Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Архив офтальмологии Украины Том 11, №3, 2023

Вернуться к номеру

Дослідження ефективності операції лікувальної автотрансплантації склери при деструктивних ураженнях рогової оболонки ока травматичного походження

Авторы: Путієнко О.О. (1), Корнілов Л.В. (2), Лаврик Н.С. (1, 2)
(1) - Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) - Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня «Центр мікрохірургії ока» МОЗ України, м. Київ, Україна

Рубрики: Офтальмология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Важливою причиною зниження зору, сліпоти, анатомічної загибелі очей, що завершується інвалідизацією, є ураження рогівки. Серед неінфекційних уражень рогівки найбільш часті — травматична ерозія, стороннє тіло (пік визначається в 40–49 років). Але під час воєнних дій збільшується частота травм у молодшому віці. Тому низка аспектів ургентного хірургічного лікування пошкоджень рогівки вимагають вивчення. Мета. Вивчити ефективність застосування операції лікувальної автотрансплантації склери при травматичних ураженнях рогової оболонки ока. Матеріали та методи. У дослідження включено 18 пацієнтів (18 очей), 13 чоловіків, 5 жінок (19–72 роки) з тяжкими деструктивними ураженнями рогівки травматичного походження (непроникні поранення рогівки та сторонні тіла, контузії), у тому числі ускладнені перфорацією рогівки — 6 (30 %) або із загрозою перфорації (десцеметоцеле) — 2 (11,1 %). Терміни звернення були 1–8 діб (у середньому 4,32 ± 2,74). Офтальмологічне обстеження включало: візометрію, біомікроскопію (флюоресцеїновий тест), фотореєстрацію, визначення внутрішньоочного тиску. Додатково визначали кількісно площу зони ураження (у мм2), глибину ураження (оптична когерентна томографія (ОКТ)). Лікування проводили із застосуванням антибіотиків широкого спектра дії, протизапальних та метаболічних препаратів та запропонованої операції лікувальної автосклеропластики рогівки. Висновки. 1. Використання запропонованої операції лікувальної автосклеропластики рогівки дає можливість закривати посттравматичні дефекти рогівки, у тому числі з перфорацією, будь-якої локалізації. Операція лікувальної автосклеропластики рогівки може застосовуватись у порядку ургентної допомоги, а також за відсутності матеріалу і умов для алотрансплантації рогівки. 2. Результати проведеного лікування підтверджують доцільність використання лікувальної автосклеропластики рогівки при її травматичних ураженнях. Загоєння рогівки при застосуванні лікувально-тектонічної кератопластики автосклеральним клаптем спостерігалося в 94,4 %, гострота зору збільшилась в 66,6 % очей. 3. Відзначено важливість застосування ОКТ для діагностики особливостей деструкції тканини рогівки, оцінювання позиціонування та адаптації клаптя при автотрансплантації склери.

Background. An important cause of reduced vision, blindness, anatomical death of eyes, ending with disability, is corneal injury. Among the non-infectious lesions of the cornea, the most common are traumatic erosion, and foreign body (with a peak at the age of 40–49 years). However, during military operations, the frequency of injuries at a younger age increases. Thus, several aspects of urgent surgical treatment for corneal injuries require further research. Objective: to study the effectiveness of therapeutic scleral autografting for traumatic corneal lesions. Materials and methods. The study included 18 patients (18 eyes), 13 men and 5 women aged 19–72 years with severe destructive traumatic corneal injuries (non-penetrating eye injuries and fo­reign bodies, contusions), including those complicated by corneal perforation — 6 (30 %) or with a threat of perforation (desceme­tocele) — 2 (11.1 %). The term of referral was 1–8 (on average 4.32 ± 2.74) days. Ophthalmic examination included visometry, biomicroscopy (fluorescein test), photoregistration, evaluation of intraocular pressure (IOP). Additionally, the affected area (mm2), and the depth of the lesion (optical coherence tomography) were determined quantitatively. The treatment was carried out with the use of broad-spectrum antibiotics, anti-inflammatory and metabolic drugs, and therapeutic corneal autografting. Conclusions. 1. The use of scleral autografting makes it possible to close post-traumatic corneal defects, including those with perforation, of any localization. Corneal scleral autografting can be used in urgent care, as well as in the absence of material and conditions for corneal allografting. 2. The results of the treatment confirm the expediency of using therapeutic corneal scleral autografting for traumatic corneal injuries. Corneal healing when using therapeutic tectonic corneal grafting with autoscleral flap was observed in 94.4 %, and visual acuity increased in 66.6 % of eyes. 3. Optical coherence tomography is important for the diagnosis of the features of corneal tissue destruction, evaluation of flap positioning and its adaptation during scleral autografting.


