Журнал «Здоровье ребенка» Том 17, №2, 2022

Вернуться к номеру

Оцінка якості життя дітей шкільного віку з бронхіальною астмою і сенсибілізацією до алергенів котів

Авторы: Кривопустова М.В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Медико-соціальна значущість бронхіальної астми підкреслюється впливом на різні аспекти життя дітей — фізичні, емоційні, соціальні, освітні. Мета дослідження: оцінити якість життя дітей шкільного віку з бронхіальною астмою і сенсибілізацією до алергенів котів у динаміці лікування. Матеріали та методи. У дослідження було включено 128 дітей віком 6–17 років із бронхіальною астмою і сенсибілізацією до алергенів котів. Був використаний Mini Paediatric Asthma Quality of Life Questionnaire (MiniPAQLQ) — мініопитувальник якості життя дітей, хворих на бронхіальну астму. Результати. У всіх хворих має місце зниження показника якості життя, як загального, так і при оцінці симптомів, емоційної функції та активності. Загальний показник якості життя має обернений кореляційний зв’язок з тяжкістю бронхіальної астми. Показана статистично значуща різниця між загальним показником якості життя через 12 місяців лікування в дітей, які отримували алергенспецифічну імунотерапію на тлі базисної терапії, і дітей, які отримували лише базисну терапію, на користь використання алергенспецифічної імунотерапії. Відзначена тотожна динаміка і за даними симптомів, емоційної функції та активності. Показаний прямий кореляційний зв’язок між загальним показником якості життя й проведенням алергенспецифічної імунотерапії. Висновки. У школярів із бронхіальною астмою і сенсибілізацією до алергенів котів має місце зниження показників якості життя. На тлі базисної терапії спостерігається їх позитивна динаміка, що має статистичну значимість, крім оцінки симптомів у дітей з тяжкою астмою. Обґрунтовано включення алергенспецифічної імунотерапії до комплексного лікування дітей шкільного віку з бронхіальною астмою і сенсибілізацією до алергенів котів для покращення якості життя хворих.

Background. The medical and social significance of asthma is emphasized by the impact on various aspects of children's lives — physical, emotional, social, educational. The aim of the study: to assess the quality of life of school-age children with asthma and sensitization to cat allergens in the dynamics of treatment. Materials and methods. The study included 128 children aged 6–17 years with asthma and sensitization to cat allergens. A mini-Pediatric Asthma Quality of Life Questionnaire (MiniPAQLQ) was used. Results. All patients have a decrease in quality of life, both overall and in the assessment of symptoms, emotional function and activity. Overall quality of life is inversely correlated with the severity of asthma. There was a statistically significant diffe­rence between the overall quality of life after 12 months of treatment in children who received allergen-specific immunotherapy on the background of basic therapy and in children who received only basic therapy in favor of allergen-specific immunotherapy. The same dynamics is indicated according to symptoms, emotional function and activity. A direct correlation between overall quality of life and allergen-specific immunotherapy has been shown. Conclusions. In schoolchildren with asthma and sensitization to cat allergens, there is a decrease in quality of life. Against the background of basic therapy, their positive dynamics is observed, which is statistically significant, except for the assessment of symptoms in children with severe asthma. The inclusion of allergen-specific immunotherapy in the complex treatment of school-age children with asthma and sensitization to cat allergens to improve the quality of life of patients is justified.


