Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №3, 2022
Вернуться к номеру
Лікування інфекції Helicobacter pylori: стан проблеми в Україні (за результатами Європейського реєстру лікування гелікобактерної інфекції)
Авторы: Гріднєв О.Є.
ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», м. Харків, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вважається, що інфекція H. рylori є однією з найпоширеніших у людей: за різними оцінками, у всьому світі інфіковано близько 4,4 мільярда людей. Міжнародний консенсус Маастрихт V визначає оптимальні варіанти лікування інфекції H. рylori для різних клінічних випадків з урахуванням резистентності гелікобактерій до антибактеріальних препаратів, що використовуються, для запобігання зниженню ефективності терапії. Європейський реєстр із лікування Helicobacter pylori (Hp-EuReg) був створений для оцінки ефективності та безпеки різних методів ерадикації H. pylori, а також для перевірки консенсусу щодо інфекції H. pylori та реалізації клінічних посібників. У поточному дослідженні наведені дані вибірки пацієнтів з України, зареєстрованих у реєстрі Hp-EuReg до лютого 2022 року.
Мета: оцінити частоту, ефективність та безпеку лікування інфекції H. рylori в Україні.
Матеріали і методи. Hp-EuReg — міжнародний багатоцентровий проспективний неінтервенційний реєстр, був запущений у 2013 році і просувається Європейською групою з вивчення гелікобактерій та мікробіоти. Протокол Hp-EuReg було затверджено Комітетом з етики Університетської лікарні Ла-Принцеса (Мадрид, Іспанія) та зареєстровано на ClinicalTrials.gov із кодом NCT02328131. Аналіз ефективності включав головним чином модифікований аналіз лікування (mITT), спрямований на те, щоб імітувати результати клінічної практики.
Результати. До реєстру включена 841 особа (жінок 53,5 %, чоловіків 46,5 %), середній вік яких становив (48,35 ± 15,52) року. Основним методом первинного діагностування гелікобактерної інфекції був гістологічний, при цьому використання дихальних і випорожнення-антиген-тестів було вкрай низьким — близько 6 % випадків. Більше половини хворих отримували квадротерапію, при тому що понад 90 % хворих були наївними щодо ерадикаційної терапії. Практично всі хворі отримували інгібітори протонної помпи (ІПП), проте більшості вони призначалися в низьких дозах, і лише невелика частина (8,4 %) приймала їх у стандартних або високих дозах, що негативно позначалося на ефективності терапії: при застосуванні низьких доз ІПП у раніше не лікованих пацієнтів ефективність терапії була нижчою за 85 %, тоді як при використанні стандартних і високих доз — 100 %. Тривалість ерадикаційної терапії в переважної кількості хворих становила 10 днів і більше, але у близько 12 % хворих, які мали неуспішну ерадикацію в анамнезі, лікування обмежувалося 7 днями, що зумовлювало субоптимальну ефективність лікування (< 90 %). У загальному аналізі mITT використання терапії в наївних пацієнтів призвело до ерадикації H. pylori більше ніж у 90 % пацієнтів. Примітно, що ефективність комбінації ІПП + амоксицилін + левофлоксацин була нижчою за 77 %, що є субоптимальним відповідно до сучасних рекомендацій. Призначувана ерадикаційна терапія добре переносилася, що дозволило закінчити курс лікування більше ніж 90 % хворих, а частота побічних явищ становила в наївних пацієнтів менше від 4 %, тоді як у пацієнтів із повторними курсами антигелікобактерної терапії вона була більше ніж у 3 рази вищою.
Висновок. В Україні частота використання валідованих неінвазивних методів (уреазний дихальний тест та тест на антиген H. pylori у калі) для виявлення інфекції H. pylori дуже низька. Переважна більшість схем ерадикаційної терапії, які призначалися пацієнтам української популяції, відповідала чинним рекомендаціям, але при цьому часто ІПП призначалися в низьких дозах і мали місце випадки застосування 7-денних режимів лікування навіть у хворих, які отримували їх вдруге, що сприяло зниженню ефективності лікування. Незважаючи на те, що загальна ефективність ерадикаційної терапії становила понад 90 %, необхідно ретельно контролювати тактику лікування. Призначена терапія першої лінії добре переносилася хворими — понад 98 % хворих завершили лікування.