

СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий
АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ
КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ
СТОМАТОЛОГИ
ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий
ТРАВМАТОЛОГИ
ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)
ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ
ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ
ГІНЕКОЛОГИ
Журнал "Медицина невідкладних станів" Том 18, №8, 2022
Повернутися до номеру
Профілактика гіперметаболічного синдрому у поранених в кінцівки шляхом налагодження адекватної нутритивної підтримки
Автори: Ющак Т.М., Тхоревський О.В., Ремень І.І.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина невідкладних станів
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
Вступ. Першочерговим заходом з корекції синдрому гіперметаболізму у поранених є усунення чинників його розвитку: всмоктування продуктів некрозу тканин, інфекції, гіповолемії, гіпоксії. Та важливим чинником профілактики, згідно з рекомендаціями ESPEN, є налагодження адекватної нутритивної підтримки шляхом забезпечення адекватної кількості нутритивних речовин і калоражу на рівні 25 ккал/кг для задоволення добової потреби у нутрієнтах 4–5 г/кг глюкози, 1–2 г/кг ліпідів, 1,5–2 г/кг білків. Від зондового годування пацієнтів можна відмовитися, якщо з’являється реальна можливість природної аліментації хворих на рівні основного обміну (20–25 ккал/кг).
Мета роботи — проаналізувати нутритивну підтримку у поранених в кінцівки ...