Нові книги
Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
UkraineNeuroGlobal
UkraineCardioGlobal
Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології
Актуальні інфекційні захворювання
Травма та її наслідки
UkraineOncoGlobal
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
UkrainePediatricGlobal
Національна школа терапевтів України
день перший
день другий
день третій
Жінка та війна: формули виживання
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Журнал "Нирки" 1 (07) 2014
Повернутися до номеру
Нові фармакологічні підходи в лікуванні люпус-нефриту (за матеріалами New Approaches for the Treatment of Lupus Nephritis in the 21st Century From the Laboratory to the Clinic / Еlia Ripoll, Ana Merino, Josep M. Grinyó, Juan Torras / 2013)
Рубрики: Нефрологія
Розділи: Довідник фахівця
Версія для друку
Статья опубликована на с. 101-102
Системний червоний вовчак є складним автоімунним розладом, що уражає багато систем органів. Гломерулонефрит призводить до тяжкої протеїнурії, хронічної ниркової недостатності й залишається одним із найтяжчих ускладнень системного червоного вовчака, характеризується високою захворюваністю й смертністю. Стандартною терапією вовчакового нефриту були стероїди й циклофосфамід, останнім часом застосування мофетилу мікофенолату, відомого протягом 50 років, значно поліпшило результати перебігу захворювання, хоча невдача в досягненні ремісії спостерігається у 18–57 % хворих. Хронічні ускладнення, такі як токсичність і неспроможність утримувати ремісію, визначають потребу в розробці нових фармакологічних агентів для пацієнтів, що однаковою мірою є ефективними та менш токсичними. Протягом останніх 10 років експериментальні дослідження різних шляхів патогенезу люпус-нефриту надали величезну кількість знань і запропонували можливість вибору більш націлених підходів.
/101/101.jpg)
У табл. 1 наведені нові експериментальні стратегії з метою підвищення поінформованості лікарів щодо сучасних підходів до лікування люпус-нефриту.