рольної — 52,6 ± 0,5 року. У хворих з ознаками мінімальної мікроангіопатії церебральних судин оцінка за MMSE становила в середньому 26,4 ± 0,2 бала, а за МоСА — 27,0 ± 0,3 бала, тоді як у контрольній групі — відповідно 27,8 ± 0,2 та 28,1 ± 0,3 бала (p < 0,05). В основній групі показник DAT дорівнював у середньому 59,0 ± 1,3 %, в контролі — 81,9 ± 1,1 % (Z = 3,8; p = 0,0001). Найвищі показники DAT були визначені у працівників творчих спеціальностей — 85,0 ± 0,9 % (Z = 2,7; p = = 0,008). Висновки. У 95,0 % пацієнтів із мінімальними проявами лейкоенцефалопатії, обумовленої мікроангіопатією, має місце зниження креативних здібностей (DAT 59,0 ± 1,3 проти 81,9 ± 1,1 %; Z = 3,8; p = 0,0001). Коефіцієнт внутрішньої згоди тесту DAT αk становив 0,7 при відтворюваності 85,7 %, що дозволяє рекомендувати його для застосування в клінічній практиці. Метод оцінки асоціативних завдань з дивергентного мислення має більш високу чутливість (97,7 %), аніж традиційні методи оцінки когнітивних здібностей на субклінічних стадіях хронічного порушення мозкового кровотоку.
Background. The purpose of the study was to assess the occurrence of disorders in the field of cognitive creativity in patients with minimal manifestations of leukoencephalopathy. Materials and methods. The study was carried out in the Expert Health Center in 2021–2022. We have examined 43 patients aged 45–60 years who had hyperintense foci in the white matter of the brain on magnetic resonance imaging, meeting Fazekas 1 criteria, and preserved cognitive abilities according to the MMSE and MoCA (≥ 25 and ≥ 26 points, respectively). As a control, 20 people of the same age with Fazekas 0 were examined, including 9 people employed in the creative professions. Additionally, all participants were examined using the Divergent Association Task (DAT). Statistical processing of the obtained results was performed by methods of dispersion and correlation analysis using Statistica 14.1 software (TIBCO, USA). Results. The average age of patients in the main group was 53.1 ± 0.3 years, while in the controls, it was 52.6 ± 0.5 years. In patients with signs of minimal microangiopathy of cerebral vessels, the MMSE score was on average 26.4 ± 0.2 points, and MoCA — 27.0 ± 0.3 points, while in the control group, 27.8 ± 0.2 and 28.1 ± 0.3 points, respectively (p < 0.05). In the main group, the DAT was on average 59.0 ± 1.3 %, while in the controls, it was 81.9 ± 1.1 % (Z = 3.8; p = 0.0001). The highest indicators of DAT were found in workers of creative specialties — 85.0 ± 0.9 % (Z = 2.7; p = 0.008). Conclusions. There was demonstrated that 95.0 % of patients with minimal manifestations of leukoencephalopathy caused by microangiopathy had a decrease in creative abilities (DAT 59.0 ± 1.3 vs. 81.9 ± 1.1 %; Z = 3.8; p = 0.0001). The coefficient of internal agreement of the DAT test αk was 0.7 with a reproducibility of 85.7 %, which allows recommending the method for use in clinical practice. The method of assessing associative tasks on divergent thinking has a higher sensitivity (97.7 %) than traditional methods of evaluating cognitive abilities at subclinical stages of chronic cerebral blood flow disorders.
Список литературы
1. Zaidel DW. Creativity, brain, and art: biological and neurological considerations. Front Hum Neurosci. 2014;8:389. doi: 10.3389/fnhum.2014.00389.
2. Jung RE. Evolution, creativity, intelligence, and madness: “Here Be Dragons”. Front Psychol. 2014;5:784. doi: 10.3389/fpsyg.2014.00784.
3. Flinn MV. The Creative Neurons. Front Psychol. 2021;12:765926. doi: 10.3389/fpsyg.2021.765926.
4. Beaty RE, Benedek M, Silvia PJ, Schacter DL. Creative Cognition and Brain Network Dynamics. Trends Cogn Sci. 2016;20(2):87-95. doi: 10.1016/j.tics.2015.10.004.
5. Hao X, Geng F, Wang T, Hu Y, Huang K. Relations of Creativity to the Interplay Between High-order Cognitive Functions: Behavioral and Neural Evidence. Neuroscience. 2021;473:90-101. doi: 10.1016/j.neuroscience.2021.08.015.
6. Guilford JP. Creativity. Am Psychol. 1950;5(9):444-54. doi: 10.1037/h0063487.
7. Javaid SF, Pandarakalam JP. The Association of Creati–vity with Divergent and Convergent Thinking. Psychiatr Danub. 2021;33(2):133-139. doi: 10.24869/psyd.2021.133.
8. Giancola M, Palmiero M, Piccardi L, D’Amico S. The Relationships between Cognitive Styles and Creativity: The Role of Field Dependence-Independence on Visual Creative Production. Behav Sci (Basel). 2022;12(7):212. doi: 10.3390/bs12070212.
9. Holm-Hadulla RM, Hofmann FH, Sperth M, Mayer CH. Crea–tivity and Psychopathology: An Interdisciplinary View. Psychopatho–logy. 2021;54(1):39-46. doi: 10.1159/000511981.
10. Gu S, Gao M, Yan Y, Wang F, Tang YY, Huang JH. The Neural Mechanism Underlying Cognitive and Emotional Processes in Crea–tivity. Front Psychol. 2018;9:1924. doi: 10.3389/fpsyg.2018.01924.
