Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий

Журнал «Актуальная инфектология» Том 8, №1, 2020

Вернуться к номеру

Клінічні прояви ускладнень при корі

Авторы: Трихліб В.І., Пасюк О.П., Тараповська А.С., Боханова Н.А.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Рубрики: Инфекционные заболевания

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

У статті подані клінічні прояви різних ускладнень, що розвинулись при корі у військовослужбовців, які надійшли на стаціонарне лікування до клініки інфекційних захворювань Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» з 01.01.2018 по 31.12.2018.

В статье представлены клинические проявления разных осложнений, которые развились при кори у военнослужащих, находившихся на стационарном лечении в клинике инфекционных заболеваний Национального военно-медицинского клинического центра «Главный военный клинический госпиталь» с 01.01.2018 по 31.12.2018.

The article presents clinical and laboratory data of various complications that were developed during measles among militaries who received inpatient treatment at the infectious disease clinic of the National Military Medical Clinical Center “Main Military Clinical Hospital” from 01.01.2018 to 31.12.2018.


Ключевые слова

кір; ускладнення; клінічні прояви

корь; осложнения; клинические проявления

measles; complications; clinical manifestations

Вступ

Кір залишається актуальним для населення багатьох країн світу, у тому числі високорозвинутих. Рівень захворюваності в країнах Європейського Союзу/Європейського економічного простору (ЄС/ЄЕП) з 1 грудня 2018 р. по 30 листопада 2019 р. поданий на рис. 1 [1]. За даний проміжок часу 30 країн — членів ЄС/ЄЕП повідомили про 13 460 випадків кору, 10 589 (79 %) з яких були підтверджені лабораторно. Найбільша кількість випадків кору була зареєстрована у Франції (2674), Румунії (1746), Італії (1689), Польщі (1532) і Болгарії (1201), що становить 20, 13, 12, 11 і 9 % від усіх випадків відповідно. Рівень захворюваності в ЄС/ЄЕП: Литва — 304,0 на 100 тис. населення; Болгарія — 170,3; Румунія — 89,4; Словаччина — 67,8; Мальта — 67,3; Чехія — 57,1; Бельгія — 42,1; Люксембург — 41,5; Польща — 40,3; Франція — 40,0 та Італія — 27,9. Кількість випадків кору, про які повідомлялося, може бути недооцінена в деяких країнах.

За період із 13 грудня 2019 року по 10 січня 2020 року надали оновлену інформацію стосовно кору 17 країн ЄС/ЄЕП: Австрія, Бельгія, Болгарія, Чехія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ісландія, Ірландія, Литва, Мальта, Польща, Румунія, Словенія, Іспанія і Велика Британія. Більшість випадків у 2019 р. зареєстровано в Румунії (3308), Франції (2613), Італії (1605), Польщі (1492) і Болгарії (1230). У 2019 році в ЄС/ЄЕП зафіксовано 10 випадків смерті: у Румунії (5), Франції (2), Італії (1), Угорщині (1) і Великій Британії (1) [2].

За даними О.А. Голубовської зі співавт. (2018), порівняно з епідемією 2006 р. і 2018 р. у поточну епідемію вірогідно частіше спостерігалася відсутність таких важливих діагностичних критеріїв захворювання, як: кашель, кон’юнктивіт, макулопапульозний характер висипу і етапність його поширення, а також патогномонічного симптому кору — плям Бєльського — Філатова — Копліка, що істотно ускладнює клінічну діагностику. Також частіше спостерігалася поява раш-висипу, хоча відмінності й не були статистично вірогідними. У дорослих може бути біль у животі, наявність якого ще більше ускладнює діагностику. Особливості клінічного перебігу порівняно з минулою епідемією подані в табл. 1 [3].