Ключевые слова

алергени котів; бронхіальна астма; діти; терапія; якість життя

cat allergens; asthma; children; therapy; quality of life

Вступ 

Бронхіальна астма (БА) залишається однією з поширених хвороб дітей у всьому світі. В Україні найбільш часто вперше виявлені випадки БА спостерігаються в дітей віком 7–14 років — 54,0 % від загальної кількості [1]. Не викликає сумнівів, що це хронічне захворювання може впливати на якість життя (ЯЖ) пацієнтів [2, 3]. При цьому астма впливає на різні аспекти життя дітей — фізичні, емоційні, соціальні, освітні. Результати досліджень свідчать про те, що діти з БА мають значно нижчу ЯЖ порівняно зі здоровими дітьми того ж віку [4]. 
Це захворювання впливає і на освітній процес [5]. Особливо підкреслюється актуальність вивчення показників ЯЖ, пов’язаних з астмою, в школярів, і останніми роками збільшилась кількість робіт щодо цієї проблеми в дітей шкільного віку [6–8]. Результати досліджень переконливо свідчать, що на показники ЯЖ впливає рівень контролю астми в дитини [9]. На покращення ЯЖ має вплив лікування БА, психологічна підтримка й консультування як дітей з астмою, так і осіб, які доглядають за ними [5]. Відомо, що в терапії БА провідну роль відіграє проведення базисної, контролюючої терапії [10]. Також розглядається вплив алергенспецифічної імунотерапії (АІТ) у дітей при сенсибілізації до алергенів котів [11].
З метою оцінки ЯЖ дітей, хворих на БА, використовують відповідні опитувальники, зокрема Mini Paediatric Asthma Quality of Life Questionnaire (MiniPAQLQ) [12, 13].
Мета дослідження: оцінити якість життя дітей шкільного віку з бронхіальною астмою і сенсибілізацією до алергенів котів у динаміці лікування.

Матеріали та методи 

У дослідження було включено 128 дітей, які відповідали наступним критеріям включення: встановлений діагноз бронхіальної астми; діти обох статей; вік дитини 6–17 років; сенсибілізація до щонайменше одного з наступних алергенів котів: Fel d 1, Fel d 2, Fel d 4, Fel d 7; наявність інформованої згоди дітей від 14 років, батьків дитини або її законних представників. Дизайн дослідження схвалений комісією з питань біоетичної експертизи та етики наукових досліджень при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця.
Серед дітей, хворих на БА, було 69 хлопчиків (53,91 %) і 59 дівчаток (46,09 %). Тяжка астма мала місце в 7 (5,47 %), інтермітуюча — у 40 (31,25 %), легка персистуюча — у 58 (45,31 %), середньотяжка персистуюча — у 23 (17,97 %) хворих. Як контрольована астма на початку спостереження розглядалася у 72 (56,25 %), через 12 місяців — у 102 (79,69 %) дітей.
Терапевтична група № 1 включала 96 дітей, які отримували базисну терапію без АІТ, терапевтична група № 2 — 32 дітей, які отримували базисну терапію та АІТ, терапевтична група № 3 — 40 дітей, які отримували базисну терапію без АІТ, за клінічним перебігом вона була порівнянною з терапевтичною групою № 2. 
