


Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
UkraineNeuroGlobal
UkraineCardioGlobal
Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології
Актуальні інфекційні захворювання
Травма та її наслідки
UkraineOncoGlobal
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
UkrainePediatricGlobal
Національна школа терапевтів України
день перший
день другий
день третій
Жінка та війна: формули виживання
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Міжнародний ендокринологічний журнал 6 (54) 2013
Повернутися до номеру
Діагностична цінність вмісту сироваткового IgE у виявленні фенотипу тяжкої бронхіальної астми у школярів
Автори: Гарас М.Н. - Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
Рубрики: Ендокринологія, Імунологія
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
Метою дослідження було встановлення вмісту загального IgE в сироватці крові дітей шкільного віку з тяжкою й середньотяжкою персистуючою бронхіальною астмою (БА) й визначення діагностичної цінності зазначеного імуноглобуліну у виявленні фенотипу тяжкої БА щодо середньотяжкого варіанту захворювання.
Матеріал і методи дослідження. Із дотриманням принципів біоетики на базі пульмонологічного відділення ОДКЛ (м. Чернівці) обстежено 60 дітей шкільного віку, хворих на БА: 33 дитини з тяжкою персистуючою БА (І, основна, клінічна група) і 27 пацієнтів із середньотяжким варіантом захворювання (II клінічна група, порівняння). За основними клінічними ознаками групи порівняння вірогідно не відрізнялися.
Визначення в сироватці крові вмісту загального імуноглобуліну класу Е (IgE, МОд/мл) проводили за допомогою двосайтового імуноферментного аналізу (ІФА) з використанням імуноферментної тест-системи виробництва ТОВ НВЛ «Гранум», м. Харків, державний реєстраційний номер 7041/2007. Для оцінки діагностичної цінності тестів визначали їх чутливість, специфічність, передбачувану цінність позитивного й негативного результату, а також вивчали позитивне і негативне відношення вірогідності отриманих результатів. Оцінка ризику реалізації події проводилася з урахуванням вірогідності величин відносного, атрибутивного ризиків та співвідношення шансів, а також визначення їх довірчих інтервалів.
Результати дослідження та їх обговорення. Установлено, що в дітей із фенотипом тяжкої БА вміст загального IgE в крові сягав (494,2 ± 52,2) МОд/л, у школярів групи порівняння — (654,0 ± 58,5) МОд/л (P > 0,05). Тенденція до вищого вмісту загального IgE в крові представників групи порівняння, імовірно, пояснювалася посиленим споживанням вказаних цитокінів у процесах алергічної відповіді в разі тяжкого варіанту захворювання.
Водночас уміст загального IgE у крові менше ніж 700 МОд/л у підтвердженні фенотипу тяжкої БА щодо середньотяжкого варіанта характеризувався чутливістю 75 %, специфічністю 42 % й передбачуваною цінністю, що не перевищувала 72 %. Таким чином, поряд із достатньою чутливістю тесту в підтвердженні фенотипу тяжкої БА стосовно середньотяжкого варіанта використання зазначеного показника супроводжувалося виникненням хибнопозитивних результатів у кожного другого пацієнта. Не відзначалися вірогідністю також показники ризику наявності фенотипу тяжкої БА, оцінені за вмістом загального IgE. Так, уміст менше ніж 700 МОд/л вказував на відносний ризик тяжкого персистування БА, що сягав 1,5 (95% ДІ 1,1–2,0), відношення шансів 2,1 (0,9–5,0) та абсолютний ризик 0,18.
Висновок. Недостатня діагностична цінність зазначеного показника підтверджувалася низьким значенням відношення правдоподібності позитивного (1,2) й негативного результатів (0,6), що дозволяє використовувати його у верифікації тяжкого фенотипу бронхіальної астми щодо середньотяжкого варіанта тільки в комплексі з іншими клінічними, лабораторними та інструментальними маркерами.