В усіх дорослих, хворих на кір, продромальний період становив від 1 до 6 діб. При цьому термін госпіталізації до інфекційного стаціонару статистично не відрізнявся в пацієнтів із різною тяжкістю захворювання. Катаральні прояви були у вигляді гіперемії слизової оболонки ротоглотки — у 87,6 % осіб, закладеності носа — у 17,5 %, сухого малопродуктивного кашлю — у 57,6 %, осиплості голосу — у 7,3 %, болю в горлі — 15,3 %, першіння в горлі — 39,0 %, болю за грудниною — 3,4 %, задишки — 1,7 %, кон’юнктивіту — у 20,3 %. Кашель був невиражений і, як правило, сухий (59,3 %) чи з незначним мокротинням (10,2 %). Енантема була в 43,7 % хворих, одутлість обличчя — в 1,4 %, світлобоязнь — у 7,3 % [4–7].

Також у хворих реєструвались диспептичні прояви у вигляді нудоти (5,1 %), зниження апетиту (8,5 %), блювання (1,7 %), дискомфорту, болю в животі (3,4 %), рідких випорожнень (10,2 %) [4, 7]. За іншими даними, у дорослих блювання реєструвалось у 6 % хворих і діарея — у 18 %, причому частіше на початку періоду висипань. Іноді (5 % хворих) розвивались носові кровотечі [8, 9].

У хворих також реєструвався кон’юнктивіт, що міг супроводжуватися сльозотечею або світлобоязню. Одночасна наявність у хворого кашлю, нежитю й кон’юнктивіту становить корову тріаду Стімсона. Інколи в продромальний період на шкірі міг виникнути нетривалий блідо-рожевий крапчастий скарлатиноподібний або плямистий висип (так званий раш-висип) [8, 10].

Катаральний синдром (кашель, нежить, світлобоязнь тощо) значно посилюється в 1-й день висипань, практично не змінюється до 3-го дня, потім починає зникати. При цьому з’являється вологий кашель, зменшуються прояви катарального синдрому. При аускультації легень вислуховується жорстке дихання, можуть вислуховуватись сухі хрипи. У цей період ознаки альвеоліту виявляють більше ніж у 1/4 пацієнтів [8, 9].

Серед ускладнень найчастіше зустрічаються повідомлення про ураження органів черевної порожнини (розвиток панкреатиту, ентероколіту), дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, плеврит), очей (гнійний кон’юнктивіт, блефарит, кератит), мозку (енцефаліт, енцефаломієліт) [11].

За даними В.І. Трихліба, А.М. Самойленко (2013), структура ускладнень при корі у 2013 р. була такою: у 19,0 % — синусит, у 25,0 % — пневмонія, у 5,0 % — трахеобронхіт [12]. Виражені явища бронхіту й альвеоліту відзначалися у 27 % випадків, що підтверджувалося рентгенологічно. Ці ознаки провокували лікарів на гіпердіагностику пневмоній. Навіть у стаціонарі чергові лікарі намагалися діагностувати пневмонію, але безуспішно [13]. Найбільш частими ускладненнями, що зустрічаються в дорослих, хворих на кір, за даними В.В. Гнатюка, є: гнійний ларинготрахеобронхіт — 17,7 %, пневмонії — 14,8 %, обструктивні бронхіти — 10,8 % [14]. За даними О.В. Рябоконь та співавт. (2018), розвиток вірусної пневмонії (42,1 %) зафіксовано лише у хворих із тяжким перебігом, а розвиток таких ускладнень, як гострий бронхіт (57,9 проти 42,0 %), частіше відзначено у хворих із тяжким перебігом порівняно із середньотяжким [6]. Поширеність запального процесу в легенях, за даними А.П. Голуб та співавт. (2018), була такою: ураження нижньої частки правої легені — 45,63 % хворих, нижньої частки лівої легені — 14,05 %, двобічне ураження нижньої частки — 26,32 % [15].

Під час епідемії кору в 2018 р. найбільш частими ускладненнями з боку шлунково-кишкового тракту були реактивний гепатит (у 21,7 % хворих) і реактивний панкреатит (у 15,4 %) [16], також реєструвались гострий апендицит — у 2,1 % [17], ентерит — у 8,0 % [6], діарея [18].

Мета роботи: дослідити клініко-лабораторні прояви ускладнень при корі у військовослужбовців під час останньої епідемії кору в Україні.

