Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №3, 2022
Вернуться к номеру
Гепатотропна терапія при метаболічно асоційованих захворюваннях: усвідомлена фармопіка у виборі препарату
Авторы: Бондаренко О.О.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Метаболічно асоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП) вражає близько чверті дорослого населення світу та є серйозним тягарем для системи охорони здоров’я й економіки багатьох країн, досі немає схваленої фармакотерапії.
Глобальна поширеність МАЖХП серед дорослих становить приблизно 23–25 %, але є розбіжності між регіонами й усередині них. Найвищі показники — на Близькому Сході (32 %) та в Південній Америці (30 %), найнижчі — в Африці (13 %). Це зумовлене насамперед епідемією ожиріння, особливо в дитячому та підлітковому віці.
МАЖХП є печінковим проявом мультисистемного розладу, неоднорідного за своїми основними причинами, проявами, перебігом і результатами. Враховуючи складну патофізіологію цього захворювання, малоймовірно, що стане доступним єдиний діагностичний тест, тому для визначення МАЖХП потрібно розробити нові діагностичні критерії, як це було в разі метаболічного синдрому, який також має кілька визначень.
Запропоновані діагностичні критерії для встановлення діагнозу МАЖХП засновані на гістологічних показниках (біопсія) або показниках біомаркерів крові щодо накопичення жиру в печінці (стеатоз печінки) разом з одним із таких трьох критеріїв: надмірною масою тіла/ожирінням, наявністю цукрового діабету 2 типу (ЦД2) чи проявами метаболічної дисрегуляції. Для виявлення метаболічної дисрегуляції необхідна наявність принаймні двох факторів порушення обміну речовин:
— окружність талії ≥ 102 см у білих чоловіків та 88 см у жінок або ≥ 90 см у азіатських чоловіків та 80 см у жінок;
— переддіабет;
— ознаки запалення при підвищеному рівні сироваткового С-реактивного білка;
— підвищений артеріальний тиск (у тому числі контрольований за допомогою специфічного медикаментозного лікування);
— зниження рівня ліпопротеїнів високої щільності;
— підвищений рівень тригліцеридів у плазмі крові — значення індексу HOMA (Homeostasis Model Assessment of Insulin Resistance) ≥ 2,5 бала, що свідчить про наявність інсулінорезистентності.
Хоча сьогодні не існує фармакологічних препаратів, спеціально схвалених для лікування НАЖХП, у клінічних випробуваннях вивчаються численні лікарські препарати-кандидати, спрямовані на усунення ліпотоксичного ушкодження печінки та інсулінорезистентності, запалення, фіброзу та конкретно діагностованих метаболічних подій у кожному випадку.
Застосування нової номенклатури МАЖХП, об’єднання пацієнтів у групи на підставі загального генотипу із подібними клінічними фенотипами може бути використане в найближчому майбутньому для клінічних випробувань лікарської терапії з таргетною спрямованістю та ймовірністю гарної відповіді на лікування шляхом вибору відповідного препарату.