Ключевые слова

травматичне ураження рогівки; автосклеропластика; ОКТ

traumatic corneal injuries; scleral autografting; optical coherence tomography


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Ефимова Ю.В., Витовская О.П. Эффективность применения фторхинолонов в лечении кератитов. Архів офтальмології України. 2015. Т. 2. С. 65-68.
  2. Магеррамов П.М. Распространенность неинфекционных болезней роговицы. Офтальмологічний журнал. 2020. Т. 5. С. 75-78.
  3. Дрожжина Г.И., Иванова О.Н., Осташевский В.Л. и др. Тяжелые инфекционные процессы роговицы, индуцированные ношением контактных линз. Офтальмологічний журнал. 2016. Т. 6. С. 38-42.
  4. Майчук Ю.Ф. Фармакотерапия воспалительных заболеваний глаз: вчера, сегодня, завтра. Актуальные вопросы воспалительных заболеваний глаз. М., 2001. С. 7-17.
  5. Горгиладзе Т.У. Классификация бельм и показания к кератопластике. Офтальмологічний журнал. 1985. Т. 273. № 1. С. 23-27.
  6. Du N.Z., Chen J.Q., Gong X.M. et al. Therapeutic keratoplasty in the management of purulent corneal ulcer: Report of 100 cases. Jpn. J. Ophthalmol. 1979. Vol. 23. Р. 412-420.
  7. Середа Е.В., Дрожжина Г.И., Гайдамака Т.Б. и др. Эффективность различных хирургических методик трансплантации амниотической мембраны при воспалительной и дистрофической патологии роговицы. Офтальмологічний журнал. 2016. № 4. С. 3-10.
  8. Бондарь Н.И. Оптимізація хірургічного лікування і прогнозування результату у хворих з відкритою травмою ока із залученням зони лімба Автореферат дис. … канд. мед. наук. 2018. 21 с.
  9. Abreu P., Delgado J.L., Herrera R., Pérez M.A. Recubrimiento escleral inverso en seidel recidivante tras cirugía del segmento ante–rior (procedimiento de Abreu y Delgado). Microcirugía Ocular. 1996. Vol. 3. P. 132-133.
  10. Красюк Е.Ю. Герметизация аутосклерой проникающих ран роговицы с дефектом ткани (эксперим. исслед.). Автореф. дис. … канд. мед. наук. 1997. 21 с.
  11. Перекрестов М.Б. Эффективность применения лечебно-тектонической кератопластики аутосклеральными лоскутами при гнойной язве роговицы. Дис. … канд. мед. наук. 2011. С. 134.
  12. Пат. UA81136U, Україна, МПК (2013.01) А61В 17/00. Спосіб лікувальної аутосклеропластики рогівки. С.О. Риков, Н.С. Лаврик, І.А. Шулежко, Л.В. Корнілов. № U2012 14183; заявл. 13.12.2012; опубл. 25.06.2013, Бюл. № 12.
  13. Риков С.О., Шаргородська І.В., Лаврик Н.С., Корнілов Л.В. Дослідження ефективності консервативного лікування хворих на деструктивне ураження (виразка) рогової оболонки. Вісник проблем біології і медицини. 2019. Вип. 1. Т. 2 (149). С. 175-181.

Вернуться к номеру