Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №5, 2020
Вернуться к номеру
Клінічні особливості гострих респіраторних вірусних інфекцій, спричинених SARS-CoV-2, у дорослих
Авторы: О.К. Дуда, А.Р. Вега, І.В. Манжелєєва, Л.П. Коцюбайло, А.М. Печінка
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
У грудні 2019 року в китайській провінції Хубей виявили новий коронавірус під назвою Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2 (SARS-CoV-2). Захворювання, спричинюване цим вірусом (COVID-19), мало значний пандемічний потенціал; повітряно-крапельний спосіб передачі та високий рівень контагіозності забезпечили миттєве міжконтинентальне поширення. Станом на вересень 2020 р. виявлено близько 28 млн підтверджених випадків, померли 889 573 людини.
Так само, як і перебіг COVID-19, який може варіювати від безсимптомного до вкрай тяжкого (іноді з летальним наслідком), його прояви значно різняться. Найчастіше запідозрити наявність коронавірусної інфекції, спричиненої SARS-CoV-2, ми можемо, спираючись лише на особливості клінічної картини, тому визначення основних симптомів та характеру перебігу захворювання є вкрай важливим.
Мета: визначити основні клінічні прояви COVID-19.
Матеріали та методи. В дослідження було включено 114 пацієнтів віком від 19 до 65 років з діагнозом COVID-19, які були госпіталізовані в КНП «КМКЛ № 4» для лікування та дообстеження.
Діагноз був підтверджений методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) зі зворотною транскрипцією в режимі реального часу. Матеріалом для дослідження були мазки зі слизової оболонки носоглотки та/або ротоглотки, мокротиння.
Пацієнтам проводилися загальноклінічні лабораторні та інструментальні дослідження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження крові, коагулограма, мікроскопічне дослідження мокротиння на флору та кислотостійкі бактерії (КСБ), рентгенографія органів грудної порожнини та/або комп’ютерна томографія. Статистична обробка даних проводилася за допомогою пакета програм Statistica 6.0.
Результати. Серед 114 госпіталізованих пацієнтів 65 (57 %) становили чоловіки, 51 (43 %) — жінки. Розподіл за віком: 18–29 років — 12,8 %, 30–49 років — 45,3 %, 50–65 років — 28,2 %, ≥ 65 років — 13,7 %. Середній вік — 48 років (міжквартильний інтервал (IQR) — 41,0–58,0).
Часто прояви нової коронавірусної інфекції дуже схожі на прояви сезонного грипу: лихоманка, головний біль, задишка, кашель, біль у м’язах та слабкість. Перебіг у більшості інфікованих людей легкий або середньої тяжкості, а лікування в таких випадках переважно амбулаторне. У той час як пацієнти із серйозними симптомами, такими як утруднене дихання, біль у грудях або відчуття тиску, втрата мовлення чи руху, потребують екстреної госпіталізації. Інші розлади, що спостерігаються при гострих станах, включають кровохаркання, діарею, задишку, гостре ураження серця. Крім того світові дані показують часті ураження сечовидільної та нервової систем.
Результати нашого дослідження показали, що найчастішими клінічними симптомами при COVID-19 є підвищення температури (98 %), кашель (74 %), виражена слабкість (49 %), задишка (36 %); менш часті скарги — нудота (10 %), діарея (3 %), головний біль (9 %), висип (3 %). Середня тривалість від появи симптомів до госпіталізації становила 7 днів (IQR 4,0–8,0).
Варто зазначити, що більшість пацієнтів мали супутні захворювання (цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень, онкологічні та автоімунні захворювання).
Висновок
1. SARS-CoV-2 — новий виклик у сфері охорони здоров’я світового рівня.
2. Тяжкість перебігу може варіювати від безсимптомного або легкого до розвитку тяжких пневмоній, сепсису, гострого респіраторного дистрес-синдрому.
3. За клініко-епідеміологічними даними можна запідозрити інфікування, проте діагноз усе ж потребує лабораторного підтвердження.
4. Поліморфність клінічної симптоматики та відсутність патогномонічних ознак ускладнюють діагностику COVID-19. На перебіг захворювання значно впливає наявність тяжких супутніх захворювань.