Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря


UkraineNeuroGlobal

UkraineCardioGlobal

Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології

Актуальні інфекційні захворювання


Травма та її наслідки

UkraineOncoGlobal

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

UkrainePediatricGlobal

Національна школа терапевтів України
день перший
день другий
день третій

Жінка та війна: формули виживання

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Журнал "Здоров`я дитини" Том 16, №7, 2021

Повернутися до номеру

Стан макро- та мікроелементного забезпечення дітей дошкільного віку з порушеннями психомоторного розвитку. Огляд літератури та власні дослідження

Автори: Няньковський С.Л. (1), Пишник А.І. (1), Куксенко О.В. (2), Грушка О.І. (3)
(1) — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, кафедра педіатрії № 1, м. Львів, Україна
(2) — КНП «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова», м. Львів, Україна
(3) — Центральна науково-дослідна лабораторія та лабораторія промислової токсикології, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Рубрики: Педіатрія/Неонатологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Невід’ємною частиною фізичного та нервово-психічного розвитку дитини є її раціональне харчування. Недостатнє або невідповідне потребам організму дитини харчування у дошкільному віці призводить до сповільнення фізичного та нервово-психічного розвитку. Мета дослідження: оцінити стан макро- та мікроелементного забезпечення дітей дошкільного віку з порушеннями психомоторного розвитку, встановивши наявність у них дефіциту макро- та мікроелементів, виявити зв’язок між рівнями макро- та мікроелементів у сироватці крові пацієнтів і наявними в дітей порушеннями психомоторного розвитку. Матеріали та методи. Проаналізовано результати біохімічного дослідження сироватки крові з визначенням рівнів загального кальцію, магнію та заліза в 30 дітей дошкільного віку з порушеннями психомоторного розвитку. Результати. В обстежених дітей спостерігалися затримка психомовленнєвого розвитку — у 53,33 % випадків; розлади аутистичного спектра — у 20 %, мінімальна мозкова дисфункція — у 13,33 %, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю — у 13,33 %. У 93,33 % дітей виявлено дефіцит загального кальцію, у 63,33 % — магнію, у 20 % — заліза. 10 % мали поєднаний дефіцит загального кальцію, магнію, заліза; в однієї дитини (3,33 %) дефіцит був відсутній. Найпоширенішим дефіцитом практично в усіх підгрупах обстежених дітей виявився поєднаний дефіцит загального кальцію та магнію. При мінімальній мозковій дисфункції у 50 % випадків спостерігався поєднаний дефіцит загального кальцію та магнію, а ще у 50 % — ізольований дефіцит загального кальцію. Між рівнем загального кальцію та психомоторними порушеннями та між рівнем магнію та синдромом гіперзбудливості відзначалась вірогідна зворотна кореляція середньої сили. Між рівнем магнію та психомоторними порушеннями — невірогідна слабка пряма кореляція. Між рівнем заліза та психомоторними порушеннями — невірогідна зворотна слабка кореляція. Висновки. Найпоширенішим дефіцитом практично в усіх підгрупах обстежених дітей виявився поєднаний дефіцит загального кальцію та магнію. Виявлено вірогідну зворотну кореляцію середньої сили між рівнем загального кальцію у крові та психомоторними порушеннями і між рівнем магнію та синдромом гіперзбудливості; невірогідну слабку кореляцію між рівнем магнію і неврологічними порушеннями; невірогідну зворотну слабку кореляцію між рівнем заліза та психомоторними порушеннями.

Background. An integral part of a child’s physical and mental development is a balanced diet. Insufficient or inadequate for a child developing organism’s needs nutrition in preschool age leads to a delay in physical, cognitive, and mental development. The study was aimed to assess the macro-and micronutrient provision status of preschool children with psychomotor developmental delay, identify the presence of macro- and micronutrient deficiencies, define the connection between macro- and micronutrient levels in patient’s serum and psychomotor developmental disorders. Materials and methods. The study analyzed the results of biochemical blood tests of blood serum samples for total calcium, magnesium, and iron level in 30 preschool children with psychomotor developmental disorders. Results. Mental retardation was observed in 53.33 % of examined children, autism spectrum disorders — in 20 % of exami­ned children; minimal brain dysfunction — in 13.33 %, attention deficit hyperactivity disorder (ADHD) — in 13.33 %. 93.33 % of exami­ned children had a deficiency of total calcium, magnesium — in 63.33 %, iron — in 20 %. Ten percent of patients had a deficiency of both total calcium, magnesium, and iron; one child (3.33 %) had no deficits. The most common deficiency in almost all subgroups of examined children was a combined deficiency of total calcium and magnesium. Only in the minimal brain dysfunction subgroup, in 50 % of cases, there was a combined deficiency of total calcium and magnesium, and in other 50 % of cases — an isolated deficiency of total calcium. This study identified a reliable inverse correlation of moderate strength between the level of total calcium and psychomotor development disorders and between the level of magnesium and the hyperexcitability syndrome. This study detected a weak unreliable correlation between the levels of magnesium and neurological disorders; an inverse unreliable weak correlation was found between iron and psychomotor developmental disorders. Conclusions. The most common deficiency in almost all subgroups of examined children was a combined deficiency of total calcium and magnesium. This study identified a reliable inverse correlation of moderate strength between the level of total calcium and psychomotor developmental disorders and between the level of magnesium and the hyperexcitability syndrome. There is also a weak direct unreliable correlation between magnesium level and psychomotor disorders. An inverse unreliable weak correlation was detected between the concentration of iron and psychomotor disorders.


