Журнал «Травма» Том 26, №5, 2025

Актуальність. У роботі увага приділена ролі штучного інтелекту (ШІ) в наукових медичних дослідженнях: від етапу планування до узагальнення результатів і побудови візуалізацій. ШІ здатний значно розширити можливості дослідника у процесі виконання НДР, створення дисертаційного дослідження, написання аналітичної статті чи наукової доповіді, коли необхідно виконати великий обсяг технічної й аналітичної роботи. Мета цієї роботи полягає у систематизованому огляді можливостей використання штучного інтелекту на різних етапах підготовки медичного наукового дослідження — від аналізу джерел до узагальнення результатів. Автори прагнуть показати, як ШІ може полегшити аналітичну роботу дослідника, залишаючи за людиною головне — наукове мислення, логіку, інтерпретацію та відповідальність за отримані висновки. Результати. Розглянуто інструменти на основі ШІ для планування наукових досліджень, як-от E-PICOS, MedLine, Cochrane Semantic Scholar, Scite, а також системи для проведення систематичних оглядів і метааналізів, як-от Elicit, ResearchRabbit. У роботі приділено увагу особливостям співпраці з програмами загального призначення, як-от ChatGPT, Grok, Claude тощо, при написанні програм на R, Python та з формулами Excel для підготовки графічних матеріалів і статистичних розрахунків. Висвітлено питання підготовки наукової публікації за допомогою ШІ: від перевірки граматики та стилістики текстів до формування переліків літератури за відповідним стандартом. У цьому блоці статті розглянуті такі інструменти, як Grammarly, Quillbot, SciSpace та інші. Особлива увага приділена можливостям і обмеженням ШІ у науковій роботі, а саме тому, що ефективне використання ШІ вимагає від дослідника аналітичного мислення, критичного підходу та відповідального ставлення до результатів. ШІ — це не альтернатива досліднику, а інтелектуальний партнер, який значно полегшує шлях, але не визначає його напряму. ШІ не замінює аналітичного мислення дослідника, але значно розширює його інструментарій, дозволяючи зосередитися на суті дослідження, а не на рутинних технічних деталях. Висновки. Штучний інтелект відкриває нові можливості у медичних дослідженнях, дозволяючи автоматизувати пошук інформації, поліпшити аналітичні процеси та візуалізацію результатів. Його застосування дозволяє зекономити час дослідника, збільшити точність аналізу й подати дані у зручному та зрозумілому вигляді. Проте ключовими факторами успішного використання ШІ залишаються компетентність і аналітичне мислення дослідника. ШІ не замінює науковця — він значно підсилює його можливості. У майбутньому поєднання класичних наукових підходів і технологій штучного інтелекту стане нормою якісних медичних досліджень.

In the work, attention is paid to the role of artificial intelligence (AI) in scientific medical research: from the planning stage to generalization of results and the construction of visualizations. AI can significantly expand the researcher’s capabilities in the process of conducting a study, creating a dissertation, an analytical article, or a scientific report when it is necessary to perform a large amount of technical and analytical work. The purpose: to systematize the possibility of using artificial intelligence at diffe­rent stages of preparation of medical scientific research — from the analysis of sources to summarizing the results. The authors seek to show how AI can facilitate the analytical work of the researcher, leaving the main thing for humans — scientific thinking, logic, interpretation and responsibility for the conclusions obtained. Results. The tools based on AI to plan scientific research such as E-PICOS, MedLine and Cochrane Semantic Scholar, Scite are considered, as well as systems for conducting systematic reviews and meta-analyses: Elicit and ResearchRabbit. The work pays attention to the peculiarities of cooperation with general purpose programs like ChatGPT, Grok, Claude and others when writing programs on R, Python, assistance with Excel formulas for the preparation of graphic materials and statistical calculations. The preparation of scientific publication by means of AI is considered, starting with the verification of grammar and style of texts to the formation of reference lists according to the appropriate standard. This block of the article deals with tools such as Grammarly, QuillBot, SciSpace and others. Particular attention is paid to the opportunities and restriction of AI in scientific work, namely because the effective use of AI requires the researcher to have analytical thinking, a critical approach and a responsible attitude to the results. AI is not an alternative to the researcher, but an intellectual partner, which greatly facilitates the path but does not determine its direction. AI does not replace the researcher’s analytical thinking, but greatly expands their tools, allowing to focus on the essence of the study, and not on routine technical details. Conclusions. Artificial intelligence opens new opportunities in medical research, enables to automate information search, improve analytical processes and visualization of results. Its use helps researchers save time, increase the accuracy of analysis and present data in a convenient and understandable form. However, the key factors in the successful use of AI remain the competence and analytical thinking of the researcher. AI does not replace the scientist — it significantly enhances their capabilities. In the future, a combination of classical scientific approaches and artificial intelligence technologies will be the norm of quality medical research.

штучний інтелект; наукові дослідження; дисертація; Elicit; ResearchRabbit; ChatGPT; Grok; Claude

artificial intelligence; research; dissertation; Elicit; ResearchRabbit; ChatGPT; Grok; Claude