Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Здоровье ребенка» Том 20, №4, 2025

Вернуться к номеру

Постінфекційний синдром подразненого кишечника у дітей: шляхи корекції

Постінфекційний синдром подразненого кишечника у дітей: шляхи корекції

Авторы: Шадрін О.Г., Горянська М.Г.
ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Серед захворювань шлунково-кишкового тракту у дітей чільне місце займає постінфекційний синдром подразненого кишечника (ПІ-СПК), який діагностується на основі Римських критеріїв IV перегляду. Для діагностики ПІ-СПК важливими є наявність рецидивуючих болів у животі, асоційованих зі зміною характеру дефекацій, пов’язаних з попереднім епізодом гострого інфекційного гастроентериту. Патогенез ПІ-СПК є багатофакторним та включає зміни в кишковому мікробіомі, кишковому епітелії, імунну дисрегуляцію та зміни в нейрональному збудженні. Експертна оцінка застосування комбінації Saccharomyces boulardii та цинку в комплексній терапії дітей 7–12 років з діарейною формою ПІ-СПК свідчила про нормалізацію кратності та характеру випорожнень, усунення абдомінального больового синдрому, метеоризму у 89,2 % дітей.

Among gastrointestinal diseases in children, the leading place belongs to the post-infectious irritable bowel syndrome (PI-IBS), which is diagnosed based on the Rome IV criteria. For the diagnosis of PI-IBS, the presence of recurrent abdominal pain associated with a change in the nature of defecation due to a previous episode of acute infectious gastroenteritis is important. The pathogenesis of PI-IBS is multifactorial and includes changes in the intestinal microbiome, intestinal epithelium, immune dysregulation, and in neuronal excitation. Expert assessment of the use of a combination of Saccharomyces boulardii and zinc in the comprehensive therapy of children aged 7–12 years with diarrheal form of PI-IBS showed normalization of the frequency and nature of bowel movements, elimination of abdominal pain syndrome, and flatulence in 89.2 % of children.