Матеріали та методи

Для вивчення клініко-лабораторних проявів ускладнень при корі у військовослужбовців під час останньої епідемії в Україні було проаналізовано 120 медичних карток стаціонарних хворих на кір з ускладненим перебігом за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, які перебували на стаціонарному лікуванні в Клініці інфекційних захворювань Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ»). У даній групі обстежених були 62 військовослужбовці строкової служби (51,7 %), 25 офіцерів (20,8 %), 23 військовослужбовці контрактної служби (19,2 %) і 10 курсантів (8,3 %). Переважна більшість хворих були віком 21–30 років — 73 особи (60,8 %), віком до 20 років — 29 осіб (24,2 %). Чоловіків — 110 осіб (91,7 %), жінок — 10 осіб (8,3 %). Статистичну обробку даних проведено за допомогою пакета Statistica 8 корпорації StatSoft.

Результати та обговорення

З легкою формою на лікуванні перебували 7 (5,8 %) хворих, із середньотяжкою — 113 (94,2 %), хворі з тяжкою формою не лікувались.

Серед військовослужбовців, хворих на кір, найчастіше виявлялось одне ускладнення — у 66 осіб (55 %), дещо рідше — поєднання двох ускладнень — у 35 осіб (29,2 %), трьох ускладнень — у 15 осіб (12,5 %), чотирьох ускладнень — у 4 осіб (3,3 %). У структурі ускладнень кору у військовослужбовців, пролікованих у 2018 році, переважають такі: гепатит — у 69 хворих (57,5 %); панкреатит — у 53 (44,2 %); пневмонія — у 23 (19,2 %); захворювання очей — у 17 (14,2 %), серед яких: кератит — у 6 осіб (5 %), кератокон’юнктивіт — у 9 (7,5 %), геморагічний кон’юнктивіт — в 1 (0,8 %) і блефарокон’юнктивіт — в 1 (0,8 %); бронхіт — в 11 (9,2 %); ураження додаткових пазух носа — в 11 (9,2 %), серед яких: гайморит — у 6 осіб (5 %), синусит — у 2 (1,7 %), риносинусит — у 2 (1,7 %), фронтит — в 1 (0,8 %); інфекційний міокардит (ІМ) — у 8 (6,7 %). Найрідше спостерігались такі ускладнення: тубоотит — у 3 осіб (2,5 %), євстахіїт, лихоманкова нефропатія і фаринготонзиліт — в 1 особи (0,8 %) кожне.

