Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Здоровье ребенка» Том 19, №8, 2024

Вернуться к номеру

Якість життя в дітей із підвищеною масою тіла та ожирінням

Авторы: M.L. Aryayev, D.S. Selimkhanova, I.M. Shevchenko
Odesa National Medical University, Odesa, Ukraine

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Поширеність дитячого ожиріння досягла тривожного рівня в усьому світі та є невідкладною і серйозною проблемою охорони здоров’я. Мета: вивчити якість життя (ЯЖ) дітей із підвищеною масою тіла й ожирінням. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження стала 151 дитина (71 дівчинка та 80 хлопчиків) віком 12–17 років. Було проведено оцінку маси тіла й зросту, розраховано індекс маси тіла відповідно до віку та статі. Залежно від індексу маси тіла пацієнтів розділили на 3 групи: першу — з нормальною масою тіла; другу — з надмірною масою тіла; третю — з ожирінням. ЯЖ оцінювали за допомогою опитувальника PedsQL™ 4.0. Результати. Наведені дані свідчать про значне зниження ЯЖ у дітей з ожирінням, причому рівень зниження корелює зі ступенем надмірної ваги. Загальний показник ЯЖ, за даними дитячого опитувальника, був вірогідно нижчим за вищої маси тіла: при ожирінні — 55,96 ± 0,59 бала, при підвищеній масі тіла — 78,97 ± 1,08 бала порівняно з контрольною групою — 84,42 ± 1,69 бала. У дітей з ожирінням відзначається найбільше зниження за шкалою фізичного функціонування (у середньому 54,40 ± 3,56 бала). При аналізі опитувальників, заповнених батьками, загальна оцінка ЯЖ при ожирінні становила 56,60 ± 0,77 бала, при підвищеній масі тіла — 79,97 ± 1,11 бала, у контрольній групі — 85,22 ± 2,15 бала. За даними батьків, у дітей з ожирінням зниження якості життя було найбільшим за шкалою соціального функціонування (54,28 ± 2,65 бала). Висновки. У цьому дослідженні підкреслюється пряма залежність підвищення маси тіла та зниження ЯЖ. За результатами опитування дітей, найбільше зниження спостерігається за шкалою фізичного функціонування, тоді як батьки відзначають суттєве погіршення соціального функціонування в дітей з ожирінням.

Background. The prevalence of childhood obesity has reached concerning levels worldwide, posing a pressing and serious public health issue. The objective of this study is to examine the quality of life (QoL) in children with elevated body weight and obesity. Materials and methods. The study involved 151 children (71 girls and 80 boys) aged 12 to 17 years. The assessment included measurements of body weight, height, and calculation of body mass index, adjusted for age and sex. Based on body mass index, the children were categorised into three groups: 1 — normal weight; 2 — overweight; 3 — obese. The quality of life of participants was evaluated using the PedsQL™ 4.0 questionnaire. Results. The findings reveal a marked reduction in QoL among obese children, with the extent of QoL decline correlating with the degree of excess weight. The overall QoL score, based on the children’s self-assessment, was significantly lower in higher body weight categories: obesity — 55.96 ± 0.59 points; overweight — 78.97 ± 1.08 points; control group — 84.42 ± 1.69 points. Children in the obesity group reported the greatest reduction in the physical functioning scale, scoring an average of 54.40 ± 3.56 points. In questionnaires completed by parents, the overall QoL scores were as follows: obesity — 56.60 ± 0.77 points; overweight — 79.97 ± 1.11 points; control group — 85.22 ± 2.15 points. Parents identified the largest QoL reduction in the social functioning scale for children with obesity (54.28 ± 2.65 points). Conclusions. The study highlights a direct relationship between increased body weight and reduced QoL. Children’s self-reports indicate the most significant decline in physical functioning, while parents noted a substantial drop in social functioning of children with obesity.