Ключевые слова

синдром подразненого кишечника; діти; Saccharomyces boulardii

irritable bowel syndrome; children; Saccharomyces boulardii

Одним з найбільш частих захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у дітей є синдром подразненого кишечника (СПК). Він характеризується хронічним болем у животі, пов’язаним з розладами кишечника, як-от діарея, запор або їх комбінація (Drossman D.A., 2016). Хоча етіологія СПК є гетерогенною та залишається не повністю з’ясованою, було показано, що гострий інфекційний гастроентерит (бактеріальний, вірусний та протозойний) є одним із найбільш поширених факторів ризику розвитку СПК (Klem F., 2017). На сьогодні стани, які виникають і тривають після перенесеного гострого гастроентериту (постінфекційна ентеропатія, постентеритний синдром, синдром мальабсорбції після перенесеного гастроентериту), називають постінфекційним СПК (ПІ-СПК). Поширеність ПІ-СПК після перенесеного гострого гастроентериту орієнтовно становить 11,5 % (Klem F., 2017). ПІ-СПК частіше відмічається у дітей. Також значно збільшується ризик розвитку ПІ-СПК, якщо попередній гострий гастроентерит супроводжувався тривалою діареєю, наявністю гематохезії, болю в животі та супроводжувався госпіталізацією пацієнта (Klem F., 2017; Вerumen A., 2020).
Робоча група Римського фонду запропонувала такі діагностичні критерії для ПІ-СПК на основі Римських критеріїв IV (Mearin F., 2016):
І. Рецидивуючий біль у животі, в середньому щонайменше 1 день на тиждень протягом останніх 3 місяців, з початком симптомів щонайменше за 6 місяців до встановлення діагнозу, пов’язаний з 2 або більше критеріями з наступних:
a) зв’язок з дефекацією;
b) зміна частоти випорожнень;
c) зміна консистенції калу.
ІІ. Підтримуючі критерії: 
1. Наявність епізоду інфекційного гастроентериту, що визначається одним із таких способів:
а) позитивна культура у симптоматичної особи;
b) наявність щонайменше 2 з наступних гострих симптомів: лихоманка, блювання та діарея.
2. Захворювання не повинно відповідати критеріям СПК до початку інфекційного гастроентериту.
3. Розвиток симптомів або одразу після зникнення симптомів гострого інфекційного гастроентериту, або протягом 30 днів після зникнення гострих симптомів.
Для оптимізації діагностики та лікування ПІ-СПК додатково класифікується на чотири підтипи на основі переважаючого типу випорожнень (тип випорожнень, характерний для ≥ 1/4 випорожнень) за Брістольською шкалою калу: СПК з переважанням діареї (СПК-Д), переважанням запору (СПК-З), змішаний тип випорожнень (СПК-М) та некласифікований (СПК-Н). Змішаний СПК та СПК з діареєю є найпоширенішими фенотипами, що становлять приблизно 46 та 40 % випадків відповідно (Klem F., 2017).
Окрім симптомів, що відповідають критеріям –ПІ-СПК, у пацієнтів після перенесеного інфекційного гастроентериту можуть реєструватись додаткові симптоми з боку ШКТ. Зокрема, після кампілобактерного ентериту у 21 % пацієнтів виявляли ПІ-СПК, однак додатково 9 % пацієнтів страждали від болю в животі, який виник вперше, розладів кишечника або їх поєднання, які не відповідали Римським критеріям (Вerumen A., 2020). Крім того, приблизно у 50 % пацієнтів з СПК-З прояви змінювалися на СПК-M або СПК-Д після епізоду кампілобактерного ентериту (Вerumen A., 2020). У 38 % пацієнтів мало місце збільшення частоти болю після інфекції. 
У патофізіології ПІ-СПК ключову роль відіграють зміни в кишковому мікробіомі, кишковому епітелії та нейрональному збудженні.
Мікробіота кишечника виконує в організмі дитини багато функцій, а зміна нормального мікробіому може відображатись порушенням травлення, метаболізму та продукування цінних поживних речовин, розладами формування імунітету, порушенням захисту від патогенів та чужорідних антигенів. У пацієнтів з ПІ-СПК порушення мікробіому характеризувалось збільшенням кількості Bacteroidetes та зменшенням кількості Firmicutes та Clostridiales в 12 разів порівняно зі здоровими обстеженими (Jalanka J., 2015). Аналогічні результати збільшення кількості Bacteroides та зменшення кількості Clostridiales у пацієнтів з ПІ-СПК отримані в дослідженнях, проведених у Великій Британії та Швеції. Більше того, схильність до розвитку гострої інфекції та ПІ-СПК також може залежати від складу мікробіоти до інфікування (Dicksved J., 2014).
