Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «» Том 16, №3-4, 2023

Вернуться к номеру

Проспективні зв’язки щоденної кількості кроків та їх інтенсивності із захворюваністю та летальністю від раку і серцево-судинних захворювань, а також смертністю від усіх причин

Авторы: Borja del Pozo Cruz (1), Matthew N. Ahmadi (2), I-Min Lee (3), Emmanuel Stamatakis (4)
(1) — Department of Sports Science and Clinical Biomechanics, Centre for Active and Healthy Ageing, University of Southern Denmark, Odense, Denmark
(2) — Faculty of Medicine and Health, Charles Perkin Centre, School of Health Sciences, The University of Sydney, Camperdown, New SouthWales, Australia
(3) — Division of Preventive Medicine, Brigham &Women’s Hospital, Harvard Medical School, Boston, Massachusetts
(4) — Department of Epidemiology, Harvard T.H. Chan School of Public Health, Boston, Massachusetts

Рубрики: Кардиология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати

Вступ

Отримані на сьогодні докази спонукали багатьох фахівців виступати за збільшення кількості щоденних кроків як важливу частину запобігання хронічним захворюванням і передчасній смертності. Нещодавні дослідження виявили, що існує незначне додаткове зниження ризику смертності від усіх причин при виконанні понад 6000–8000 кроків щодня для осіб віком 60 років і старше та від 8000 до 10 000 кроків для осіб молодше від 60 років. Більша щоденна кількість кроків була асоційована зі зниженням смертності від серцево-судинних захворювань (ССЗ), але попередні дані обмежені особами похилого віку, групами високого ризику, лише чоловіками, лише жінками або когортами з невеликою кількістю випадків смертності, що перешкоджає узагальненню результатів. Докази зниження смертності від раку від більшої щоденної кількості кроків попередньо були виявлені лише в одному дослідженні. Таким чином, у цьому проспективному дослідженні вивчався зв’язок кількості щоденних кроків, їх інтенсивності із захворюваністю на рак і ССЗ, смертністю від усіх причин, а також летальністю, пов’язаною із раком та ССЗ.

Матеріали та методи

Використовувалися дані Біобанку Великої Британії, було включено 103 684 учасники, що добровільно носили акселерометр на зап’ясті домінуючої руки 24 години на добу протягом 7 днів для вимірювання фізичної активності. Дні моніторингу вважалися дійсними, якщо час носіння становив більше ніж 16 годин. Для залучення у дослідження учасники повинні були мати 3 або більше дійсні дні моніторингу, включно з принаймні 1 вихідним днем, і здійснювати моніторування під час періодів сну. 
Як первинні дані дослідження було визначено середню кількість кроків на день за всі дійсні дні; показники кроку на основі частоти, які відображають його контекст (несвідомі кроки, < 40 кроків/хв; цілеспрямовані кроки, ≥ 40 кроків/хв); інтенсивність кроку (темп «пікових» 30 хвилин визначається як середня кількість кроків/хв для 30 найбільш активних, але не обов’язково послідовних хвилин на день). Вторинними даними були частота кроків, виконаних з легкою (< 100 кроків/хв), помірною (100–129 кроків/хв), енергійною (≥ 130 кроків/хв) і помірно-енергійною (≥ 100 кроків/хв) інтенсивністю та у темпі ходьби. Досліджуваними серцево-судинними захворюваннями були визначені летальна та нефатальна ішемічна хвороба серця, інсульт та серцева недостатність. Аналіз раку було обмежено комплексним показником з 13 локалізацій, які, як показало попереднє дослідження, асоціювалися з низькою фізичною активністю: сечовий міхур, молочна залоза, товста кишка, ендометрій, аденокарцинома стравоходу, кардіальний відділ шлунка, голова та шия, нирки, печінка, легені, мієлоїдна хвороба, лейкемія, мієломна хвороба та пряма кишка. 
Статистичний аналіз. Вибірку було описано тертилями середньої кількості кроків за день і темпом «пікових» 30 хвилин. Залежності «доза — відповідь» оцінювали за допомогою моделей обмеженого кубічного сплайну Кокса із спостереженнями, урізаними з 1% і 99% розподілом (див. графіки на рис. 1–3). Результати були наведені в логарифмічних відносних співвідношеннях ризику та були відповідні 95% довірчому інтервалу (ДІ). Щоб порівняти величину асоціацій між показниками на основі частоти кроків, було визначено середню швидкість зміни [MRC — mean rate of change (прим. пер.)] для кожного 10% збільшення кожного розподілу даних. Абсолютний ризик смертності для кожного результату смертності оцінювали за допомогою регресії Пуассона з поправкою спочатку на вік і стать (модель 1), потім на модель 1 плюс расу, освіту, соціально-економічний статус, паління, алкоголь, споживання фруктів і овочів та сон (модель 2), а потім на прийом ліків і сімейний анамнез раку та/або ССЗ (модель 3). 

