Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря


UkraineNeuroGlobal

UkraineCardioGlobal

Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології

Актуальні інфекційні захворювання


Травма та її наслідки

UkraineOncoGlobal

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

UkrainePediatricGlobal

Національна школа терапевтів України
день перший
день другий
день третій

Жінка та війна: формули виживання

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Міжнародний ендокринологічний журнал 6 (54) 2013

Повернутися до номеру

Визначення радіочутливості до йоду-131 функції NK-клітин у хворих на тиреоїдний рак залежно від віку та наявності віддалених метастазів

Автори: Захарченко Т.Ф., Замотаєва Г.А. - ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ

Рубрики: Ендокринологія, Імунологія

Розділи: Медичні форуми

Версія для друку

Відомо, що наявність віддалених, зокрема легеневих, метастазів погіршує загальний позитивний прогноз у хворих на диференційований рак щитоподібної залози (ДРЩЗ). Пацієнти з виявленими на момент обстеження віддаленими метастазами віднесені до групи високого ризику смертності від рецидиву та метастазування. Радіойодтерапію (РЙТ) в дітей та дорослих застосовують для абляції (деструкції) залишків тканини щитоподібної залози та виявлення й лікування регіонарних та віддалених метастазів ДРЩЗ. Вважають, що тиреоїдна тканина дитячого організму чутливіша до опромінення, ніж дорослого, що пов’язано з проліферативною активністю тироцитів. Лімфоїдна система є надзвичайно радіочутливою, що обумовлено насамперед вразливістю клітин в інтерфазі мітотичного поділу.

Мета дослідження — визначити вплив радіойодтерапії на цитотоксичну активність NK­клітин у хворих на диференційований рак щитоподібної залози залежно від віку та наявності віддалених метастазів.

Матеріал і методи дослідження. Досліджували активність NK­клітин у прооперованих хворих на ДРЩЗ. Враховуючи вік, було сформовано 3 групи хворих. Першу групу дітей та підлітків становили 24 хворих віком від 13 до 18 років, середній вік становив (16,0 ± 0,3) року, другу групу — 42 молодих пацієнти віком від 19 до 39 років (27,9 ± 0,8), третю групу — 37 хворих старшого віку — від 40 до 71 року (53,0 ± 1,4). Залежність функції NK­клітин від наявності віддалених метастазів досліджували у хворих віком 19–39 років, які були розподілені на 2 групи: 26 хворих без віддалених метастазів (середня кількість курсів — 1,3 ± 0,2 курсу РЙТ), та 23 хворих із віддаленими метастазами (середня кількість курсів — 6,7 ± 0,6 курсу РЙТ). Активність NК­клітин визначали цитотоксичним методом. Оцінку показника здійснювали за допомогою спектрофотометрії.

Результати дослідження та їх обговорення. Визначення активності NK­клітин у різних вікових групах виявило найбільш низький показник у хворих на ДРЩЗ старшого віку як до, так і після курсу РЙТ (до — (21,6 ± ± 0,2) %, після (18,0 ± 0,7) %, p < 0,001). Ступінь зниження активності NК­клітин у хворих на ДРЩЗ через 6 діб після РЙТ порівняно з вихідним значенням найбільший у групі дітей та підлітків (на 24,3 %). У молодих хворих із віддаленими метастазами ДРЩЗ активність NК­клітин до й після курсу РЙТ нижча (до — (20,2 ± 1,3) %, після — (14,6 ± 0,8) %), ніж у молодих пацієнтів без віддалених метастазів (до — (27,5 ± 1,6) %, після — (25,9 ± 1,8) %).

Висновки. Істотне зниження активності NK­клітин через 6 діб після радіойодтерапії в дітей та підлітків, а також пацієнтів старшого віку, хворих на диференційований рак щитоподібної залози, свідчить про радіочутливість функціональної здатності цих клітин. Результат дії радіойоду на активність NK­клітин залежить від віку та наявності віддалених метастазів. Для визначення строків відновлення порушеного показника доцільно визначити активність NK­клітин у динаміці.



Повернутися до номеру