Прикладом впливу дисбіозу на фізіологію хазяїна є зміни активності кишкових протеаз, які є важливими показниками стану кишкового бар’єра та вісцеральної гіперчутливості (Tooth D., 2014). У пацієнтів з ПІ-СПК відмічається вища фекальна протеолітична активність, пов’язана з більшою вираженістю симптомів, підвищеною проникністю дистальних відділів кишечника та меншою мікробною різноманітністю (Edogawa S., 2020). Крім того, зміни мікробіоти також можуть спричиняти порушення всмоктування жовчних кислот у пацієнтів з ПІ-СПК, що може провокувати діарею (Niaz S.K., 1997). 
Порушення стану кишкового епітелію є ще одним важливим фактором виникнення ПІ-СПК. При гострому гастроентериті наявна пошкоджувальна дія щодо кишкового епітелію (запалення, набряк, у деяких випадках кровотеча), часто довготривала (Barbara G., 2019). Пацієнти з ПІ-СПК мають змінену експресію генів, відповідальних за метаболізм серотоніну (Dunlop S.P., 2003), та збільшену щільність ентерохромафінних клітин, які вивільняють серотонін (Berumen A., 2021). Останні дослідження доводять більшу проникність слизової оболонки кишечника при ПІ-СПК (Dunlop S.P., 2006), вплив генетичних варіацій E-кадгерину (CDH1) на ризик ПІ-СПК (Villani A.C., 2010). 
Значимим патогенетичним фактором ПІ-СПК є нейрональна активація. Було показано, що кишкові патогени впливають на збудливість та зменшення кишково-асоційованих нейронів, критично важливих для моніторингу та підтримки гомеостазу в кишечнику, сприяючи засвоєнню поживних речовин, моториці товстої кишки (Veiga-Fernandes H., 2016), а також активації імунних клітин (Muller P.A., 2020). Відновлення здорового мікробіому може призводити до відновлення функції кишково-асоційованих нейронів (Matheis F., 2020). 
При інфекційному гастроентериті відбуваються зміни імунної відповіді, а у пацієнтів з ПІ-СПК відмічається підвищений рівень цитокінів IL-1β, IL-10, IL-13 та INFγ через тривалий час після гострої інфекції (Sundin J., 2015; Chen J., 2012). Аналіз результатів біопсії товстої кишки пацієнтів з ПІ-СПК засвідчує значне вивільнення прозапальних цитокінів як результат порушення реагування на коменсальні бактерії, що створює середовище тривалої імунної дисрегуляції (Sundin J., 2015). Було виявлено тривале збільшення тучних клітин, макрофагів та моноцитів, Т-лімфоцитів та внутрішньоепітеліальних лімфоцитів при ПІ-СПК (до 5 років) після перенесеної інфекції (Berumen A., 2021). Повідомляється про значне збільшення частки CD4+ T-клітин та CD4+/CD8+ клітин у власній пластинці біоптатів слизової оболонки пацієнтів з ПІ-СПК. У пацієнтів з ПІ-СПК, ймовірно, спостерігається зсув у відповіді Т-хелперів зі збільшенням співвідношення Th1/Th2, збільшенням рівня IFNγ та зміною рівня –IL-10 (Chen J., 2012). У стані постійного порушення рівноваги підвищений рівень Th1-клітин може опосередковувати біль через вплив на проникність кишечника (Long Y., 2018). 
Значна кількість досліджень доводить, що суттєвим фактором розвитку ПІ-СПК є порушення в організмі гомеостазу цинку, який необхідний для підтримки структури і функції слизової оболонки кишечника. Дисбаланс цинку може спричинити порушення функції епітеліального бар’єра, зміну імунної відповіді та кишковий дисбактеріоз, що є патогенетичними механізмами виникнення ПІ-СПК (Wan Y., 2022). В умовах дефіциту цинку знижується експресія білків щільних контактів, збільшується проникність кишкового епітелію та порушується функція кишкового бар’єра слизової оболонки (Miyoshi Y., 2016). Регенерація слизової оболонки кишечника після гострого гастроентериту відбувається за участі цинку, зважаючи на його роль у безперервному самооновленні клітин кишкового епітелію, фізіології келихоподібних клітин кишечника, продукції і складі муцинів (Maares M., 2020), функції клітин Панета. Тобто порушення функції бар’єра слизової оболонки кишечника при ПІ-СПК може бути опосередковане дефіцитом цинку. Крім того, гомеостаз цинку відіграє певну роль у регулюванні імунної функції кишкових макрофагів та експресії секреторного імуноглобуліну А (Wan Y., 2022).
