Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Гастроэнтерология" Том 55, №2, 2021

Вернуться к номеру

Маркери фіброзу при моделюванні хронічного алкогольного ураження печінки та корекція виявлених порушень

Авторы: Грабовська О.І., Галінський О.О.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна

Рубрики: Гастроэнтерология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Мета: вивчення маркерів фіброзу у щурів при моделюванні хронічного алкогольного ураження печінки (ХАУП) та корекція виявлених порушень.
Матеріали та методи. Експериментальні дослідження було проведено на 73 лабораторних щурах масою 180–230 г. ХАУП моделювали після 48-годинної харчової депривації шляхом проведення примусової переривистої алкоголізації протягом 5 днів з повтором через 2 дні. Через 14 днів від початку примусової алкоголізації щурів переводили на напівпримусову. Тварини були розподілені на групи: контрольна група (n = 15) — здорові тварини; І група — моделювання ХАУП (n = 15) протягом 4 тижнів; Iа — ХАУП 4т + метадоксин (n = 8) — 30 діб стандартного раціону з додаванням метадоксину (320 мг/кг/добу); Іб — ХАУП 4т + пребіотик (n = 8) — 30 діб стандартного раціону з додаванням пребіотика (2,8 мл/кг/добу); ІІ — моделювання ХАУП (n = 16) протягом 12 тижнів. IІа — ХАУП 12т + метадоксин (n = 7) — 30 діб стандартного раціону з додаванням метадоксину (320 мг/кг/добу); ІІб — ХАУП 12т + пребіотик (n = 6) — 30 діб стандартного раціону з додаванням пребіотика (2,8 мл/кг/добу). У гомогенаті печінки вміст глікозаміногліканів (ГАГ) досліджували за Римінгтоном, гідроксипроліну білковозв’язаного (ГПб/зв) та глікозаміногліканів (ГПв) — за Осадчуком.
Результати. За нашими дослідженнями, у гомогенаті печінки щурів при моделюванні ХАУП змінювалися маркери фіброзу на 4 та 12 тижнях: вірогідно знижувалися рівні ГПв у І групі у 1,5 раза (р < 0,001) та у ІІ групі у 1,5 раза (р < 0,001). Рівень ГАГ вірогідно знижувався в усіх групах: у І групі у 1,8 раза (р < 0,001), у ІІ — у 1,7 раза (р < 0,01) порівняно з показниками контрольної групи. За умов введення тваринам пребіотика та метадоксину при моделюванні ХАУП на 4 та 12 тижнях рівень ГПв вірогідно знижувався у Іб групі в 1,6 раза (р < 0,01) та у Ів групі в 1,9 раза (р < 0,01) щодо І групи. Вміст ГАГ вірогідно підвищувався у групі Іа в 1,3 раза (р < 0,05) відносно І групи. Виявлено зниження рівня ГПв у групі ІІб в 1,8 раза (р < 0,01) порівняно з групою ІІ. Рівень ГАГ зменшувався в усіх групах, але вірогідно у групі ІІб в 1,7 раза (р < 0,01) відносно групи ІІ.
Висновки. Виявлено вірогідно виражені зміни рівнів маркерів фіброзу в гомогенаті печінки щурів при моделюванні ХАУП на 4 та 12 тижнях. У тварин, які отримували пребіотик, знижувалися показники ГПв (р < 0,01) як на 4 тижні, так і на 12 тижні, та ГАГ (р < 0,01) — на 12 тижні у моделі ХАУП.


Вернуться к номеру