Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 8, №1, 2020

Back to issue

HIV infection in patients of advanced age: clinical cases

Authors: Матиевская Н.В., Кашевник Т.И., Кротков О.В.
УО «Гродненский государственный медицинский университет», г. Гродно, Беларусь

Categories: Infectious diseases

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У статті надані клінічні випадки ВІЛ-інфекції, діагностованої в пацієнтів похилого віку: чоловіка віком 70 років і жінки віком 68 років, які тривалий час спільно проживали. Незважаючи на приблизно однаковий вік пацієнтів на момент установлення діагнозу, у жінки мали місце більш «просунута», 3-тя клінічна стадія ВІЛ-інфекції, більш виражений імунодефіцит (СD4+ Т-лімфоцити — 285 кл/мкл) порівняно з чоловіком, у якого при виявленні захворювання встановлена 1-ша клінічна стадія ВІЛ-інфекції, помірний імунодефіцит (СD4+ Т-лімфоцити — 375 кл/мкл). Однак на тлі антиретровірусної терапії (АРТ), що проводилася, у пацієнтки зафіксовано зростання показника CD4+ Т-лімфоцитів. На сьогодні стан пацієнтки стабільно задовільний, тривалість життя після встановлення ВІЛ-інфекції до сьогодні становила 7 років. У пацієнта перебіг захворювання був більш агресивним, тому що він відмовлявся від проведення АРТ, що призвело до швидкого прогресування ВІЛ-інфекції, розвитку СНІД-асоційованої пухлини — саркоми Капоші, яка призвела до летального результату. Тривалість його життя після встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції становила 4 роки.

В статье представлены клинические случаи ВИЧ-инфекции, диагностированной у пациентов пожилого возраста: мужчины в возрасте 70 лет и женщины 68 лет, длительно совместно проживавших. Несмотря на приблизительно одинаковый возраст пациентов на момент постановки диагноза, у женщины имели место более «продвинутая», 3-я клиническая стадия ВИЧ-инфекции, более выраженный иммунодефицит (СD4+ Т-лимфоциты — 285 кл/мкл) по сравнению с мужчиной, у которого при выявлении заболевания установлена 1-я клиническая стадия ВИЧ-инфекции, умеренный иммунодефицит (СD4+ Т-лимфоциты — 375 кл/мкл). Однако на фоне проводимой антиретровирусной терапии (АРТ) у пациентки зафиксирован рост показателя CD4+ Т-лимфоцитов. В настоящее время состояние пациентки стабильно удовлетворительное, продолжительность жизни после установления ВИЧ-инфекции на сегодня составила 7 лет. У пациента заболевание протекало более агрессивно, так как он отказывался от проведения АРТ, что привело к быстрому прогрессированию ВИЧ-инфекции, развитию СПИД-ассоциированной опухоли — саркомы Капоши, приведшей к летальному исходу. Продолжительность его жизни после установления диагноза ВИЧ-инфекции составила 4 года.

The article presents clinical cases of human immunodeficiency virus (HIV) infection diagnosed in elderly patients: a man aged 70 years and a woman aged 68 years, living together for a long time. Despite approximately the same age of patients at the time of diagnosis, female patient had a more advanced clinical stage 3 of HIV infection, a more pronounced immunodeficiency (CD4+ T-lymphocytes — 285 cells/μl) compared with male patient, who had clinical stage 1 of HIV infection when diagnosing a disease with moderate immunodeficiency (CD4+ T-lymphocytes — 375 cells/μl). However, against the background of antiretroviral therapy, woman had an increase in CD4+ T-lymphocytes, she is currently in a satisfactory condition, and the life expectancy after HIV infection has been diagnosed is 7 years so far. In man, the disease was more aggressive, as the patient refused to take antiretroviral therapy, which led to the rapid progression of HIV infection, the development of acquired immune deficiency syndrome-associated tumor — Kaposi’s sarcoma, which resulted in death. Life expectancy in male patient after diagnosing HIV infection was 4 years.