Усі діти одержували базисну терапію БА. 13 дітей отримували АІТ з використанням алксоїду (полімеризованого екстракту алергену) (Inmunotek, S.L., Іспанія) у вигляді суспензії для підшкірного введення (2000 і 10 000 ТО/мл), який містить екстракт алергенів шерсті кота, 19 дітей — АІТ з використанням оралтеку (моноалергену) (Inmunotek, S.L., Іспанія) у вигляді сублінгвального спрею (30 000 ТО/мл), який містить екстракт алергенів шерсті кота. 
Усім пацієнтам проводилися шкірна алергологічна проба — прик-тест з екстрактом, стандартизованим за Fel d 1 (5,000 BAU/mL), молекулярна алергодіагностика — тест ALEX2 (Macro Array Diagnostics GmbH, Австрія), спірометрія (BTL-08 SPIRO, Велика Британія), зокрема, аналізувалися об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), пікова об’ємна швидкість видиху (ПОШвид), застосовували астма-контроль тест (АКТ) (Наказ МОЗ України від 08.10.2013 № 868).
Був використаний мініопитувальник якості життя дітей, хворих на бронхіальну астму, — Mini Paediatric Asthma Quality of Life Questionnaire українською мовою, версія від 21 липня 2011 року (Qol Technologies Limited) за отриманим дозволом від професора Elizabeth F. Juniper (McMaster University, Канада). При включенні дитини до дослідження і через 12 місяців терапії мініопитувальник MiniPAQLQ заповнювався лікарем, який просив дитину відповісти на 13 запитань стосовно того, як сильно турбувала бронхіальна астма дитину впродовж останніх 7 днів. Аналізувалися відповіді на запитання стосовно 6 симптомів. 4 запитання стосувалися оцінки емоційної функції. За допомогою 3 запитань аналізувалося обмеження активності дитини. Отже, здійснювалася оцінка симптомів, емоційної функції, активності й загальна оцінка ЯЖ дитини з БА.
Статистичний аналіз проводився за допомогою IBM SPSS Statistics Base (версія 22). Статистично значущими вважалися результати при значенні р < 0,05. Нормальність розподілу даних перевірялась за допомогою тесту хі-квадрат. Дані вважалися такими, що відповідають нормальному розподілу, якщо результат цього тесту був p > 0,05. Для даних, розподіл яких не відрізняється від нормального, порівняння проводилось за допомогою парного t-критерію Стьюдента для пов’язаних вибірок. Для даних, розподіл яких відрізняється від нормального, порівняння проводилось за допомогою критерію знакових рангів Вілкоксона для пов’язаних вибірок. Для оцінки кореляційного зв’язку між показниками використовувався коефіцієнт кореляції Пірсона — для даних, розподіл яких не відрізняється від нормального, або Спірмена — для даних, розподіл яких відрізняється від нормального. Для інтерпретації результатів кореляційного аналізу використовувалась шкала Чеддока.

