Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 6 (54) 2013

Вернуться к номеру

Порушення макро- та мікроелементного гомеостазу у хворих на цукровий діабет 2-го типу з ожирінням

Авторы: Cуслик Г.І. - Кафедра ендокринології, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Макро­ та мікроелементний гомеостаз як часткова форма загальної гомеостатичної системи відіграє важливу роль у процесах життєдіяльності організму. Спектр біологічних функцій мікроелементів дуже широкий. У складі металоферментів або у вигляді каталізаторів вони активують більшість ензимних систем організму, стимулюють процеси тканинного дихання, енергетичного обміну, кровотворення, імунологічні реакції, синтез біологічно активних речовин, гормонів, метаболізм білків, вуглеводів, ліпідів, а також корегують рівень процесів вільнорадикального окислення. Зазвичай дослідники оминали увагою питання участі макро­/мікроелементів у регуляції вуглеводного, ліпідного, білкового обміну при цукровому діабеті (ЦД) 2­го типу з ожирінням. До сьогодні практична медицина має недостатньо інформації про особливості вмісту магнію (Mg2+), цинку (Zn2+), хрому (Cr3+), марганцю (Mn) та міді (Cu) в крові хворих на ЦД 2­го типу з ожирінням та вплив їх концентрації на формування та прогресування інсулінорезистентності (ІР). Це есенціальні макро­ та мікроелементи, які беруть безпосередню участь у регулюванні вуглеводного обміну.

Мета дослідження — вивчення особливостей концентрації Mg2+, Zn2+, Cr3+, Mn та Cu в еритроцитах і сироватці крові та вплив отриманих показників на параметри інсулінової резистентності у хворих на цукровий діабет 2­го типу з ожирінням.

Матеріал і методи дослідження. Обстежено 50 хворих на ЦД 2­го типу з ожирінням (середній вік (54,8 ± 7,4) року; середня тривалість захворювання (8,2 ± 5,5) року; індекс маси тіла (ІМТ) — (33,15 ± 4,52) кг/м2); 25 хворих на ЦД 2­го типу без ожиріння (аналогічного віку та тривалості захворювання, Р > 0,05); 11 пацієнтів з абдомінальним ожирінням та фізіологічним глюкозотолерантним тестом (аналогічного віку та показниками ІМТ, Р > 0,05). Контрольну групу становили 15 здорових людей. Усім хворим було проведено клініко­інструментальне та лабораторне дослідження. Діагностика та визначення ступеня компенсації ЦД 2­го типу проводилися відповідно до рекомендацій Європейської діабетичної асоціації. Стан вуглеводного обміну оцінювали за показниками концентрації глікованого гемоглобіну (HbA1c), пре­ й постпрандіальної глікемії. Визначення концентрації імунореактивного інсуліну (ІРІ) в крові проводили за допомогою тест­наборів Immunotech Insulin IRMA. Індекс гомеостатичної моделі оцінки ІР (Нomeostasis model assessment) (НОМА­ІР) розраховували за формулою: НОМА – ІР = G0 × Ins0/22,5, де G— рівень глюкози плазми крові натщесерце (ммоль/л); Ins0 — вміст ІРІ в плазмі крові натщесерце (мкМО/мл). НОМА — індекс функції клітин (НОМА­ФБК) розраховували за формулою: НОМА­ФБК = Ins0 × 20/(G– – 3,5), де G0 — рівень глюкози плазми крові натщесерце (ммоль/л); Ins0 — уміст ІРІ в плазмі крові натщесерце (мкМО/мл). Із метою верифікації ІР використовували показники ІМТ, коефіцієнт показників «талія/стегно», показники НОМА. Концентрацію макро­ та мікроелементів визначали за допомогою атомно­абсорбційної спектрофотометрії. Статистичний аналіз проводився статистично­варіаційним методом за допомогою відповідної комп’ютерної програми.

Результати дослідження та їх обговорення. Виявлено порушення гомеостазу есенціальних макро­ та мікроелементів у крові хворих на ЦД 2­го типу з ожирінням. Аналіз структури дисбалансу макро­ та мікроелементів у хворих на ЦД 2­го типу з ожирінням виявив зниження вмісту Mg2+ в еритроцитах на 27,4 % та збільшення його рівня в плазмі крові на 16,3 %; зниження концентрації Zn2+, Cr3+ і Mn на 33,3, 18,2 і 27,5 % відповідно й підвищення рівня Cu на 26 % у плазмі крові. У групі осіб з ожирінням і непорушеним ГТТ показники вмісту макро­ та мікроелементів суттєво не відрізнялися від контрольної групи. У пацієнтів із ЦД 2­го типу та ожирінням виявлено кореляційний зв’язок між вмістом Mg2+ в еритроцитах і НОМА­ІР (r = –0,52; р < 0,01); рівнем Zn2+ у сироватці крові та НОМА­ІР (r = –0,35; р < 0,01); концентрацією Cr3+ у сироватці крові та НОМА­ІР (r = –0,49; р < 0,01) та вмістом Mn у сироватці крові та показником НОМА­ІР (r=­0,11; р < 0,01). Між умістом Сu та показниками НОМА­ІР вірогідного кореляційного взаємозв’язку нами виявлено не було.

Висновки

1. Цукровий діабет 2­го типу з ожирінням характеризується порушенням балансу макро­ та мікроелементів в організмі, що проявляється зниженням концентрації Mg2+ в еритроцитах (р < 0,01) і підвищенням вмісту Mg2+ в сироватці крові (р < 0,05), зменшенням рівня Zn2+, Cr3+ і Mn (р < 0,05) й підвищенням умісту Cu (р < 0,05) у крові.

2. Дисбаланс макро­ та мікроелементів у хворих на цукровий діабет 2­го типу з ожирінням корелює з показником НОМА­ІР. Виявлено негативний кореляційний зв’язок між НОМА­ІР та вмістом Mg2+ в еритроцитах (r = –0,52; р < 0,01), рівнем Zn2+ у плазмі крові (r = –0,35; р < 0,01) та концентрацією Cr3+ у плазмі крові (r = –0,49; р < 0,01).



Вернуться к номеру