


Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
UkraineNeuroGlobal
UkraineCardioGlobal
Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології
Актуальні інфекційні захворювання
Травма та її наслідки
UkraineOncoGlobal
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
UkrainePediatricGlobal
Національна школа терапевтів України
день перший
день другий
день третій
Жінка та війна: формули виживання
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Міжнародний ендокринологічний журнал 6 (54) 2013
Повернутися до номеру
Остеоартроз і цукровий діабет: епідеміологічні особливості, клініко-патогенетичні, гендерні та вікові аспекти
Автори: Волошина Л.О., Ковалишин І.Р., Марчук Ю.Ф. - Кафедра внутрішньої медицини; Кафедра клінічної імунології, алергології та ендокринології, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
Рубрики: Ендокринологія
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
Остеоартроз (ОА) — вікозалежне захворювання другої половини життя людини, яке в частині випадків перебігає з коморбідним цукровим діабетом другого типу (ЦД2). Клінікопатогенетичні залежності цих патологічних станів продовжують досліджуватися.
Мета дослідження — вивчити епідеміологічні, клінікопатогенетичні, гендерні та вікові аспекти поєднаного перебігу ОА та ЦД2.
Матеріал і методи дослідження. Обстежено 140 хворих на ОА віком 41–87 років; співвідношення чоловіки/жінки становило 1 : 4. Діагнози ОА та ЦД2 верифіковані згідно з відповідними наказами МОЗ України. Всі хворі з цукровим діабетом консультовані та лікувалися в ендокринологів.
Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що серед обстеженої когорти хворих ЦД2 спостерігався у 18,57 % випадків. Майже в усіх випадках виявленого ЦД2 останній був складовою частиною «метаболічного синдрому» з ожирінням І–ІІ ступеня, артеріальною гіпертензією І–ІІ стадії, ІХС, стеатогепатозом, гіперхолестеринемією та однаково поширений як у чоловіків, так і в жінок.
Однак у жінок ЦД2 проявлявся раніше на 5–7 років і певною мірою мав зв’язок із появою менопаузи та більш раннього ожиріння. Відмічено певний вплив ступеня компенсації ЦД2 та його тяжкості на прояви ОА: часті прояви субкомпенсації ЦД посилювали явища артропатії, помітно сприяли прогресуванню ОА чи знижували ефективність протиревматичних засобів. В окремих пацієнтів із торпідним перебігом ЦД2 середнього ступеня тяжкості суглобовий больовий синдром частіше супроводжувався явищами синовіїту, остеофітозу, гіршим відновленням, функціональною недостатністю суглобів, частішими проявами НПЗПгастропатій. Встановлено також, що раннє нашарування ЦД2 в хворих на ОА негативно впливає на клініку ОА як в аспекті торпідності останнього та прискорення прогресування, так і щодо кількості уражених суглобів. Зокрема, у 18 з 26 виявлених випадків ЦД2 остеоартроз проявлявся поліостеоартрозом (ПОА) верхніх і нижніх кінцівок, в т.ч. з охопленням прогностично гіршої форми ПОА — артрозом кульшових суглобів. Рентгенологічно у випадках поєднаного перебігу ОА та ЦД були більш виражені зміни суглобових структур та субхондральної кістки (переважно ІІІ стадія за Келгреном — Лоуренсом) з явищами раннього остеопорозу.
Висновок. Цукровий діабет у хворих на остеоартроз є додатковим патогенетичним чинником, що погіршує клінічні прояви останнього, сприяє його прогресуванню, поглиблює рентгенологічні зміни суглобовокісткових структур та погіршує результати лікування. Рання діагностика цукрового діабету та своєчасне ефективне лікування цієї патології може розглядатися як складова частина комплексного лікування хворих на остеоартроз у поєднанні з цукровим діабетом типу 2.