Ключові слова

діти дошкільного віку; розлади аутистичного спектра; затримка психомовленнєвого розвитку; мінімальна мозкова дисфункція

preschool children; autism spectrum disorders; psychoverbal development delay; minimal brain dysfunction


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. Няньковський С.Л., Пасічнюк І.П. Оцінка нутритивного статусу школярів 1–11-х класів міста Львова. Здоровье ребенка. 2016. № 6(74). С. 45-49. doi: 10.22141/2224-0551.6.74.2016.82130.
2. Nutrition and the developing brain. Hall Moran V., Lowe N.M., eds. Oakville: CRC Press, 2016. 265 p.
3. Шадрін О.Г., Гайдучик Г.А. Проблемні питання харчування дітей раннього віку та шляхи їх вирішення. Современная педиатрия. 2016. № 3(75). С. 110-114. doi: 10.15574/SP.2016.75.110.
4. Wachs T.D., Georgieff M., Cusick S., McEwen B.S. Issues in the timing of integrated early interventions: contributions from nutrition, neuroscience, and psychological research. Ann. N. Y. Acad. Sci. 2014. № 1308 (1). P. 89-106. doi: 10.1111/nyas.12314. PMID: 24354763. PMCID: PMC4075015.
5. De Onis M. Child growth and development. Nutrition and health in a developing world. 3d ed. De Pee S., Taren D., Bloem M.W., eds. New York: Humana Press, Cham, 2017. 828 p.
6. Bhutta Z.A., Guerrant R.L., Nelson C.A. Neurodevelopment, nutrition, and inflammation: the evolving global child health landscape. Pediatrics. 2017. № 139(suppl. 1). S12-22. doi: 10.1542/peds.2016-2828D.
7. Prado E.L., Dewey K.G. Nutrition and brain development in early life. Nutrition Reviews. 2014. № 72(4). P. 267-284. doi: 10.1111/nure.12102.
8. Бережной В.В. Влияние витаминно-минерального обеспечения на рост и развитие детей. Современные способы коррекции витаминодефицитов. Современная педиатрия. 2018. № 3(91). С. 133-137. 
9. Маменко М.Є. Використання комплексів мікронутрієнтів у педіатрії: користь та потенційні ризики. Современная педиатрия. 2016. № 2(74). С. 15-21. doi: 10.15574/SP.2016.74.15. 
10. Schipper A.L. Dietary lipid quality, environment and the developing brain. Groningen: Rijksuniversiteit Groningen, 2018. 250 p.
11. Nyaradi A., Li J., Hickling S., Foster J., Oddy W.H. The role of nutrition in children’s neurocognitive development, from pregnancy through childhood. Front. Hum. Neurosci. 2013. № 7(97). P. 1-16. doi: 10.3389/fnhum.2013.00097. PMCID: PMC3607807. PMID: 23532379.
12. Няньковський С.Л., Шадрін О.Г., Знаменська Т.К., Бекетова Г.В., Івахненко О.С., Яцула М.С. Щодо впровадження концепції «Харчування нового життя. 1000 днів» в Україні. Здоровье ребенка. 2014. № 5(56). С. 73-77. 
13. Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 02.10.2017 № 1073.
14. Банадига Н.В., Рогальська Я.В., Рогальський І.О. Вплив залізодефіцитної анемії у дітей на формування системного імунітету. Современная педиатрия. 2014. № 3(59). С. 40-43. doi: 10.15574/SP.2014.59.40.
15. Марушко Ю.В. Мікроелементи та стан імунітету у дітей. Актуальна інфектологія. 2013. № 1(1). С. 49-52.
16. Білко Т.М. Значення кальцію в метаболічних процесах організму та шляхи подолання його дефіциту. Журнал української медичної еліти. Антиейджинг. 2013. № 3(33). С. 30-34.
17. Марушко Ю.В., Гищак Т.В. Магній та його значення для дитячого організму. Дитячий лікар. 2013. № 1(22). С. 9-13.
18. Марушко Ю.В., Гищак Т.В. Обґрунтування використання препаратів магнію в педіатричній практиці (огляд літератури). Современная педиатрия. 2016. № 6(78). С. 27-32. doi: 10.15574/SP.2016.78.27. 
19. Сімко А.В. Особливості діагностики та корекції психомоторного розвитку дошкільників з інтелектуальними порушеннями на заняттях фізичного виховання. Актуальні проблеми корекційної освіти. 2018. № 12. С. 234-245. doi: 10.32626 /2413-2578.2018-12.234-245 
20. Emerson E., Brigham P. Exposure of children with developmental delay to social determinants of poor health: cross-sectional case record review study. Child Care Health Dev. 2015. № 41(2). P. 249-257. doi: 10.1111/cch.12144. PMID: 24797435.
21. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації «Розлади аутистичного спектра (розлади загального розвитку)»: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 15.06.2015 № 341.
22. Марценковський І.А., Марценковська І.І. Розлади аутистичного спектра: фактори ризику, особливості діагностики й терапії. Міжнародний неврологічний журнал. 2018. № 4(98). С. 75-83. doi: 10.22141/2224-0713.4.98.2018.139429. 
23. Sharma S.R., Gonda X., Tarazi F. Autism Spectrum Disorder: Classification, diagnosis and therapy. Pharmacol. Ther. 2018. № 190. P. 91-104. doi: 10.1016/j.pharmthera.2018.05.007. PMID: 29763648.
24. Кирилова Л.Г., Мірошников О.О., Грабовенська І.О. Розлади аутистичного спектра як ранні порушення нейророзвитку в дітей. Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. 2017. № 5(1). С. 71-78.
25. De Rubeis S., Buxbaum J.D. Genetics and genomics of autism spectrum disorder: embracing complexity. Hum. Mol. Genet. 2015. № 24(R1). R. 24-31. doi: 10.1093/hmg/ddv273. PMID: 26188008. –PMCID: PMC4675826.
26. Гальчин К.С. Особливості клінічних проявів атипового аутизму у дітей. Вісник морфології. 2015. Т. 21. № 1. С. 141-145. 
27. Гречанина Ю.В., Белецкая С.В. Литературный обзор по аутизму. Клінічна генетика і перинатальна діагностика. 2013. № 1. С. 119-145.
28. Синопсис діагностичних критеріїв DSM-V та протоколів NICE для діагностики та лікування основних психічних розладів у дітей та підлітків: Пер. з англ.; упор. та наук. ред. Л. Підлісецька. Серія «Психологія. Психіатрія. Психотерапія». Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2014. 112 с.
29. Cassimos D.C., Syriopoulou-Delli C.K., Tripsianis G.I., Tsikoulas I. Perinatal and parental risk factors in an epidemiological study of children with autism spectrum disorder. International Journal of Developmental Disabilities. 2015. Vol. 62. № 2. P. 108-116. doi: 10.1179/2047387715y.0000000004.
30. Boukhris T., Sheehy O., Mottron L., Berard A. Antidepressant use during pregnancy and the risk of autism spectrum disorder in children. JAMA Pediatr. 2016. № 170(2). P. 117-124. doi: 10.1001/jamapediatrics.2015.3356. PMID: 26660917.
31. Пыхтеева Е.Г., Большой Д.В. Токсичные и эссенциальные микроэлементы в биосубстратах детей при заболеваниях аутистического спектра: обзор литературы и данные собственных исследований. Актуальные проблемы транспортной медицины. 2015. № 2(40). С. 14-22.
32. Слищук Г.И., Пыхтеева Е.Г., Большой Д.В., Борисова О.В., Бахчеван Е.Л., Шафран Л.М. К вопросу о диагностике расстройств аутистического спектра у детей в Одесской области. Актуальные проблемы транспортной медицины. 2017. № 2(48). С. 10-17. 
33. Пакулова-Троцька Ю.В., Няньковський С.Л. Проблеми соматичної патології у дітей з розладами аутистичного спектру. Здоровье ребенка. 2016. № 1(69). С. 63-67. 
34. Померанцева Т.І., Скоробагатова О.В. Характеристика клініко-нейропсихологічного поліморфізму дітей з затримкою психомовного розвитку. Сучасні підходи до діагностики та лікування захворювань нервової системи у дітей: матеріали наук.-практ. конф. Український вісник психоневрології (м. Харків, 19–20 вер. 2020 р.). Харків, 2020. Т. 27. № 3. С. 102. 
35. Masi L., Gignac M. ADHD and comorbid disorders in childhood psychiatric problems, medical problems, learning disorders and developmental coordination disorder. Clinical Psychiatry. 2015. Vol. 1. № 1, 5. P. 1-9. doi: 10.21767/2471-9854.100005.
36. Instanes J.T., Halmoy A., Engeland A., Haavik J., Furu K., Klungsoyr K. Attention-deficit/hyperactivity disorder in offspring of mothers with inflammatory and immune system diseases. Biol. Psychiatry. 2017. № 81(5). P. 452-459. doi: 10.1016/j.biopsych.2015.11.024. PMID: 26809250.
37. Маменко М.Е. Синдром дефицита внимания и гиперактивности у детей: современные взгляды на этиологию, патогенез, подходы к корекции. Здоровье ребенка. 2015. № 5(56). С. 7-13. 
38. Танцура Л.М., Пилипець О.Ю., Третьяков Д.В., Трембовецька О.В. Механізми формування, підходи до ранньої діагностики та корекції мінімальної мозкової дисфункції у дітей. Медичний форум. 2016. № 7(07). С. 177-181.

Повернутися до номеру