Результати

Вибірка результатів обрахунків смертності включала 78 500 учасників (середній [SD] вік 61 [8] рік; 43 418 [55 %] жінок; 75 874 [97 %] особи із білим кольором шкіри і 2626 [3 %] осіб із небілим кольором шкіри) та середній термін спостереження 7,0 року (53 196 людино-років). З них загалом 2179 учасників померли (1325 — від раку, 664 — від ССЗ) протягом періоду спостереження. Було зареєстровано 10 245 випадків уперше виявлених серцево-судинних захворювань протягом середнього періоду спостереження 6,8 року (498 570 людино-років). Відповідні показники випадків уперше виявленого раку становили 2813 подій і середній період спостереження 6,9 року (523 999 людино-років). У табл. 1 подано базові характеристики вибірки, стратифіковані тертилями добових кроків. Учасники, які робили більше кроків, мали нижчий ІМТ, кращий сон, не палили та не вживали алкоголю. Учасники з вищим темпом «пікових» 30 хвилин були здоровішими, молодшими та робили більшу кількість кроків (табл. 2). 
Не було виявлено мінімального порогу для зв’язку щоденних кроків із смертністю та захворюваністю, однак залежність спостерігалася для щоденної кількості у приблизно 10 000 кроків на день — порогу, вище за який рівень статистичної невизначеності міг розмити справжню залежність «доза — відповідь». 
Попередні рандомізовані клінічні дослідження показали сильний вплив ходьби на кілька факторів ризику розвитку ССЗ, а у цьому дослідженні було визначено подібні моделі даних щодо первинної захворюваності на рак. Примітно, що було виявлено зв’язок між кількістю несвідомих кроків та меншим ризиком первинної захворюваності як на рак, так і на серцево-судинні захворювання. Цей висновок вимагає додаткової уваги, оскільки невимушені прогулянки протягом дня можуть бути доцільними з точки зору додаткових переваг для здоров’я більшою мірою, ніж цілеспрямовані кроки. Подібним чином темп «пікових» 30 хвилин мав обернену та послідовну залежність із первинною захворюваністю на рак та ССЗ. 
Було знайдено докази зворотної залежності «доза — відповідь» між кількістю щоденних кроків, з одного боку, та смертністю від усіх причин, летальністю від раку та серцево-судинних захворювань — з іншого. Такі результати дослідження підкреслюють потенційну цінність більшої кількості щоденних кроків (тобто ~ 10 000 кроків на день; абсолютне зниження ризику на 36 % порівняно з базовим рівнем) для оптимального стану здоров’я; однак частка населення, яка зараз досягає цієї мети, є низькою (~ 20 % у цій вибірці). Темп «пікових» 30 хвилин постійно асоціювався з нижчими ризиками смертності (різниця у зниженні абсолютного ризику між крайніми квінтилями — 34 %).

Висновки

Результати проведеного популяційного проспективного когортного дослідження свідчать про те, що збільшення кількості кроків на день (до порогу ~ 10 000 кроків на день) пов’язане із постійним зниженням ризиків смертності. Підрахунок кроків може бути особливо актуальним для людей, які переважно виконують несвідому, неструктуровану та незаплановану фізичну активність. Тому рекомендації на основі кількості кроків можуть надати корисні додаткові вказівки до поточних рекомендацій щодо фізичної активності. 
Використане джерело інформації: Del Pozo Cruz B., Ahmadi M.N., Lee I., Stamatakis E. Prospective Associations of Daily Step Counts and Intensity with Cancer and Cardiovascular Disease Incidence and Mortality and All-Cause Mortality. JAMA Intern. Med. 2022. 182(11). 1139-1148. doi: 10.1001/jamainternmed.2022.4000. 
Переклав С. Прогонов, редагування Ю. Сіренка


Вернуться к номеру