Стресові ситуації, тривога та депресія, що здатні впливати на функціонування шлунково-кишкового тракту, є особливо актуальними для України під час війни. Порушення осі кишечник — мозок на тлі психосоціальних факторів сприяє розвитку ПІ-СПК (Farsi F., 2022). Психологічний стрес діє як тригер через його негативний вплив на проникність та моторику кишечника, гіперчутливість до вісцерального болю. Гострі та хронічні стресові ситуації призводять до секреції кортикотропін-рилізинг-гормону, активуючи гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову вісь та створюючи нові передумови для розвитку синдрому подразненого кишечника. Окрім того, стресіндукований дисбактеріоз модулює нейроімуноендокринну систему та впливає на вісь мозок — кишечник (Settanni C.R., 2021).
Варіанти лікування ПІ-СПК у дітей на сьогодні обмежені. Першим кроком є встановлення ефективних комунікативних зв’язків лікаря з пацієнтом і його батьками та заспокоєння пацієнтів. Слід пояснити пацієнтові про зв’язок між інфекцією та розвитком хронічних шлунково-кишкових симптомів та запевнити, що –ПІ-СПК, як правило, має доброякісний перебіг, а симптоми зменшуються, а іноді й зникають з часом у багатьох пацієнтів, особливо при вірусній етіології попередньої інфекції (Klem F., 2017).
Оскільки значна частина пацієнтів з ПІ-СПК має СПК-Д або СПК-М, розумним початковим підходом є 4–8-тижневе обмеження низькоферментованих олігосахаридів, дисахаридів, моносахаридів та поліолів (дієта FODMAP), оскільки було продемонстровано, що вони поліпшують симптоми при СПК з діареєю (Halmos E.P., 2014). Застосування безглютенової дієти у пацієнтів з ПІ-СПК без целіакії не виявилося ефективним. 
З огляду на суттєву роль змін кишкової мікробіоти в механізмах розвитку ПІ-СПК, перспективним для модуляції мікробіоти при ПІ-СПК є застосування пробіотиків, особливо в дитячій популяції. Метою застосування пробіотичних штамів є зниження запалення, поліпшення бар’єрної функції та зниження вісцеральної чутливості (Mari A., 2020). 
Висока ефективність при синдромі діареї у дітей, за даними клінічних досліджень, була показана при використанні сахароміцет буларді (Saccharomyces boulardii). Сахароміцети буларді — активні висушені дріжджі, які проявляють антимікробну дію, а механізм їх дії пов’язаний зі здатністю пригнічувати ріст патогенних, умовно-патогенних мікроорганізмів та грибів. Серед головних властивостей сахароміцетів буларді є вироблення протеаз, що розщеплюють токсини бактерій та впливають на рецептори тонкокишкового епітелію, з якими можуть зв’язуватися токсини. Також для них описане зменшення секреції води та електролітів у просвіт кишечника. Це досягається шляхом зниження продукції циклічного аденозинмонофосфату в клітинах тонкокишкового епітелію (Czerucka D., 1999).
Згідно з документом ESPGHAN 2020 року (Szajewska H., 2020), заснованим на аналізі 29 рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), надано докази того, що при застосуванні Saccharomyces boulardii зменшується тривалість діареї (23 РКД, n = 3450, MD –1,06 дня, 95% ДІ: від –1,32 до –0,79; висока гетерогенність), зменшується тривалість госпіталізації (8 РКД, n = 999, MD –0,85 дня, 95% ДІ: від –1,35 до –0,34) та ризик діареї з 2-го по 7-й день застосування пробіотика.
У дослідженні Mourey та співавт. (Mourey F., 2020) серед 100 дітей віком від 3 до 36 місяців час тривалості діареї був значно коротшим у групі, у якій застосовувались Saccharomyces boulardii, порівняно з групою плацебо (66 ± 12 годин проти 95 ± 18 годин відповідно, P = 0,0001). Швидша ремісія в групі, яка приймала Saccharomyces boulardii, також була підтверджена швидшою нормалізацією консистенції випорожнень.
У дослідженні за участі 200 дітей був оцінений ефект додавання до оральної регідратаційної терапії (ОРТ) Saccharomyces boulardii порівняно з лише ОРТ. Результат оцінювали за тривалістю діареї та поліпшенням кількості добових випорожнень на п’ятий день лікування. Поліпшення було більшим у групі Saccharomyces boulardii порівняно з контрольною групою [92/100 (92 %) проти 71/100 (71 %) відповідно] (Khan N.M., 2021). 
