Міжнародний ендокринологічний журнал 6 (54) 2013

Число хворих із неалкогольною жировою хворобою печінки при цукровому діабеті ІІ типу (ЦД ІІ) коливається від 34 до 74 %. У європейських країнах у 50 % хворих на ЦД ІІ на момент встановлення діагнозу виявляють неалкогольний стеатогепатит (НАСГ). НАСГ є найбільш поширеною формою хронічної патології печінки й розглядається як печінковий прояв ЦД ІІ.

Мета дослідження — виявити зміни мікрофлори товстої кишки у хворих на неалкогольний стеатогепатит на тлі цукрового діабету ІІ типу.

Матеріал і методи дослідження. Усього були обстежені 42 хворі віком 42–67 років із НАСГ на тлі ЦД ІІ (IDF, 2005), які перебували на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні КУ «Обласна клінічна лікарня м. Чернівці». Діагноз НАСГ встановлювали на підставі клінічних, лабораторних та інструментальних критеріїв НАСГ (Ю.М. Степанов, А.Ю. Філіппова, 2004). До контрольної групи увійшли хворі (n = 20) із НАСГ (IDF, 2005) без ЦД. Стан біоценозу товстої кишки оцінювали за комплексним бактеріологічним дослідженням калу. Статистична обробка отриманих результатів дослідження проводилась на персональному комп’ютері за допомогою програми Statistica 6,0. Проведене дослідження виконане відповідно до етичних норм Гельсінської декларації перегляду 2008 року.

Результати дослідження та їх обговорення. У 96 % хворих із НАСГ на тлі ЦД ІІ мікробіоценоз товстої кишки характеризувався зниженням кількості біфідобактерій, у 88 % хворих також відмічалося зменшення вмісту лактобацил та підвищення активності аеробної протеолітичної мікрофлори. У групі контролю зниження кількості біфідобактерій виявлене в 45 %, а лактобацил — у 40 % хворих.

Висновки. Ознаки порушення видового складу мікрофлори товстої кишки у хворих на неалкогольний стеатогепатит на тлі цукрового діабету ІІ типу формуються вірогідно частіше, ніж в осіб контрольної групи. У більшості хворих із неалкогольним стеатогепатитом на тлі цукрового діабету ІІ типу виявлено різке зменшення числа біфідобактерій та лактобактерій, що свідчить про наявність вільних ніш для розселення патогенних та умовно­патогенних мікроорганізмів. Найчастіше на тлі зменшення кількості біфідобактерій та лактобактерій з’являється нефізіологічна аеробна умовно­патогенна мікрофлора. Це спричинює виражену інтоксикацію за рахунок продукції умовно­патогенними організмами токсинів, а також зміни імунного статусу товстої кишки. Даний перебіг захворювань потребує уваги клініцистів з метою розробки диференційованого підходу до профілактики та лікування можливих порушень мікробіоценозу товстої кишки у хворих із неалкогольним стеатогепатитом на тлі цукрового діабету ІІ типу.