11. Frith E, Elbich DB, Christensen AP, Rosenberg MD, Chen Q, et al. Intelligence and creativity share a common cognitive and neural basis. J Exp Psychol Gen. 2021;150(4):609-632. doi: 10.1037/xge0000958.
12. Wu X, Guo T, Tang T, Shi B, Luo J. Role of Creativity in the Effectiveness of Cognitive Reappraisal. Front Psychol. 2017;8:1598. doi: 10.3389/fpsyg.2017.01598.
13. Pei Y, Han J, Zhao J, Liu M, Pang W. The Effects of the Creator’s Situation on Creativity Evaluation: The Rater’s Cognitive Empathy and Affective Empathy Matter in Rating Creative Works. J Intell. 2022;10(4):75. doi: 10.3390/jintelligence10040075.
14. Simonton DK. Quantifying creativity: can measures span the spectrum? Dialogues Clin Neurosci. 2012;14(1):100-4. doi: 10.31887/DCNS.2012.14.1/dsimonton.
15. Hahm J, Kim KK, Park SH, Lee HM. Brain Areas Subser–ving Torrance Tests of Creative Thinking: A Functional Magnetic Resonance Imaging Study. Dement Neurocogn Disord. 2017;16(2):48-53. doi: 10.12779/dnd.2017.16.2.48.
16. Kim KH. The Torrance Tests of Creative Thinking — Figural or Verbal: Which One Should We Use? Creativity. Theories-Research-Applications. 2017;4(2):302-321.
17. Alabbasi AMA, Paek SH, Kim D, Cramond B. What do educators need to know about the Torrance Tests of Creative Thinking: A comprehensive review. Front Psychol. 2022;13:1000385. doi: 10.3389/fpsyg.2022.1000385.
18. Torrance EP. Torrance® tests of creative thinking. Bensenville (IL): STS; 2018. 14 p. Available from: https://www.ststesting.com/gift/TTCT_InterpMOD.2018.pdf.
19. Song S, Stern Y, Gu Y. Modifiable lifestyle factors and cognitive reserve: A systematic review of current evidence. Ageing Res Rev. 2022;74:101551. doi: 10.1016/j.arr.2021.101551.
20. Kozhevnikov M. Cognitive styles in the context of mo-dern psychology: toward an integrated framework of cognitive style. Psychol Bull. 2007;133(3):464-81. doi: 10.1037/0033-2909.133.3.464.
21. Sarter M, Bruno JP, Parikh V. Abnormal neurotransmitter release underlying behavioral and cognitive disorders: toward concepts of dynamic and function-specific dysregulation. Neuropsychopharmaco-logy. 2007;32(7):1452-61. doi: 10.1038/sj.npp.1301285.
22. Vlachou S. GABAB Receptors and Cognitive Processing in Health and Disease. Curr Top Behav Neurosci. 2022;52:291-329. doi: 10.1007/7854_2021_231.
23. Chong A, Tolomeo S, Xiong Y, Angeles D, Cheung M, et al. Blending oxytocin and dopamine with everyday creativity. Sci Rep. 2021;11(1):16185. doi: 10.1038/s41598-021-95724-x.
24. Boccia M, Piccardi L, Palermo L, Nori R, Palmiero M. Where do bright ideas occur in our brain? Meta-analytic evidence from neuroimaging studies of domain-specific creativity. Front Psychol. 2015;6:1195. doi: 10.3389/fpsyg.2015.01195.
25. Olson JA, Nahas J, Chmoulevitch D, Cropper SJ, Webb ME. Naming unrelated words predicts creativity. Proc Natl Acad Sci USA. 2021;118(25):e2022340118. doi: 10.1073/pnas.2022340118.
26. Andere A, Jindal G, Molino J, Collins S, Merck D, et al. Volumetric White Matter Hyperintensity Ranges Correspond to Fazekas Scores on Brain MRI. J Stroke Cerebrovasc Dis. 2022;31(4):106333. doi: 10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2022.106333.
27. Aiello EN, Fiabane E, Manera MR, Radici A, Grossi F, et al. Screening for cognitive sequelae of SARS-CoV-2 infection: a comparison between the Mini-Mental State Examination (MMSE) and the Montreal Cognitive Assessment (MoCA). Neurol Sci. 2022;43(1):81-84. doi: 10.1007/s10072-021-05630-3.
28. Carson N, Leach L, Murphy KJ. A re-examination of Montreal Cognitive Assessment (MoCA) cutoff scores. Int J Geriatr Psychiatry. 2018;33(2):379-388. doi: 10.1002/gps.4756.
29. Divergent Association Task code. Available from: https://github.com/jayolson/divergent-association-task.
30. Antomonov MYu. Matematycheskaya obrabotka y analyz medyko-byolohycheskyx dannyx. Kyiv: Medynform; 2017. 578 p. (in Russian).
31. Fetisov VS. Paket statystychnoho analizu danyx STATISTICA. Nizhyn: NDU im. M. Hoholya; 2018. 114 p. (in Ukrainian).
32. Torrance EP. Torrance® tests of creative thinking. Lexington (MA); 2022. 20 p.
33. SparcIt Creativity Index Testing system. Available from: https://sparcit.com.
34. Tan CY, Chuah CQ, Lee ST, Tan CS. Being Creative Makes You Happier: The Positive Effect of Creativity on Subjective Well-Being. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(14):7244. doi: 10.3390/ijerph18147244.
35. Shaw A, Kapnek M, Morelli NA. Measuring Creative Self-Efficacy: An Item Response Theory Analysis of the Creative Self-Efficacy Scale. Front Psychol. 2021;12:678033. doi: 10.3389/fpsyg.2021.678033.