


Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
UkraineNeuroGlobal
UkraineCardioGlobal
Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології
Актуальні інфекційні захворювання
Травма та її наслідки
UkraineOncoGlobal
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
UkrainePediatricGlobal
Національна школа терапевтів України
день перший
день другий
день третій
Жінка та війна: формули виживання
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Міжнародний ендокринологічний журнал 6 (54) 2013
Повернутися до номеру
Діагностичне значення імунологічних показників у верифікації атопічного фенотипу бронхіальної астми в дітей
Автори: Бєлашова О.В., Марусик У.І. - Кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
Рубрики: Ендокринологія, Імунологія
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
За даними літературних джерел, при розвитку бронхіальної астми (БА) відмічаються певні зміни в імунному статусі хворих: підвищення кількості Тлімфоцитів, функція яких асоціюється з хелперною (CD4+), зниження Тклітинної субпопуляції, функція якої асоціюється із супресорною (CD8+). Посилена відповідь Тхелперів відображається в підвищеній продукції інтерлейкіну4, під дією якого виникає гіперсекреція загального імуноглобуліну Е — об’єктивного маркера атопії, що лежить в основі реалізації БА в дитячому віці.
З огляду на це метою дослідження стало встановлення клінічнодіагностичного значення змін імунологічних показників у визначенні атопічного фенотипу бронхіальної астми в дітей.
Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставленої мети було сформовано дві клінічні групи. Перша (I) основна група — 38 дітей з атопічною БА (наявність позитивного алергологічного власного та/чи родинного анамнезу), до другої (II) клінічної групи ввійшли 26 пацієнтів із діагнозом БА без ознак атопії. За основними характеристиками групи були порівнянні. Робота виконана згідно з рандомізованим порівняльним дослідженням у паралельних групах із дотриманням основних вимог до методу «дослідконтроль». Отримані результати аналізували методом біостатистики та клінічної епідеміології. У роботі був використаний метод детермінації субпопуляцій Тлімфоцитів за допомогою моноклональних антитіл.
Результати дослідження та їх обговорення. Хоча вірогідної різниці за середнім вмістом СD4+ та СD8+лімфоцитів між хворими груп порівняння виявити не вдалось ((22,1 ± 2,3) Г/л та (0,11 ± 0,06) Г/л порівняно з (19,6 ± 1,6) Г/л та (0,13 ± 0,08) Г/л, р > 0,05), у дітей, хворих на атопічну форму БА, відмічена тенденція до збільшення абсолютного вмісту СD4+лімфоцитів та зменшення СD8+клітин. Враховуючи вищенаведені дані, визначено показник імунорегуляторного індексу — співвідношення СD4+/СD8+ у дітей груп спостереження. Так, у пацієнтів I клінічної групи він становив (2,10 ± 0,13) ум.од., у представників групи порівняння – (1,80 ± 0,07) ум.од. (р < 0,05). Виходячи з цього, установлено, що при перевищенні співвідношення СD4+/СD8+ більше ніж 2,0 атрибутивний ризик наявності атопічного варіанту бронхіальної астми в дітей становив 32 %, відносний ризик — 3,8 (ДІ 95 %, 2,1–6,9), відношення шансів — 1,7 (ДІ 95 %, 1,2–2,4).
Висновок. Показники імунорегуляторного індексу, що перевищують 2,0 ум.од., можуть використовуватися як верифікуючий тест для вирізнення атопічного фенотипу бронхіальної астми в дітей у комплексі з іншими клінікоанамнестичними даними та імунологічними маркерами атопії.