Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №3, 2022
Вернуться к номеру
Ураження органів травлення у хворих на цукровий діабет 2 типу: діагностика, основні принципи лікування
Авторы: Сірчак Є.С.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Цукровий діабет (ЦД) визнаний експертами ВООЗ неінфекційною епідемією і становить серйозну медико-соціальну проблему. Відповідно до світової статистики, кожні 10–15 років кількість хворих на ЦД подвоюється. При цьому хворі з діабетом 2 типу становлять до 85–90 % від усіх хворих на ЦД. При ЦД порушуються всі види обміну речовин, у результаті чого тією чи іншою мірою уражуються всі органи і системи організму, у тому числі і система органів травлення (СОТ).
Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) тісно пов’язана з ожирінням і ЦД 2 типу. Враховуючи ключову роль печінки у видаленні токсичних продуктів метаболізму, у тому числі надлишкового аміаку, у пацієнтів із НАЖХП підтверджена гіперамоніємія. L-орнітину-L-аспартат (LOLA) (Гепатокс) являє собою суміш ендогенних амінокислот, здатних збільшувати виведення аміаку залишковими гепатоцитами та скелетними м’язами в пацієнтів із хронічними ураженням печінки. На фоні прийому LOLA також cпостерігалося значне дозозалежне зниження рівня аланінамінотрансферази та тригліцеридів у хворих на НАЖХП.
Частим ускладненням у хворих на ЦД 2 типу є ураження серцево-судинної системи. Патогенетично обґрунтованим є призначення препарату L-аргінін (Тіваргін-Н), що є субстратом для NО-синтази — ферменту, який каталізує синтез оксиду азоту в ендотеліоцитах, зменшуючи вираженість ендотеліальної дисфункції. Також L-аргінін проявляє виражений гіпоамоніємічний ефект при НАЖХП шляхом активації перетворення аміаку на сечовину.
Отже, у хворих на ЦД 2 типу та з ураженням СОТ лікування має бути комплексним, спрямованим на зменшення вираженості клінічної симптоматики, а також на дію на декілька патогенетичних ланок коморбідної патології.