Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №3, 2022

Вернуться к номеру

Комплексний підхід до модифікації прогнозу при метаболічно асоційованій жировій хворобі печінки: співпраця гастроентеролога, кардіолога та ендокринолога

Авторы: Потабашній В.А., Фесенко В.І.
ДЗ «Дніпровський державний медичний університет», м. Дніпро, Україна

Рубрики: Гастроэнтерология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

У 2020 році опубліковано міжнародний консенсус з нового визначення жирової хвороби печінки, асоційованої з метаболічними порушеннями (МАЖХП). 
Мета: проаналізувати стан вирішення актуальної проблеми МАЖХП із позиції клініки внутрішньої медицини в цілому.
Матеріали і методи. Нами проведений аналіз поточних публікацій за період 2020 — червень 2022 р. Використана пошукова база Medline, PubMed, Кокранівської бібліотеки, літературні джерела EASL, AASLD, а також вітчизняні статті. Аналізували переважно систематичні огляди, гайдлайни, а також повнотекстові джерела. 
Результати. Нова концепція МАЖХП поєднує взаємну залежність між стеатозом і ожирінням та цукровим діабетом, що призводить до прогресування ураження печінки до стеатогепатиту та цирозу печінки, а також збільшує загальний серцево-судинний ризик. На сьогодні доведено негативний зв’язок МАЖХП із дисфункцією щитоподібної залози, порушенням дихання уві сні, когнітивними розладами, остеопорозом, псоріазом і розвитком злоякісних новоутворень у шлунково-кишковому тракті. Ідентифіковано декілька фенотипів МАЖХП: з ожирінням, із цукровим діабетом 2 типу, в осіб із нормальною або зниженою масою тіла, із повільно і швидко прогресуючим перебігом. Формування цих фенотипів ураження печінки залежить від взаємодії генетичних і епігенетичних факторів, стилю життя, особливостей харчування, стану мікробіоти кишечника, метаболічних порушень. Ці чинники значною мірою впливають на відповідь на лікування. Прогресуючий перебіг МАЖХП у середньому спостерігається у 42 % випадків, із них у 22 % — повільне прогресування (протягом 7–10 років до F1–2), а у 20 % — швидке (протягом 5–6 років до F1–2). У 40–43 % пацієнтів протягом багатьох років зберігається стабільний стан, а у 18–22 % — навіть певна регресія МАЖХП (Guerra-Ruiz et al., 2021). Додатковою несприятливою тріадою при МАЖХП є поєднання куріння, зловживання алкоголем та ожиріння.
Висновок. Проведене інформаційно-аналітичне дослідження обґрунтовує необхідність у подальшому розробки мультидисциплінарного інтегрованого підходу до менеджменту пацієнтів із МАЖХП у тісній співпраці гастроентерологів-гепатологів, кардіологів, ендокринологів.


Вернуться к номеру