


Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
UkraineNeuroGlobal
UkraineCardioGlobal
Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології
Актуальні інфекційні захворювання
Травма та її наслідки
UkraineOncoGlobal
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
UkrainePediatricGlobal
Національна школа терапевтів України
день перший
день другий
день третій
Жінка та війна: формули виживання
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Міжнародний ендокринологічний журнал 6 (54) 2013
Повернутися до номеру
Ацетил-L-карнітин у лікуванні діабетичної нейропатії
Автори: Павлович Л.Б., Білоус І.І., Маслянко В.А., Ілюшина А.А., Оленович О.А. - Кафедра клінічної імунології, алергології та ендокринології, Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка; Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
Рубрики: Ендокринологія
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
Враховуючи різноманітність етіологічних, патогенетичних механізмів виникнення діабетичної нейропатії, знайти універсальний засіб, здатний полегшити страждання хворих, уявляється дуже складним завданням. В основі ураження нервових волокон лежать порушення метаболізму глюкози. Тривале підтримання стану нормоглікемії у хворих із вираженими проявами діабетичної нейропатії призводить до затримки прогресування деструктивних процесів у периферичних нервах, але не сприяє швидкій ліквідації симптомів захворювання. Саме тому ще одним стратегічним напрямом терапії є вплив на відомі ланки патогенезу й додаткові чинники, що впливають на перебіг нейропатії. Ці заходи включають застосування вітамінів групи В, призначення вазоактивних препаратів, антиоксидантну терапію. Оскільки при ЦД спостерігається дефіцит ацетилLкарнітину, призначення цієї речовини може скорегувати наслідки змін концентрації міоінозитолу та оксиду азоту. АцетилLкарнітин поліпшує регенерацію нервових волокон і нівелює симптоми, особливо біль, у пацієнтів із маніфестною формою діабетичної нейропатії.
Матеріал і методи дослідження. Нами було обстежено 28 хворих на цукровий діабет 2го типу, які знаходились на стаціонарному лікуванні в Чернівецькому обласному клінічному ендокринологічному центрі. Серед хворих були 18 жінок та 10 чоловіків, вік яких становив від 36 до 65 років. Цукровий діабет середнього ступеня тяжкості спостерігався у 22 хворих, у 6 хворих — тяжкий. 4 хворих були в стані компенсації захворювання, 24 — у стані субкомпенсації. Пацієнти були розподілені на дві групи: І група (14 хворих) — пацієнти, які отримували базисну терапію (дієта № 9, таблетовані цукрознижувальні препарати, пентоксифілін 5 мл внутрішньовенно краплинно на 250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду); ІІ група (14 хворих) — хворі, які на тлі базисного лікування отримували ацетилLкарнітин по 1 капсулі на добу впродовж 2 тижнів. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб. Дослідження функціонального стану периферичних нервів проводили методом стимуляційної електронейроміографії (ЕНМГ) на апараті «НейроМПВ4» («Нейрософт», Росія). Визначали амплітуду Мвідповіді периферичних нервів верхніх кінцівок (серединного) шляхом проведення стимуляційної ЕНМГ.
Результати дослідження та їх обговорення. Після проведеного лікування у хворих І групи зростала амплітуда Мвідповіді на 7 % (р > 0,05); після додаткового призначення ацетилLкарнітину — на 12,9 % (р < 0,05). Крім того, оптимальний результат лікування відмічається при початкових стадіях діабетичної нейропатії, що свідчить про необхідність проведення лікувальних заходів до розвитку виражених структурних змін у периферичних нервах.