Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №3, 2022
Вернуться к номеру
Спастичний біль. Менеджмент діагностики та лікування
Авторы: Бондаренко О.О.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Спастичний біль — найпоширеніший тип болю, викликаний спазмом непосмугованої мускулатури (стінки кишечника, сечового міхура, матки, судин тощо). Спастичний біль може бути симптомом як органічної патології (печінкова, шлункова, ниркова, панкреатична, кишкова, біліарна кольки, спазм апендикса), так і функціональних захворювань (синдром подразненого кишечника) та отруєнь. Спастичний біль з’являється раптово і нерідко так само раптово припиняється, тобто він має характер больового нападу (кольки). Зменшується після застосування тепла та спазмолітичних засобів, супроводжується типовою іррадіацією і, залежно від місця свого виникнення, іррадіює в спину, лопатку, ділянку попереку, нижні кінцівки. Поведінка хворого характеризується збудженням та занепокоєнням; часто спостерігаються супутні явища (блювання, метеоризм, аритмії тощо).
Виділяють навіть таке поняття, як «абдомінальна колька» — класичний прояв вісцерального абдомінального болю (АБ). Вона характеризується переймоподібним болем у животі високої інтенсивності, при якому періоди наростання болю перемежовуються зі «світлими» проміжками. Класичними прикладами абдомінальної кольки є біліарна та ниркова кольки. Під час чергового нападу інтенсивність болю швидко наростає, потім настає плато — період, коли вираженість болю максимальна за інтенсивністю (триває від 15 хв до декількох годин), після чого біль поступово стихає. Між нападами больові відчуття повністю відсутні, людина почувається цілком здоровою.
Надзвичайно поширеною причиною АБ є функціональні розлади шлунково-кишкового тракту (ШКТ): їх поширеність у популяції становить 20–30 %. Більшість функціональних розладів ШКТ супроводжуються гіперкінетичними реакціями непосмугованих м’язів і розвитком спазму. Майже в половини всіх хворих гастроентерологічного профілю зазначають симптоми гіпермоторної, в першу чергу спастичної, дискінезії непосмугованих м’язів ШКТ. З огляду на це цілком зрозуміло, що усунення спазму може мати ключове значення для полегшення стану таких пацієнтів. Наявність больового абдомінального синдрому потребує поглибленого обстеження хворого для уточнення механізмів його розвитку та вибору тактики лікування. Для оцінки інтенсивності больового синдрому існує кілька способів: п’ятизначна загальна шкала болю (слабкий, помірний, сильний, нестерпний), мовна кількісна шкала, візуальна аналогова шкала (ВАШ), оцінка поведінкових параметрів і життєво важливих функцій. При візуальному огляді хворого звертають увагу на наявність «гримас болю», розширення зіниць. Необхідно пам’ятати, що використання анальгетиків для усунення гострого АБ суворо заборонено. Для полегшення больового синдрому рекомендується використання універсальних міотропних спазмолітиків, дієвих при будь-яких видах спазму, оскільки вони не замаскують картину «гострого живота», проте полегшать стан хворого. Якщо в пацієнта наявна функціональна патологія, пов’язана зі спазмом, то ефект спазмолітиків буде добрим. Отже, у ситуації фармацевтичної опіки в пацієнта з АБ спастичного генезу найбільш адекватним рішенням є застосування міотропних спазмолітиків та звернення до лікаря для проведення подальшого обстеження.