Метааналіз (Li Z., 2021) визначив Saccharomyces boulardii як ефективний пробіотичний штам у скороченні тривалості діареї порівняно з плацебо.
Повідомлялося, що в результаті прийому Saccharomyces boulardii протягом 6 тижнів поліпшувались якість життя та профіль цитокінів у пацієнтів з ПІ-СПК (Abbas Z., 2014). 
Суттєве поліпшення ефективності лікування –ПІ-СПК було відмічене після введення в комплекс терапії цинку. Цинк впливає на проникність стінки кишечника шляхом модифікації щільних контактів та регуляції транспорту кишкової рідини, пригнічення апоптозу клітин ворсинок (Chao H.C., 2023). Цинк відіграє певну роль у регуляції імунної відповіді та модуляції генів, що кодують важливі цинкзалежні ферменти (Kulkarni H., Mamtani M., 2012). 
Захворювання, що супроводжуються хронічною діареєю, можуть призводити до дефіциту цинку, що безпосередньо погіршує діарею (Chao H.C., 2023). Саплементація цинку здатна сприяти зменшенню кількості епізодів діареї, скоротити середню тривалість дитячої діареї приблизно на 20 % (Patel A., Mamtani M. et al., 2010).
Проведені дослідження свідчать, що профілактичні дози цинку здатні впливати на ріст у кишечнику грамнегативних факультативних анаеробів, сприяти підтриманню різноманіття кишкового мікробіому (Vahjen W. et al., 2010). В умовах недостатності цинку бактерії кишечника конкурують за споживання цинку і, як результат, виживають бактерії, які здатні існувати за низького вмісту цинку (Koren O., Tako E., 2020), тобто за недостатності цинку відмічається схильність до виникнення дисбіозу.
Поєднання застосування комплексу пробіотика з цинком у дітей з ПІ-СПК може мати більш швидкий терапевтичний ефект порівняно із застосуванням лише пробіотиків (Abdulah D.M., Sulaiman S.J., Ahmed Z.W., 2024).
Вищенаведені дані обґрунтовують перспективність використання комбінації Saccharomyces boulardii та цинку для профілактики та лікування ПІ-СПК у педіатричній практиці.
На базі відділення соматичних та гастроентерологічних захворювань у дітей ДУ «ВЦМД НАМН України» було проведено експертну оцінку включення комбінації Saccharomyces boulardii та цинку (дієтична добавка Есбуларді виробництва ТОВ «Біхелс», Україна) в схему лікування ПІ-СПК у дітей на фоні стандартного комплексу (лікувальне харчування, ентеросорбція, ферменти, за показаннями — спазмолітична терапія). 
У ході виконання роботи під спостереженням перебувало 37 дітей віком від 7 до 12 років із встановленим діагнозом «діарейна форма ПІ-СПК». Усі обстежені діти приймали дієтичну добавку Есбуларді у дозі 1 капсула 1 раз на день протягом 7 діб. 1 капсула Есбуларді містить сахароміцети буларді LynsidePro SCB (Saccharomyces boulardii CNCM I 3799) у дозі 250 мг та цинк (у формі цинку глюконату) 10 мг.
При застосуванні комбінації Saccharomyces boulardii та цинку (дієтична добавка Есбуларді) в комплексній терапії дітей 7–12 років з діарейною формою ПІ-СПК відмічено нормалізацію кратності та характеру випорожнень, усунення абдомінального больового синдрому, метеоризму у 89,2 % дітей. У 10,8 % пацієнтів відмічене значне зменшення абдомінального больового синдрому, диспептичного синдрому, зниження кратності випорожнень та поліпшення їх консистенції.
Таким чином, серед захворювань ШКТ у дітей чільне місце займає постінфекційний синдром подразненого кишечника, який діагностується на основі Римських критеріїв IV перегляду. Для діагностики ПІ-СПК важливими є наявність рецидивуючих болів у животі, асоційованих зі зміною характеру дефекацій, пов’язаних з попереднім епізодом гострого інфекційного гастроентериту. Патогенез ПІ-СПК є багатофакторним та включає зміни в кишковому мікробіомі, кишковому епітелії, імунну дисрегуляцію та зміни в нейрональному збудженні. Проведений аналіз літератури та експертна оцінка застосування комбінації Saccharomyces boulardii та цинку свідчить про ефективність і перспективність її включення в комплекс терапії постінфекційного синдрому подразненого кишечника у дітей. 
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
 