Далі подана структура ускладнень у хворих на кір залежно від місяця (в абсолютних числах і відсотках). У січні було проліковано всього 5 хворих на ускладнені форми кору. Серед них найчастіше зустрічались хворі з такими ускладненнями, як панкреатит — у 3 осіб (60 %) та інфекційний міокардит — у 2 осіб (40 %), гепатит, пневмонія і кератит зустрічались по одному випадку — 20 % відповідно. У березні було проліковано всього 8 хворих на ускладнені форми кору. Серед них найчастіше зустрічались хворі з такими ускладненнями: гепатит — у 3 осіб (37,5 %), панкреатит — у 3 осіб (37,5 %) і пневмонія — у 2 осіб (25 %), риносинусит, гайморит і бронхіт зустрічались по одному випадку — 12,5 % відповідно. У квітні було проліковано найбільшу кількість (28) хворих на ускладнені форми кору. Серед них найчастіше зустрічались хворі з такими ускладненнями, як: панкреатит — 19 осіб (67,9 %), гепатит — 16 осіб (57,1 %), пневмонія — 5 осіб (17,9 %) і бронхіт — 5 осіб (17,9 %). Дещо менше було зареєстровано кератокон’юнктивітів — у 4 осіб (14,3 %) і гайморитів — у 2 (7,1 %). Геморагічний кон’юнктивіт і риносинусит зустрічались по одному випадку (3,6 %) відповідно. У травні були проліковані всього 24 хворі на ускладнені форми кору. Серед них найчастіше зустрічались хворі з такими ускладненнями, як: гепатит — у 12 осіб (50 %), панкреатит — у 11 осіб (45,8 %), пневмонія — у 7 осіб (29,2 %) і кератокон’юнктивіт — у 4 осіб (16,7 %). Інфекційний міокардит, кератит, фронтит, гайморит, бронхіт і фаринготонзиліт зустрічались по одному випадку (4,2 %) відповідно. У червні було проліковано всього 11 хворих на ускладнені форми кору. Серед них найчастіше зустрічались хворі з такими ускладненнями, як: панкреатит — у 7 осіб (63,6 %), гепатит — у 7 осіб (63,6 %), бронхіт — у 3 осіб (27,3 %). Дещо менше було зареєстровано пневмоній — у 2 осіб (18,2 %) і кератитів — у 2 (18,2 %). Блефарокон’юнктивіт, інфекційний міокардит, гайморит і тубоотит зустрічались по одному випадку (9,1 %) відповідно. У липні було проліковано всього 3 хворих на ускладнені форми кору. Серед них найчастіше зустрічались хворі з таким ускладненням, як гепатит — у 2 осіб (66,7 %). Панкреатит і євстахіїт зустрічались по одному випадку (33,3 %) відповідно. У серпні було проліковано всього 8 хворих на ускладнені форми кору. Серед них в однаковій кількості зустрічались такі ускладнення: гепатит і пневмонія — у 3 осіб (37,5 %) відповідно, панкреатит і тубоотит — у 2 осіб (25 %) відповідно, синусит було зареєстровано в одному випадку (12,5 %). У вересні було проліковано всього 3 хворих на ускладнені форми кору. Серед них найчастіше зустрічались хворі з таким ускладненням, як гепатит — у 2 осіб (66,7 %). Пневмонія була зареєстрована в одному випадку (33,3 %). У листопаді було проліковано всього 5 хворих на ускладнені форми кору. Серед них найчастіше зустрічались хворі з таким ускладненням, як гепатит — у всіх 5 осіб (100 %). Кератокон’юнктивіт, кератит і гайморит зустрічались по одному випадку (20 %) відповідно. У грудні було проліковано всього 25 хворих на ускладнені форми кору. Серед них найчастіше зустрічались хворі з такими ускладненнями, як гепатит — у 18 осіб (72 %), панкреатит — у 7 осіб (28 %). Дещо рідше зустрічались такі ускладнення, як інфекційний міокардит — у 4 осіб (16 %) і пневмонія — у 2 осіб (8 %). Кератит, бронхіт і лихоманкова нефропатія зустрічались по одному випадку (4 %) відповідно. У лютому й жовтні хворі з ускладненими формами кору до Клініки інфекційних захворювань НВМКЦ «ГВКГ» не надходили.

Найбільш часто ускладнення у хворих на кір військовослужбовців виявлялись у період з 4-ї по 9-ту добу від початку захворювання: на 4-ту добу ускладнення виявлено у 23 осіб (12,7 %), на 5-ту добу — у 18 осіб (9,9 %), на 6-ту — у 32 осіб (17,7 %), на 7-му — у 23 (12,7 %), на 8-му — у 18 (9,9 %), на 9-ту — у 14 осіб (7,7 %).

Від моменту госпіталізації найбільш часто ускладнення у хворих на кір військовослужбовців виявлялись у період з 1-ї по 5-ту добу: на 1-шу добу ускладнення виявили в 14 осіб (7,7 %), на 2-гу добу — у 59 осіб (32,6 %), на 3-тю добу — у 34 осіб (18,8 %), на 4-ту — у 21 особи (11,6 %), на 5-ту — у 13 осіб ( 7,2 %).

Гепатит як ускладнення кору був виявлений із 3-го по 8-й день від моменту захворювання, найчастіше на 6-й день — 15 осіб (21,7 %) і на 7-й — 10 осіб (14,5 %). Панкреатит був виявлений з 4-го по 9-й день, найчастіше на 6-й день — 13 осіб (24,5 %). Пневмонія найчастіше виявлялась на 7-й день — 4 особи (17,4 %). Захворювання очей — на 11-й і 13-й день — по 3 особи (17,6 %). Синусити виявлялись на 5, 12 і 13-й дні — по 2 особи (18,2 %) відповідно. Бронхіт частіше виявлявся на 4-й день — у 4 осіб (36,4 %). Інфекційний міокардит частіше виявлявся на 13-й день захворювання — у 2 осіб (25 %).

