Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №7, 2022

Вернуться к номеру

Ефективність імуномодулятора тималіну при експериментальній коронавірусній інфекції

Авторы: Козловський М.М.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Ситуація з пандемією COVID-19 у світі до сьогодні залишається напруженою. Особливості її збудників спричиняють невисоку ефективність застосування наявних специфічних етіотропних препаратів, що зумовлює необхідність пошуку нових активних засобів боротьби з цією небезпечною інфекційною недугою. Оскільки при СOVID-19 значною мірою порушується функція Т-клітинного імунітету, доцільно з’ясувати вплив корекції цієї ланки імунної відповіді на перебіг коронавірусної інфекції. З цією метою було проведене скринінгове дослідження щодо визначення ефективності препарату тимусу тима­ліну в експерименті на лабораторних мишах, інфікованих вірусом гепатиту мишей, що належить до тієї ж підгрупи коронавірусів, до якої входить і збудник пандемії COVID-19 вірус SARS-CoV-2. Встановлено, що досліджуваний препарат викликав вірогідний захист інфікованих мишей на рівні 45,0–60,0 % порівняно з контролем та збільшував середню тривалість життя піддослідних тварин на 2,6–5,6 дня порівняно з контролем, що у відсотковому відношенні становить 51–110 %. Отримані результати можуть бути підставою для проведення регламентованих клінічних випробувань з метою застосування даного офіційного лікарського засобу у клінічній практиці для профілактики і лікування коронавірусних інфекцій людей, у тому числі COVID-19.

The situation with the COVID-19 pandemic in the world is still tense. Due to the peculiarities of its pathogens, there is a low efficiency in the use of available specific etiotropic drugs, which leads to the need to search for new active means of comba­ting this dangerous infectious disease. Since the function of T-cell immunity is significantly impaired in COVID-19, it is advisable to find out the effect of correcting this part of the immune response on the course of coronavirus infection. For this purpose, a screening study was conducted to determine the effectiveness of the thymus preparation thymalin in an experiment on laboratory mice infected with murine hepatitis virus, which belongs to the same subgroup of coronaviruses that includes SARS-CoV-2, the causative agent of the COVID-19 pandemic. It was found that the study drug significantly protected infected mice at the level of 45.0–60.0 % compared to the controls and increased the average life expectancy of the test animals by 2.6–5.6 days compared to the control group, which in percentage terms is 51–110 %. The results obtained can serve as the basis for conducting regulated clinical trials with the aim of using this official medicinal product in clinical practice for the prevention and treatment of coronavirus infections in humans, including COVID-19.


Ключевые слова

коронавірус SARS-CoV-2; тималін; противірусна ефективність

SARS-CoV-2; thymalin; antiviral effectiveness


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Parums D.V. Editorial: The 2022 World Health Organization (WHO) Priority Recommendations and Response to the Omicron Variant (B.1.1.529) of SARS-CoV. Med. Sci. Monit. 2022, Feb. 1. 28. e936199. doi: 10.12659/MSM.936199.
  2. Mohiuddin Md., Kazuo Kasahara. Investigating the aggressiveness of the COVID-19 Omicron variant and suggestions for possible treatment options. Respir. Med. 2022, Jan. 191. 106716. doi: 10.1016/j.rmed.2021.106716.  
  3. Moss P. The T cell immune response against SARS-CoV-2. Nat. Immunol. 2022. № 23(2). P. 186-193. doi: 10.1038/s41590-021-01122-w.
  4. Toor S.M., Saleh R., Sasidharan Nair N.V. et al.T-cell responses and therapies against SARS-CoV-2 infection. Immunology. 2021. № 162(1). P. 30-43. doi: 10.1111/imm.13262.
  5. Корсунська О.І., Нефьодов О.О. Імунотропні препарати у роботі лікаря загальної практики (фармакотерапевтичний довідник). Дніпропетровськ: Літограф, 2015. 203 с.
  6. Беловол А.Н., Князькова И.И. Иммуномодуляторы: фармакологическое действие и клиническое применение. Провізор. 2008. № 4. Режим доступа: http://www.provisor.com.ua/archive/2008/N04/imun_mod408.php?part_code=62&art_code=6401 .
  7. Медицинская вирусология: Руководство. Под ред. Д.К. Львова. Москва: ООО «Мед. информ. агентство», 2008. 656 с.
  8. Гудзь С.П., Перетятко Т.Б., Галушка А.А. Вірусологія: підручник. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2018. 536 с. 
  9. Кожем’якин Ю.М., Хромов О.С., Філоненко М.А., Сайретдінова Г.А. Науково-практичні рекомендації з утримання лабораторних тварин та робіт із ними. Київ, 2002. 155 с.
  10. Чижов Н.П., Ершов Ф.И., Индулен М.К. Основы экспериментальной химиотерапии вирусных инфекций. Рига: Зинатне, 1988. 171 c.
  11. Пшеничнов В.А., Семенов Б.Ф., Зезеров Е.Г. Стандартизация методов вирусологических исследований. Москва: Медицина, 1974. 168 с.
  12. Лакин Г.Ф. Сравнение выборочных долей. В кн.: Биометрия. Москва: Высшая школа, 1980. С. 104-107.

Вернуться к номеру