Отримано/Received 11.05.2025
Рецензовано/Revised 20.06.2025
Прийнято до друку/Accepted 23.06.2025

Список литературы

  1. Abbas Z, Yakoob J, Jafri W, Ahmad Z, Azam Z, Usman MW, et al. Cytokine and clinical response to Saccharomyces boulardii therapy in diarrhea-dominant irritable bowel syndrome: a randomized trial. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2014;26:630-639.
  2. Abdulah DM, Sulaiman SJ, Ahmed ZW. Effect of probiotics plus zinc supplementation on clinical outcomes of infants and children with acute infectious diarrhea: a randomized controlled trial. Clin Exp Pediatr. 2024 Apr;67(4):203-212. doi: 10.3345/cep.2023.01340.
  3. Barbara G, Grover M, Bercik P, et al. Rome Foundation working team report on post-infection irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2019;156:46-58e7.
  4. Вerumen A, Lennon R, Breen-Lyles M, et al. Characteristics and risk factors of post-infection irritable bowel syndrome following Campylobacter enteritis. Clin Gastroenterol Hepatol. 2020. July 22;S1542-3565(20)30995-2.
  5. Berumen A, Edwinson AL, Grover M. Post-infection Irritable Bowel Syndrome. Gastroenterol Clin North Am. 2021 Jun;50(2):445-461. doi: 10.1016/j.gtc.2021.02.007. Epub 2021 Apr 23.
  6. Chao HC. Zinc Deficiency and Therapeutic Value of Zinc Supplementation in Pediatric Gastrointestinal Diseases. Nutrients. 2023 Sep 22;15(19):4093. doi: 10.3390/nu15194093. 
  7. Chen J, Zhang Y, Deng Z. Imbalanced shift of cytokine expression between T helper 1 and T helper 2 (Th1/Th2) in intestinal mucosa of patients with post-infectious irritable bowel syndrome. BMC Gastroenterol. 2012;12:91.
  8. Czerucka D, Rampal P. Effect of Saccharomyces boulardii on cAMP- and Ca2+-dependent Cl- Secretion in T84 Cells. Dig Dis Sci. 1999;44:2359-2368. https://doi.org/10.1023/A:1026689628136.
  9. Dicksved J, Ellstrom P, Engstrand L, et al. Susceptibility to Campylobacter infection is associated with the species composition of the human fecal microbiota. mBio. 2014;5:e01212-14.
  10. Drossman DA, Hasler WL. Rome IV-Functional GI Disorders: Disorders of Gut-Brain Interaction. Gastroenterology. 2016;150:1257-1261. 
  11. Dunlop SP, Jenkins D, Neal KR, et al. Relative importance of enterochromaffin cell hyperplasia, anxiety, and depression in postinfectious IBS. Gastroenterology. 2003;125:1651-59. 
  12. Dunlop SP, Hebden J, Campbell E, et al. Abnormal intestinal permeability in subgroups of diarrhea-predominant irritable bowel syndromes. Am J Gastroenterol. 2006;101:1288-94.
  13. Edogawa S, Edwinson AL, Peters SA, et al. Serine proteases as luminal mediators of intestinal barrier dysfunction and symptom severity in IBS. Gut. 2020;69:62.
  14. Farsi F, Zonooz SR, Ebrahimi Z, Jebraili H, Morvaridi M, Azimi T, et al. The Incidence of Post-infectious Irritable Bowel Syndrome, Anxiety, and Depression in Iranian Patients with Coronavirus Disease 2019 Pandemic: A Cross-Sectional Study. Turk J Gastroenterol. 2022;33:1033-1042.
  15. Halmos EP, Power VA, Shepherd SJ, et al. A diet low in –FODMAPs reduces symptoms of irritable bowel syndrome. Gastroentero–logy. 2014;146:67-75e5. 
  16. Jalanka J, Salonen A, Fuentes S, et al. Microbial signatures in post-infectious irritable bowel syndrome — toward patient stratification for improved diagnostics and treatment. Gut Microbes. 2015;6:364-9.
  17. Khan NM. To determine outcome of probiotics in treatment of acute diarrhoea in children. Pakistan J Med Health Sci. 2021;15:1829-31.
  18. Klem F, Wadhwa A, Prokop LJ, et al. Prevalence, risk factors, and outcomes of irritable bowel syndrome after infectious enteritis: A systematic review and meta-analysis. Gastroenterology. 2017;152:1042-54e1.
  19. Koren O, Tako E. Chronic Dietary Zinc Deficiency Alters Gut Microbiota Composition and Function. Proceedings. 2020;61(1):16. https://doi.org/10.3390/IECN2020-06993.