У всіх хворих були прояви інтоксикаційного синдрому (загальна слабкість і головний біль), вираженого різною мірою. При порівнянні частоти виявлення скарг на загальну слабкість спостерігається тенденція до збільшення її частоти (р > 0,05) у хворих на кір, у яких перебіг був ускладнений бронхітом (слабкість у 10 (90,9 %) хворих) і пневмонією (у 19 хворих (82,6 %)), порівняно з іншими ускладненнями. У той же час скарги на головний біль частіше реєструвались у хворих з інфекційним міокардитом (у 4 (50 %) хворих) і гепатитом (у 24 (34,8 %) хворих) порівняно з іншими хворими.

Температура за час перебування в стаціонарі у хворих на кір, ускладнений гепатитом, становила: Ме = 38,70 ± 0,79 °С, mіn — 36,4 °С, max — 40 °С; панкреатитом — 38,76 ± 0,75 °С, mіn — 37,0 °С, max — 40,1 °С; пневмонією — 39,03 ± 0,7 °С, mіn — 37,4 °С, max — 40,1 °С; захворюваннями очей — 38,91 ± 0,57 °С, mіn — 38,0 °С, max — 40,1 °С; синуситом — 39,22 ± 0,62 °С, mіn — 38,2 °С, max — 40,1 °С; бронхітом — 39,04 ± 0,47 °С, mіn — 38,5 °С, max — 39,8 °С; ІМ — 38,84 ± 0,86 °С, mіn — 37,5 °С, max — 40,0 °С.

При гепатиті тривалість лихоманки в стаціонарі становила: Ме = 3 дні, mіn — 1 день, max — 14; при панкреатиті — 3,74 ± 0,28 дня, mіn — 1 день, max — 8 днів; при пневмонії — 4,10 ± 0,48 дня, mіn — 1 день, max — 7 днів; при ускладненнях з боку очей — 4,27 ± 0,54 дня, mіn — 1 день, max — 8 днів; при синуситі — 5,45 ± 0,41 дня, mіn — 3 дні, max — 8 днів; при бронхіті — 4,27 ± 0,56 дня, mіn — 1 день, max — 8 днів; при ІМ — 4,14 ± 0,55 дня, mіn — 2 дні, max — 6 днів.

Більшість хворих на ускладнені форми кору військовослужбовців висловлювали скарги на закладеність носа, дертя або біль у горлі, сухий і вологий кашель, біль за грудниною. При гепатиті сухий кашель реєструвався в 50 осіб (72,5 %), біль/дертя в горлі — у 46 осіб (67 %); при панкреатиті сухий кашель — у 35 осіб (66 %), біль/дертя в горлі — у 38 осіб (71,7 %); при пневмонії сухий кашель — у 17 осіб (73,9 %), біль/дертя в горлі — у 16 осіб (69,6 %), вологий кашель — у 6 осіб (26,1 %), дискомфорт/біль у грудній клітці — у 4 осіб (17,4 %); при ураженні очей сухий кашель — у 9 осіб (52,9 %), біль/дертя в горлі — в 11 осіб (64,7 %); при синуситі сухий кашель — у 9 осіб (81,8 %), біль/дертя в горлі — у 9 осіб (81,8 %); при бронхіті сухий кашель — у 5 осіб (45,5 %), біль/дертя в горлі — у 7 осіб (63,6 %), вологий кашель — 5 осіб (45,5 %), дискомфорт/біль у грудній клітці — у 2 осіб (18,2 %); при інфекційному міокардиті сухий кашель — у 6 осіб (75 %), біль/дертя в горлі — у 4 осіб (50 %), вологий кашель — у 2 осіб (25 %), дискомфорт/біль у грудній клітці — у 2 осіб (25 %).

