Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №3, 2022
Вернуться к номеру
Вплив перенесеної інфекції COVID-19 на перебіг стеатозу печінки
Авторы: Діденко В.І., Ягмур В.Б., Меланіч С.Л., Кленіна І.А., Коненко І.С., Дементій Н.П.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: вивчення впливу перенесеної коронавірусної інфекції на функціональний стан печінки у хворих зі стеатозом печінки.
Матеріали і методи. Під нашим спостереженням знаходилось 10 хворих, які мали біохімічно неактивний стеатоз печінки в анамнезі та перенесли коронавірусну інфекцію, віком від 28 до 59 років, із них 2 жінки та 8 чоловіків. Критеріями включення в дослідження було підвищення біохімічних маркерів гепотоцелюлярного та холестатичного синдромів у пацієнтів, які перенесли COVID-19 тривалістю не менше 1,4 тижня та приймали під час хвороби антибактеріальну терапію. Критеріями виключення були наявність хронічних вірусних гепатитів, хвороб накопичення та алкогольної хвороби печінки.
Усім пацієнтам проводилось біохімічне дослідження сироватки крові, УЗД ОЧП стандартними методами з наступною статистичною обробкою даних. Оцінка типу ураження печінки проводилась за коефіцієнтом R — відношенням рівнів сироваткової аланінамінотрансферази (АЛТ) до рівня лужної фосфатази (ЛФ). При R > 5 ураження печінки вважали гепатоцелюлярним, R < 2 — холестатичним, R від 2 до 5 — змішаним. Індуковане ліками ураження вважали мінімальним за підвищення рівня АЛТ та/або аспартатамінотрансферази (АСТ), загального білірубіну < 25 мкмоль/л та міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС) < 1,5. Помірним ураження було при підвищенні АЛТ та/або АСТ, загального білірубіну ≥ 25 мкмоль/л або МНС ≥ 1,5. Тяжкого ураження не спостерігалось.
Результати. При огляді всі хворі скаржились на біль та тяжкість у правому підребер’ї, 6 хворих — на нудоту, 9 — на здуття живота, 7 — гіркоту в роті, послаблення випорожнень та помірну загальну слабкість, дратівливість. У 4 хворих визначалась крайова іктеричність склер. Гепатомегалія правочасточкова спостерігалась у 4 хворих, лівочасточкова — у 2 хворих. Сонографічні ознаки портальної гіпертензії були відсутні.
За біохімічним дослідженням крові визначався холестатичний тип у 7 випадках, змішаний тип — у 3 хворих, гепатоцелюлярний був відсутній.
За показниками трансаміназ, білірубіну та МНС мінімальний ступінь ураження печінки реєструвався у 6 хворих, помірний — у 4. Тяжкого пошкодження печінки в досліджених пацієнтів не було.
Висновок. Таким чином, перенесена інфекція COVID-19 негативно вплинула на перебіг стеатозу печінки з розвитком гепатоцелюлярного та холестатичного типу ураження.