  20. Kulkarni H, Mamtani M, Patel A. Roles of zinc in the pathophysiology of acute diarrhea. Curr Infect Dis Rep. 2012;14:24-32. doi: 10.1007/s11908-011-0222-8. 
  21. Li Z, Zhu G, Li C, et al. Which probiotic is the most effective for treating acute diarrhea in children? A Bayesian network meta-analysis of randomized controlled trials. Nutrients. 2021;13:4319. 
  22. Long Y, Du L, Kim JJ, et al. MLCK-mediated intestinal permeability promotes immune activation and visceral hypersensitivity in PI-IBS mice. Neurogastroenterol Motil. 2018;30:e13348. 
  23. Maares M, Keil C, Straubing S, Robbe-Masselot C, Haase H. Zinc Deficiency Disturbs Mucin Expression, O-Glycosylation and Secretion by Intestinal Goblet Cells. Int. J. Mol. Sci. 2020;21:6149. doi: 10.3390/ijms21176149.
  24. Mari A, Abu Baker F, Mahamid M, Sbeit W, Khoury T. The Evol–ving Role of Gut Microbiota in the Management of Irritable Bowel Syndrome: An Overview of the Current Knowledge. J Clin Med. 2020 Mar 4;9(3):685.
  25. Matheis F, Muller PA, Graves CL, et al. Adrenergic signaling in muscularis macrophages limits infection-induced neuronal loss. Cell. 2020;180:64-78e16. 
  26. Mearin F, Lacy BE, Chang L, et al. Bowel disorders. Gastroenterology. 2016 Feb 18;S0016-5085(16)00222-5.
  27. Miyoshi Y, Tanabe S, Suzuki T. Cellular zinc is required for intestinal epithelial barrier maintenance via the regulation of claudin-3 and occludin expression. Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. 2016;311:G105-G116. doi: 10.1152/ajpgi.00405.2015.
  28. Mourey F, Sureja V, Kheni D, et al. A multicenter, rando–mized, double-blind, placebo-controlled trial of Saccharomyces boulardii in infants and children with acute diarrhea. Pediatr Infect Dis J. 2020;39:e347-51.
  29. Muller PA, Schneeberger M, Matheis F, et al. Microbiota modulate sympathetic neurons via a gut–brain circuit. Nature. 2020;583:441-6.
  30. Niaz SK, Sandrasegaran K, Renny FH, et al. Postinfective diarrhoea and bile acid malabsorption. J R Coll Physicians Lond. 1997;31:53-6.
  31. Patel A, Mamtani M, Dibley MJ, Badhoniya N, Kulkarni H. Therapeutic value of zinc supplementation in acute and persistent diarrhea: A systematic review. PLoS ONE. 2010;5:e10386. doi: 10.1371/journal.pone.0010386.
  32. Settanni CR, Ianiro G, Ponziani FR, Bibbò S, Segal JP, Cammarota G, Gasbarrini A. COVID-19 as a trigger of irritable bowel syndrome: A review of potential mechanisms. World J Gastroenterol. 2021;27:7433-7445.
  33. Sundin J, Rangel I, Repsilber D, et al. Cytokine response after stimulation with key commensal bacteria differ in post-infectious irritable bowel syndrome (PI-IBS) patients compared to healthy controls. PLоS ONE. 2015;10:e0134836. 
  34. Szajewska H, Guarino A, Hojsak I, et al. Use of probiotics for the management of acute gastroenteritis in children: an update. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2020;71:261-9.
  35. Tooth D, Garsed K, Singh G, et al. Characterisation of faecal protease activity in irritable bowel syndrome with diarrhoea: origin and effect of gut transit. Gut. 2014;63:753-60.
  36. Vahjen W, Pieper R, Zentek J. Bar-coded pyrosequencing of 16S rRNA gene amplicons reveals changes in ileal porcine bacterial communities due to high dietary zinc intake. Appl Environ Microbiol. 2010 Oct;76(19):6689-91. doi: 10.1128/AEM.03075-09.
  37. Veiga-Fernandes H, Mucida D. Neuro-immune interactions at barrier surfaces. Cell. 2016;165:801-11.
  38. Villani AC, Lemire M, Thabane M, et al. Genetic risk factors for post-infectious irritable bowel syndrome following a waterborne outbreak of gastroenteritis. Gastroenterology. 2010;138:1502-13.
  39. Wan Y, Zhang B. The Impact of Zinc and Zinc Homeostasis on the Intestinal Mucosal Barrier and Intestinal Diseases. Biomolecules. 2022 Jun 27;12(7):900. doi: 10.3390/biom12070900.

Вернуться к номеру