Найбільш часто скарги на почервоніння очей висловлювали хворі з ураженням очей — 3 особи (17,6 %), при синуситі — 2 особи (18,2 %); на світлобоязнь або сльозотечу скаржилися хворі з гепатитом — 13 осіб (18,8 %), з ураженням очей — 4 особи (23,5 %); на дискомфорт або біль в очах — хворі з ураженням очей — 11 осіб (64,7 %), з гепатитом — 21 особа (30,4 %), з панкреатитом — 10 осіб (18,9 %), із синуситом — 2 особи (18,2 %).

Серед хворих на кір, ускладнений гепатитом, переважали скарги на нудоту — 10 осіб (14,5 %), на дискомфорт у животі — 8 осіб (11,6 %), дещо меншою мірою — на рідкі випорожнення — 7 осіб (10,1 %) і блювання — 6 осіб (8,7 %). Серед хворих на кір, ускладнений панкреатитом, переважали скарги на рідкі випорожнення — 16 осіб (30,2 %), на нудоту — 10 осіб (18,9 %), дещо меншою мірою — на блювання — 5 осіб (9,4 %) і дискомфорт у животі — 4 особи (7,5 %).

Прояви диспептичного синдрому й діареї також були серед хворих на кір з такими ускладненнями, як: бронхіт (нудота — у 6 осіб (54,5 %), зниження апетиту й рідкі випорожнення — у 3 осіб (27,3 %) відповідно), ураження ДПН (рідкі випорожнення — у 2 осіб (18,2 %)) та ураження очей (нудота й дискомфорт у животі — у 2 осіб (11,8 %)), що може пояснюватись частим поєднанням цих ускладнень з гепатитом і панкреатитом.

Деякі хворі на ускладнені форми кору висловлювали скарги на задишку. Зокрема, це були хворі з такими ускладненнями, як панкреатит — 3 особи (5,7 %) та ІМ — 2 особи (25 %).

Пневмонія в структурі ускладнень кору посідає третє місце. Перебіг пневмонії в групі спостереження найчастіше був у легкій формі — у 16 хворих (69,6 %), дещо рідше — у середньотяжкій — у 7 хворих (30,4 %). Патологічний процес найчастіше вражав нижні частки обох легень — 6 хворих (26,1 %), нижню частку лівої легені — 5 хворих (21,7 %), нижню частку правої легені — 4 хворі (17,4 %). В однаковій кількості уражались такі ділянки легень: верхні частки обох легень, верхня й нижня частки правої легені й нижня частка лівої легені, верхня й нижня частки правої легені та верхня частка лівої легені, середня частка правої легені, середня й нижня частки правої легені, верхня частка правої легені, верхня частка лівої легені та полісегментарна пневмонія обох легень — по 1 випадку (4,3 %) відповідно. Локалізація ураження легень показана на рис. 2.

Розсмоктування пневмонічної інфільтрації за даними рентгенографії легень у середньому відбувалось на 11,95 ± 1,03 день, mіn — на 7-й день, mах — на 23-й.

Висновки

Найчастіше у хворих на легку й середньотяжку форму реєструвалось одне (у 55 %) і два ускладнення (у 29,2 %).

Найбільш часто ускладнення у військовослужбовців, хворих на кір легкої і середньотяжкої форми, виявляли в період з 4-ї по 9-ту добу від початку захворювання (на 4-ту добу — у 12,7 %; на 5-ту добу — у 9,9 %; на 6-ту — у 17,7 %, на 7-му — у 12,7 %, на 8-му — у 9,9 %, на 9-ту — у 7,7 %).

Загальна слабкість частіше реєструвалась у хворих із пневмонією, гострим бронхітом і міокардитом; закладеність носа — при синуситі, захворюваності очей; біль, дертя, першіння в горлі — за наявності синуситу, пневмонії, гострого панкреатиту; сухий кашель — при синуситі, міокардиті, пневмонії, гепатиті; вологий кашель — при бронхіті, пневмонії; дискомфорт, біль у грудній клітці — при міокардиті, пневмонії, гострому бронхіті; зниження апетиту, нудота — при гострому бронхіті; рідкі випорожнення — при гострому панкреатиті, бронхіті; задишка — при міокардиті.