Результати

У дітей переважала сенсибілізація до алергену котів Fel d 1 — у 122 (95,31 %). Рідше зустрічалася сенсибілізація до Fel d 7 — у 36 хворих (28,13 %), до Fel d 4 — у 34 дітей (26,56 %) і до Fel d 2 — в 11 осіб (8,59 %).
69 хворих з інтермітуючою і легкою персистуючою БА, які отримували лише базисну терапію, мали загальний показник ЯЖ 4,96 (95% ДІ 4,91–5,01) на початку і 5,28 (95% ДІ 5,24–5,33) — через 12 місяців (p < 0,001). При аналізі симптомів, емоційної функції та активності спостерігалася тотожна динаміка. У групі з 29 хворих з інтермітуючою і легкою персистуючою БА, які отримували АІТ на тлі базисної терапії, динаміка загального показника ЯЖ і всіх трьох окремих показників також досягла статистичної значущості (p < 0,001). Так, загальний показник ЯЖ становив 5,01 (95% ДІ 4,95–5,07) на початку і 5,73 (95% ДІ 5,66–5,79) через 12 місяців. 
Діти із середньотяжкою астмою також покращили свої показники ЯЖ. Така ж динаміка загального показника ЯЖ спостерігалася і в групі дітей з тяжкою БА — 3,24 (95% ДІ 3,13–3,35) на початку і 3,47 (95% ДІ 3,36–3,59) через 12 місяців (p < 0,001). Однак за оцінкою симптомів зазначена різниця не була статистично значущою — 3,55 (95% ДІ 3,35–3,74) на початку і 3,71 (95% ДІ 3,54–3,86) через 12 місяців (р = 0,063). Для емоцій і активності — 3,21 (95% ДІ 3,13–3,30) на початку і 3,46 (95% ДІ 3,38–3,55) через 12 місяців (р = 0,016) і 2,67 (95% ДІ 2,36–2,98) на початку і 3,00 (95% ДІ 2,75–3,25) через 12 місяців (р = 0,031) відповідно.
Проаналізовано показник ЯЖ у терапевтичній групі № 2 і терапевтичній групі порівняння № 3. Так, початкове значення загального показника ЯЖ на початку спостереження й лікування становило 4,93 (95% ДІ 4,83–5,04) і 4,83 (95% ДІ 4,70–4,95) відповідно, статистично значущої різниці не було (p = 0,077). Домінували відповіді «деякий час», «іноді», «дещо турбувало», «трохи турбувало». Через 12 місяців цей показник становив 5,64 (95% ДІ 5,5–5,76) (p < 0,001) у групі дітей, які отримували на тлі базисної терапії АІТ, і 5,09 (95% ДІ 4,96–5,22) (p < 0,001) у терапевтичній групі № 3. Домінували відповіді «іноді», «майже ніколи», «трохи турбувало», «майже не турбувало». У терапевтичній групі № 1 у динаміці цей показник на тлі базисної терапії збільшився від початкового 4,63 (95% ДІ 4,51–4,75) до 4,91 (95% ДІ 4,78–5,04) через 12 місяців (p < 0,001).
При диференціальному аналізі ЯЖ за симптомами, емоційною функцією та активністю отримана така ж динаміка. Так, початкове значення оцінки симптомів за допомогою мініопитувальника MiniPAQLQ у терапевтичній групі № 1 — 4,66 (95% ДІ 4,55–4,77), у терапевтичній групі № 2 — 4,98 (95% ДІ 4,83–5,12), у терапевтичній групі № 3 — 4,81 (95% ДІ 4,69–4,94). Через 12 місяців — 4,97 (95% ДІ 4,82–5,12) (p < 0,001); 5,78 (95% ДІ 5,64–5,93) (p < 0,001); 5,15 (95% ДІ 5,01–5,30) (p < 0,001) відповідно. Початкові значення між групами № 2 і № 3 статистично значуще не відрізнялися (p = 0,087). Для цих двох порівняльних груп показана статистично значуща різниця зазначеного показника через 12 місяців лікування (p < 0,001).
Початкове значення оцінки ЯЖ за емоційною функцією в терапевтичній групі № 1 — 4,70 (95% ДІ 4,58–4,83), у терапевтичній групі № 2 — 4,85 (95% ДІ 4,74–4,96), у терапевтичній групі № 3 — 4,91 (95% ДІ 4,76–5,05). Через 12 місяців — 4,98 (95% ДІ 4,85–5,11) (p < 0,001); 5,78 (95% ДІ 5,34–5,66) (p < 0,001); 5,16 (95% ДІ 5,01–5,31) (p < 0,001) відповідно. Початкові значення між групами № 2 і № 3 статистично значуще не відрізнялися (p = 0,687). Для них показана статистично значуща різниця зазначеного показника через 12 місяців лікування (p = 0,007).
Щодо оцінки активності: початкове значення в терапевтичній групі № 1 — 4,87 (95% ДІ 4,65–5,09), у терапевтичній групі № 2 — 4,95 (95% ДІ 4,74–5,11), у терапевтичній групі № 3 — 4,74 (95% ДІ 4,57–4,91). Через 12 місяців — 5,10 (95% ДІ 4,84–5,35) (p < 0,001); 5,52 (95% ДІ 5,38–5,67) (p < 0,001); 4,87 (95% ДІ 4,70–5,04) (p = 0,250) відповідно. Початкові значення між групами № 2 і № 3 статистично значуще не відрізнялися (p = 0,170). Для них показана статистично значуща різниця зазначеного показника через 12 місяців лікування (p < 0,001).
Виявлений кореляційний зв’язок між загальним показником ЯЖ на початку дослідження та ОФВ1 (r = 0,526; p < 0,001), ПОШвид (r = 0,556; p < 0,001), тяжкістю БА (r = –0,629; p < 0,001). Також показаний кореляційний зв’язок між показником ЯЖ через 12 місяців та АКТ (r = 0,377; p < 0,001), проведенням АІТ (r = 0,620; p < 0,001).

