Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №3, 2022
Вернуться к номеру
Тактика вибору гепатотропної терапії при медикаментозно-індукованих ураженнях печінки
Авторы: Осьодло Г.В., Федорова О.О.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Протягом останніх десятиліть спостерігається тенденція до зростання побічних ефектів і ускладнень медикаментозної терапії, серед яких велику частку становлять медикаментозно-індуковані ураження печінки (МІУП). Досі не розроблені чіткі принципи терапії МІУП, за винятком відміни лікарського засобу.
На сьогодні прийнята класифікація МІУП згідно з критеріями Сouncil for International Organizations of Medical Sciences (CIOMS), яка рекомендує оцінювати ушкодження печінки за гепатоцелюлярним, холестатичним та змішаним типом. Для зручності прогнозування та підтвердження гепатотоксичності лікарського засобу можна уточнити його гепатотоксичний потенціал із використанням інтернет-ресурсу LiverTox (розроблено у США у 2012 р.) та HepaTox (розроблено в Китаї у 2014 р.), де міститься інформація про підтверджену гепатотоксичність лікарських засобів, які зареєстровані у регістрі Drug-Induced Liver Injury Network (DILIN).
Клініко-фармакологічні підходи до вибору препаратів для збереження нормальної функції печінки та сприяння відновленню її структури при МІУП є складними. Лікування починається з негайного виключення прийому лікарського засобу, рослинного препарату або БАД, що спричинили небажані явища. Вибір гепатопротектора повинен ґрунтуватись на клінічному варіанті патологічного процесу, особливостях фармакокінетики та фармакодинаміки лікарського засобу, що спричинив МІУП, ступені його тяжкості та типі ураження печінки (гепатоцелюлярний, холестатичний, змішаний). Для курації пацієнтів із різним ступенем тяжкості МІУП та можливості проведення ступінчастої терапії важливо мати різні форми препарату — парентеральну та пероральну.
Гепатопротекторним препаратом першого вибору при МІУП можна вважати адеметіонін, тому що він має потужний терапевтичний потенціал, який ґрунтується на багатовекторному механізмі дії та антитоксичних властивостях сполуки. Адеметіонін відноситься до амінокислот або їх похідних, виступає донатором метильних груп у реакціях трансметилювання та опосередковано сприяє синтезу фосфоліпідів клітинної мембрани. Ця сполука відіграє найважливішу роль у процесах транссульфурування та амінопропілірування. При цьому здатність підвищувати рівень глутатіону в мітохондріях і підтримувати їх функціональну активність, інактивувати CYP2E1, пригнічувати експресію ФНП-α дає підстави до широкого застосування аде–метіоніну.
З точки зору доказової медицини безперечною перевагою адеметіоніну є наявність чіткої гепатопротекторної дії, у тому числі при високих показниках цитолізу чи холестазу та при змішаному типі порушення функціонального стану печінки.
Гепаметіон — перший вітчизняний адеметіонін в парентеральній формі (у новому дозуванні 500 мг) та в кишково-розчинних таблетках (500 мг) — виробляється із сировини італійського виробника та може бути рекомендований до застосування при МІУП у вигляді в/в чи в/м ін’єкцій у дозі 500–1000 мг/добу упродовж 14 днів із переходом на пероральну форму 500 мг двічі на добу загальним курсом від 4 до 12 тижнів. Наші пілотні дослідження свідчать про високу ефективність і безпечність застосування Гепаметіону при МІУП та про фармакоекономічні переваги застосування вітчизняного препарату у клінічній практиці.