Ключевые слова

якість життя; діти; підвищена маса тіла; ожиріння

quality of life; children; overweight; obesity


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Apperley LJ, Blackburn J, Erlandson-Parry K, Gait L. Childhood obesity: A review of current and future management options. Clin Endocrinol (Oxf). 2022;96:288-301. doi: 10.1111/cen.14625.
  2. Aryayev M, Senkivska L, Lowe JB. Psycho-Emotional and Behavioral Problems in Children With Growth Hormone Deficiency. Front Pediatr. 2021;9:1-6. doi: 10.3389/fped.2021.707648.
  3. Aryayev ML, Selimkhanova DS, Shevchenko IM. Anxiety level in overweight and obese children. Ukr J Perinatol Pediatr. 2023;3(95):61-65. doi: 10.15574/PP.2023.95.61.
  4. Baker C. Briefing paper: obesity statistics. House of Commons Library. 2019;3336:1-20.
  5. Centers for Disease Control and Prevention. Prevalence of childhood obesity in the United States. CDC; 2021. Available from: https://www.cdc.gov/obesity/data/childhood.html.
  6. Dovidnyk dytiachoho endokrynoloha. Tsentr medychnoi –statystyky MOZ Ukrainy. Kyiv; 2008. 105 p.
  7. Diachuk DD, Zabolotna IY, Yashchenko YB. Ozhyrinnia u ditei: faktory ryzyku ta rekomendatsii z profilaktyky. Sovremennaya pediatriya. 2017;2(82):42-46. doi: 10.15574/SP.2017.82.42.
  8. Hampl SE, Hassink SG, Skinner AC, Armstrong SC, Barlow SE, et al. Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Treatment of Children and Adolescents With Obesity. Pediatrics. 2023;151(2):e2022060640. doi: 10.1542/peds.2022-060640.
  9. Nikitina TP, Ionova TI. Aktual’nye aspekty issledovaniia kachestva zhizni v pediatrii. Pediatricheskii vestnik Iuzhnogo Urala. 2022;1:4-18.
  10. Krushnapriya SS, Bishnupriya S, Choudhury AK, Bhadoria AS. Childhood obesity: causes and consequences. J Family Med Prim Care. 2015;4(2):187-192. doi: 10.4103/2249-4863.154628.
  11. Lemak MV, Petryshche VIu. Psykholohu dlia roboty. Diahnostychni metodyky: zbirnyk. Uzhhorod: Vydavnytstvo Oleksandry Harkushi; 2012. 616 p.
  12. Livingstone B. Epidemiology of childhood obesity in Europe. Eur J Pediatr. 2000;159(1):14-34. doi: 10.1007/PL00014363.
  13. Mouratidi P-S, Bonoti F, Leondari A. Children’s perceptions of illness and health: An analysis of drawings. Health Educ J. 2015;75(4):1-14. doi: 10.1177/0017896915599416.
  14. MOZ Ukrainy. Pro zatverdzhennia Standartiv medychnoi dopomohy “Ozhyrinnia y ditei”. Nakaz MOZ Ukrainy vid 24.09.2022 No. 1732. Available from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/
  15. 2022/09/2022_08_29_kn_ozhyrinnya-u-ditej.pdf.
  16. Mykhailova YA, Kukuruza HV, Shestopalova LF, Pidkorytov VS. Kliniko-psykholohichni osoblybosti ditei z riznymy formamy ozhyrinnia. Problemy endokrinnoi patologii. 2021;2:56-63.
  17. Skirda IYu, Petishko OP, Gladun VN, Zavgorodnyaya NYu. Ozhirenie v detskom vozraste. Statisticheskaia otsenka rasprostranennosti v Ukraine: regional’nyi aspekt. Gastroenterologiia. 2016;1(59):8-14.
  18. Nyankovskyi SL, Sadova OR. Otsinka efektyvnosti terapii vyrazkovoi khvoroby shlunka ta dvanadtsiatypaloi kyshky v ditei pidliktovoho viku z pozytsii kryteriiv yakosti zhyttia. Zdorov’e rebenka. 2016;5.1:23-28. doi: 10.22141/2224-0551.5.1.73.1.2016.78936.
  19. Tsyunchyk YG. Klinichne znachennia psykhoemotsiinykh faktoriv pry ozhyrinni y ditei. Sovremennaia pediatriia. 2016;5(77):98-101. doi: 10.15574/SP.2016.77.98.
  20. WHO. Obesity and overweight. WHO; 2021. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/obesity-and-overweight.
  21. Zabolotna IE, Yashchenko LV. Ozhyrinnia ta nadmirna masa tila v ditei, kryterii diahnostyky ta statystyka poshyrenosti. Klinichna ta profilaktychna medytsyna. 2019;2(8):36-46.
  22. Drumond Santos FG, Santos TFC, Hara C, Silva MV, Carval–ho F, Gatti R, et al. Eating behaviour, quality of life and cardiovascular risk in obese and overweight children and adolescents: a cross-sectional study. BMC Pediatr. 2023;23(1):45. doi: 10.1186/s12887-023-04107-w.
  23. Chen G, Ratcliffe J, Olds T, Magarey A, Jones M, Leslie E. BMI, health behaviors, and quality of life in children and adolescents: a school-based study. Pediatrics. 2023;151(3). doi: 10.1542/peds.2022-053965.
  24. Van de Pas KGH, de Krom MAP, Winkens B, van Dielen FMH, Vreugdenhil ACE. Health-related quality of life in children and adolescents with overweight, obesity, and severe obesity: a cross-sectional study. Obes Facts. 2023;16(4):341-352. doi: 10.1159/000530161.
  25. Stephenson J, Smith CM, Bissell P. The association between obesity and quality of life: a retrospective analysis of a large-scale population-based cohort study. BMC Public Health. 2020;20(1):1-10. doi: 10.1186/s12889-020-09090-6.
  26. Scazzina F. Childhood obesity. Eur J Public Health.2023;33(Suppl 2).566. doi: 10.1093/eurpub/ckad160.566.
  27. Förster LJ, Vogel M, Lentz E, Poulain T. Mental health in children and adolescents with overweight or obesity. BMC Public Health. 2022;22:1-11. doi: 10.1186/s12889-022-13739-0.
  28. Pizzi MA. Promoting health, well-being, and quality of life for children who are overweight or obese and their families. Am J Occup Ther. 2021;75(3):7503205010p1-7503205010p10. doi: 10.5014/ajot.2021.045014.
  29. Baygi F, Djalalinia S, Saeedi M, BoNielsen J. The effect of psychological interventions targeting overweight and obesity in school-aged children: a systematic review and meta-analysis. BMC Public Health. 2023;23:1984. doi: 10.1186/s12889-023-05933-5.

Вернуться к номеру