Обговорення

У дітей з тяжкою астмою динаміка показника ЯЖ за оцінкою симптомів через 12 місяців лікування на тлі базисної терапії не досягла статистичної значимості, що підкреслює тяжкість клініки, а також необхідність подальшої терапії і, можливо, її корекції. На відміну від цієї групи дітей у хворих на інтермітуючу, легку персистуючу, середньотяжку астму динаміка показників, що вивчалися, досягла статистичної значимості. 
Важливо, що при порівнянні терапевтичних груп № 2 і № 3 для вивчення впливу АІТ на показники ЯЖ показана статистично значуща різниця в загальному показнику ЯЖ через 12 місяців лікування з АІТ і без АІТ на користь використання алергенспецифічної імунотерапії в дітей шкільного віку з БА і сенсибілізацією до алергенів котів. Згідно з існуючими рекомендаціями АІТ необхідно продовжувати на термін 3–5 років. Однак отримані дані свідчать про її вплив уже на першому році лікування. При диференціальному аналізі ЯЖ за симптомами, емоційною функцією та активністю отримана тотожна динаміка. Зокрема, при оцінці симптомів показана статистично значуща різниця зазначеного показника через 12 місяців лікування дітей з використанням АІТ та без неї, як і для аналізу емоційної функції та активності.
Не викликає сумніву вплив порушень вентиляційної функції легень за даними спірометрії на якість життя хворих, це підтверджено кореляційним зв’язком між загальним показником ЯЖ і значеннями ОФВ1, ПОШвид. У цілому саме тяжкість БА має обернений кореляційний зв’язок середньої сили з показником ЯЖ. 
У той же час показаний прямий кореляційний зв’язок середньої сили між показником ЯЖ через 12 місяців і проведенням АІТ, що важливо для складання індивідуальної програми лікування хворого. 
Слід зауважити, що використання мініопитувальника MiniPAQLQ у дітей є кропіткою роботою, що вимагає значного часу для навчання дитини, зокрема, надзвичайно важливо бути впевненим, що вона добре розуміє запитання і термін «упродовж останніх 7 днів».

Висновки

1. У дітей шкільного віку з бронхіальною астмою і сенсибілізацією до алергенів котів має місце зниження показників якості життя згідно з мініопитувальником MiniPAQLQ, як загального, так і при оцінці симптомів, емоційної функції та активності. Загальний показник якості життя має обернений кореляційний зв’язок з тяжкістю бронхіальної астми.
2. На тлі базисної терапії бронхіальної астми через 12 місяців лікування спостерігається односпрямована позитивна динаміка зазначених показників, що має статистичну значимість, крім симптомів у дітей з тяжкою астмою.
3. Аналіз динаміки показників якості життя в групах дітей, які отримували алергенспецифічну імунотерапію на тлі базисної терапії і які отримували лише базисну терапію, свідчить про доцільність залучення алергенспецифічної імунотерапії до комплексного лікування дітей шкільного віку з бронхіальною астмою і сенсибілізацією до алергенів котів.
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Інформація про фінансування. Фінансування даного дослідження проводилося з державного бюджету. Упровадження НДР кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України «Особливості клінічного перебігу та лікування бронхіальної астми у дітей з надмірною масою тіла та ожирінням» (2020–2022). Код державної реєстрації — 0120U100804.
 
