Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №3, 2022
Вернуться к номеру
Особливості ліпідного метаболізму в пацієнтів із різним індексом маси тіла
Авторы: Мосійчук Л.М., Карачинова В.А.,Кленіна І.А., Петішко О.П.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: оцінити вміст показників ліпідного обміну в сироватці крові пацієнтів із високим, низьким та нормальним індексом маси тіла (ІМТ) при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (ШКТ).
Матеріали і методи. Обстежені 40 пацієнтів із захворюваннями ШКТ, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України». Середній вік становив (36,9 ± 1,7) року. Залежно від показника ІМТ пацієнти були розділені на 3 групи: І — із високим ІМТ (n = 20), ІІ — із низьким ІМТ (n = 11), ІІІ — із нормальним ІМТ (n = 9). Контрольну групу становили 20 здорових осіб. У сироватці крові визначали вміст загального холестерину (ХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) із використанням наборів реактивів «Cormay» (Польща) за допомогою біохімічного аналізатора Stat Fax 4500 (Awareness Technology, США). За формулою W.T. Friedewald та співавторів розраховували холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ), холестерин ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ) і коефіцієнт атерогенності (КА). Для опису даних застосовували медіану (Ме), нижній (25 %) і верхній (75 %) квартилі. Порівняння показників здійснювали за U-критерієм Манна — Уїтні.
Результати. Спостерігалося вірогідне зростання вмісту ТГ у 2,5 раза (р < 0,001) — до 1,35 (0,20; 0,88) ммоль/л і в 2,1 раза (р < 0,05) — до 1,14 (0,24; 0,72) ммоль/л у сироватці крові пацієнтів І і ІІІ груп відповідно порівняно з контролем (0,54 (0,50; 0,62) ммоль/л); тоді як у ІІ групі відбувалося вірогідне зниження в 1,9 раза (0,71 (0,07; 0,24) ммоль/л; р < 0,05) відносно І групи. Уміст ХС ЛПВЩ вірогідно знижувався в І і ІІІ групах в 1,6 раза (р < 0,001) — до 1,0 (0,07; 0,32) ммоль/л і в 1,4 раза (р < 0,05) — до 1,15 (0,15; 0,44) ммоль/л відповідно порівняно з контролем (1,64 (1,42; 1,68) ммоль/л), а в ІІ групі вірогідно підвищувався в 1,4 раза (р < 0,01) — до 1,37 (0,11; 0,35) ммоль/л відносно І групи. Визначено підвищення рівня ЛПДНЩ у І групі в 1,8 раза (р > 0,05) до 0,62 (0,09; 0,40) ммоль/л порівняно з контролем (0,34 (0,17; 0,36) ммоль/л), а в ІІ групі — зниження в 1,9 раза (0,32 (0,03;0,11); р < 0,05) порівняно з І групою. КА вірогідно підвищувався в І групі у 2,2 раза (р < 0,05) до 4,21 (0,66; 2,86) порівняно з контролем (1,89 (1,74; 2,61)), а в ІІ групі — вірогідно знижувався в 2,1 раза (1,96 (0,21; 0,68); р < 0,01) відносно І групи. У ІІІ групі вірогідних змін КА не визначено. У жодній групі не спостерігалося значущих змін вмісту загального ХС і ЛПНЩ.
Висновок. Ліпідний спектр крові пацієнтів із високим та нормальним ІМТ характеризувався підвищеним вмістом проатерогенних і зниженням рівнів протиатерогенних фракцій, тоді як при зниженому ІМТ значення цих показників вірогідно не відрізнялося від контролю.