З урахуванням незначної вираженості симптомів або їх відсутності при ураженні печінки, підшлункової залози на фоні кору легкого та середньотяжкого перебігу з метою виключення ускладнень даних органів при корі необхідно проводити обов’язкові обстеження на АлАТ, АсАТ, амілазу крові, діастазу сечі в період з 3-го по 9-й день від початку захворювання, навіть коли у хворих немає скарг.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.


Список литературы

1. https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/images/EMMO_Rates_Last12Months_MEAS_14.png

2. https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/documents/communicable-disease-threats-report-11-jan-2020-PUBLIC.pdf

3. Голубовська О.А., Подолюк О.А., Рябоконь Е.В. та ін. Особливості клінічного перебігу кору у дорослих в період епідемії 2018 року. Клінічна інфектологія і паразитологія. 2018. Т. 7. № 4. С. 78-79.

4. Москалюк В.Д., Рудан І.В., Баланюк І.В. та ін. Сучасні проблеми кору. Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні діагностичні, лікувальні і профілактичні технології у практиці інфекціоніста», 4–5 жовтня 2018 року, м. Чернівці. С. 67-68.

5. Васильєва Н.А., Івахів О.Л., Йосик Я.І. та ін. Сучасні особливості перебігу кору в дорослих. Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні діагностичні, лікувальні і профілактичні технології у практиці інфекціоніста», 4–5 жовтня 2018 року, м. Чернівці. С. 102-103.

6. Рябоконь О.В., Кулєш І.О., Фірюліна О.М. та ін. Клінічна характеристика ускладнень кору в дорослих. Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні діагностичні, лікувальні і профілактичні технології у практиці інфекціоніста», 4–5 жовтня 2018 року, м. Чернівці. С. 91-92.

7. Трихліб В.І., Грушкевич В.В., Буракова Т.В. та ін. Особливості перебігу кору у військовослужбовців, які лікувались у НВМКЦ «ГВКГ» у 2018 р. Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні діагностичні, лікувальні і профілактичні технології у практиці інфекціоніста», 4–5 жовтня 2018 року, м. Чернівці. С. 102-103.

8. https://kiai.com.ua/ua-issue-article-716/Suchasni-problemi-koru-klinichna-kartina-diagnostika-ta-likuvannya

9. Ющук Н.Д., Венгеров Ю.Я. Инфекционные болезни. Москва, 2003. 367 с.

10. Інфекційні хвороби / За редакцією Голубовської О.А. Київ, 2012. 284 с.

11. Панкратов С.М., Набатова Г.Г. Особливості ураження печінки у хворих на кір. Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України, 26–27 квітня 2007 року, м. Донецьк. С. 65-66.

12. Трихліб В.І., Самойленко А.М. Пневмонія як ускладнення сучасних найбільш поширених дитячих інфекцій у військовослужбовців. Матеріали науково-практичної конференції «Вірусні хвороби. ВІЛ-інфекція/СНІД», 3–4 жовтня 2013 року, м. Алушта. С.177.

13. Ющук Н.Д., Еремушкина Я.М., Гультяев М.М. Некоторые особенности гормонального и биохимического статуса у взрослых, больных корью. [Електронний ресурс]. URLhttps://www.lvrach.ru/2008/09/5697138/

14. Гнатюк В.В., Покровська Т.В. Ускладнення кору в дітей і дорослих. Буковинський медичний вісник. 2015. Т. 19. № 2(74). С. 48-51.

15. Голуб А.П., Дуда О.К. та ін. Особливості ураження дихальної системи у дорослих, хворих на кір. 2018. [Електронний ресурс]. URLhttp://www.health-medix.com/articles/liki_ukr_plus/2018-03-14/3.pdf.

16. Пришляк О.Я., Прокопович М.В., Бойчук О.П. та ін. Ураження печінки у дорослих хворих на кір. Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні діагностичні, лікувальні і профілактичні технології у практиці інфекціоніста», 4–5 жовтня 2018 року, м. Чернівці. С. 45-46.

17. Трихліб В.І., Грушкевич В.В., Павловська М.О. Особливості кору в сучасних умовах у військовослужбовців. Актуальна інфектологія. 2018. Т. 6. № 5. С. 116-117.

18. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/30613491.


Вернуться к номеру