Отримано/Received 04.04.2022
Рецензовано/Revised 16.05.2022
Прийнято до друку/Accepted 28.05.2022

Список литературы

  1. Волосовець О.П., Больбот Ю.К., Кривопустов С.П., Мозирська О.В., Кривопустова М.В., Прохорова М.П., Купкіна А.В. Бронхіальна астма в дітей України: медико-екологічні паралелі захворюваності та поширеності. Медичні перспективи. 2020. Т. 25. № 3. С. 184-191.
  2. Monteiro F.P., Solé D., Wandalsen G. Quality of life of asthmatic children and adolescents: Portuguese translation, adaptation, and validation of the questionnaire “Pediatric Quality of Life (PedsQL) Asthma Module”. J. Asthma. 2017. 54(9). 983-989. doi:10.1080/02770903.2016.1277543.
  3. Montalbano L., Ferrante G., Montella S., Cilluffo G., Di Marco A., Bozzetto S., Di Palmo E. et al. Relationship between quality of life and behavioural disorders in children with persistent asthma: a Multiple Indicators Multiple Causes (MIMIC) model. Sci Rep. 2020 Apr 24. 10(1). 6957. doi: 10.1038/s41598-020-62264-9. 
  4. Kouzegaran S., Samimi P., Ahanchian H., Khoshkhui M., Behmanesh F. Quality of Life in Children with Asthma versus Healthy Children. Open Access Maced. J. Med. Sci. 2018 Aug 16. 6(8). 1413-1418. doi: 10.3889/oamjms.2018.287. 
  5. Battula M., Arunashekar P., Nagarajan V.P. A Prospective Study to Assess the Quality of Life in Children with Newly Diagnosed Asthma and Their Caregivers using the Pediatric Asthma Quality of Life Questionnaire. J. Prim. Care Community Health. 2020 Jan-Dec. 11. 2150132720961272. doi: 10.1177/2150132720961272. 
  6. Howell C.R., Thompson L.A., Gross H.E., Reeve B.B., Huang S.W., DeWalt D.A., Huang I.C. Association of consistently suboptimal quality of life with consistently poor asthma control in children with asthma. Ann. Allergy Asthma Immunol. 2017 Dec. 119(6). 562-564.e1. doi: 10.1016/j.anai.2017.09.053. Epub 2017 Nov 6. 
  7. Akhiwu H.O., Dami N., Oguche S. Assessment of the health related quality of life in children with asthma in a tertiary hospital in North Central, Nigeria. Pan. Afr. Med. J. 2022 Jan 20. 41. 58. doi: 10.11604/pamj.2022.41.58.30171. 
  8. Agrawal S., Iqbal S., Patel S.J., Freishtat R., Kochhar-Bryant C. Quality of life in at-risk school-aged children with asthma. J. Asthma. 2021 Dec. 58(12). 1680-1688. doi: 10.1080/02770903.2020.1825732. 
  9. Costa D.D., Pitrez P.M., Barroso N.F., Roncada C. Asthma control in the quality of life levels of asthmatic patients’ caregivers: a systematic review with meta-analysis and meta-regression. J. Pediatr. (Rio J.). 2019 Jul-Aug. 95(4). 401-409. doi: 10.1016/j.jped.2018.10.010. 
  10. 2021 GINA Main Report — Global Initiative for Asthma — GINA [Internet]. Global Initiative for Asthma — GINA. 2022 [cited 25 April 2022]. https://ginasthma.org/gina-reports/
  11. de Blay F., Gherasim A., Casale T.B., Doyen V., Bernstein D. Which patients with asthma are most likely to benefit from allergen immunotherapy? J. Allergy Clin. Immunol. 2022 Mar. 149(3). 833-843. doi: 10.1016/j.jaci.2022.01.011. 
  12. Hallit S., Raherison C., Waked M., Hallit R., Layoun N., Salameh P. Validation of the mini pediatric asthma quality of life questionnaire and identification of risk factors affecting quality of life among Lebanese children. J. Asthma. 2019 Feb. 56(2). 200-210. doi: 10.1080/02770903.2018.1441417. 
  13. Verma S., Awasthi S., Gupta S. Association of Self-Reported Quality of Life in Children With Level of Bronchial Asthma Control. Asian Journal of Clinical Pediatrics and Neonatology. July 2020. Vol. 8. № 2. Р. 16-22. doi:10.47009/ajcpn.2020.8.2.4.

Вернуться к номеру

Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.