Keywords

ВІЛ-інфекція; СНІД; саркома Капоші; летальність; АРТ

ВИЧ-инфекция; СПИД; саркома Капоши; летальность; АРТ

human immunodeficiency virus infection; acquired immune deficiency syndrome; Kaposi’s sarcoma; mortality; antiretroviral therapy


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Рассохин В.В., Бузунова С.А., Врацких Т.В. и др. Проблема старения и инвалидизации ВИЧ-инфицированных пациентов. ВИЧ-инфекция и иммуносупрессии. 2015. Т. 7. № 1. С. 7-15. DOIhttps://doi.org/10.22328/2077- 9828-2015-7-1-7-15.

2. Losina E., Schackman B.R., Sadownik S.N. et al. Racial and gender disparities in life expectancy losses among HIV-infected persons in the United States: impact of risk behavior, late initiation, and early discontinuation of antiretroviral therapy. Clin. Infect. Dis. 2009. № 49. Р. 1570-1578. DOI: 10.1086/644772.

3. Ances B.M., Vaida F., Yeh M.J. et al. HIV infection and aging independently affect brain function as measured by functional magnetic resonance imaging. JInfectDis. 2010. № 201. Р. 336-340. DOI: 10.1086/649899.

4.Эпидситуация по ВИЧ/СПИД в Беларуси. https://www.belaids.net/epidsituaciya-po-vichspid-v-belarusi. Дата доступа: 15 сентября 2019 г.

5. Матиевская Н.В., Кашевник Т.И., Казыро Л.М. Гендерные и возрастные особенности течения ВИЧ-инфекции. Клиническая инфектология и паразитология. 2018. № 4. С. 498-507.

6. Mills E., Barnighausen T., Negin J. HIV and aging: preparing for the challenges ahead. N. Engl. J. Med. 2012. № 366. Р. 1270-1273. DOI: 10.1056/NEJMp1113643.

7. Poynten M., Grulich A.E., Templeton D.J. Sexually transmitted infections in older populations. Curr. Opin. Infect. Dis. 2013. № 26. Р. 80-85. DOI: 10.1097/QCO.0b013e32835c2173.

8. Minichiello V., Rahman S., Hawkes G., Pitts M. STI epidemiology in the global older population: emerging challenges. Perspect. Publ. Health. 2012. № 132. Р. 178-81. DOI: 10.1177/1757913912445688.

9. High K., Brennan-Ing M., Clifford D. et al. HIV and aging: state of knowledge and areas of critical need for research. A report to the NIH Office of AIDS Research by the HIV and Aging Working Group. J. Acquir. Immune Defic. Syndr. 2012. № 60. Р. 1-18. DOI: 10.1097/QAI.0b013e31825a3668.

10. Рассохин В.В., Беляков Н.А., Розенталь В.В., Леонова О.Н., Пантелеева О.В. Вторичные и соматические заболевания при ВИЧ-инфекции. ВИЧ-инфекция и иммуносупрессии. 2014. Т. 6. № 1. С. 7-18. DOI: https://doi.org/10.22328/2077- 9828-2014-6-1-7-18.

11. Леонова О.Н., Степанова Е.В., Беляков Н.А. Тяжелые и коморбидные состояния у больных с ВИЧ-инфекцией: анализ неблагоприятных исходов. ВИЧ-инфекция и иммуносупрессии. 2017. Т. 9. № 1. С. 55-64. DOI: https://doi.org/10.22328/2077- 9828-2017-9-1-55-64.

12. Кошевая Е.Г., Цинзерлинг В.А. Вторичные заболевания в танатогенезе при ВИЧ-инфекции. ВИЧ-инфекция и иммуносупрессии. 2019. Т. 11. № 1. С. 46-55. DOI: https://doi.org/10.22328/2077-9828-2019-11-1-46-55.

13. Азовцева О.В., Богачева Т.Е., Вебер В.Р., Архипов Г.С. Анализ основных причин летальных исходов у ВИЧ-инфицированных больных. ВИЧ-инфекция и иммуносупрессии. 2018. Т. 10. № 1. С. 4-91. DOI: https://doi.org/10.22328/2077-9828-2018-10-1-84-91.

14. HIV-druginteractions https://www.hiv-druginteractions.org. Дата доступа: 15 сентября 2019 г.

15. Рассохин В.В., Крестьянинова А.Р. Саркома Капоши. Диагностика и лечение. Практическая онкология. 2012. Т. 13. № 2. С. 114-124.

16. Подымова А.С., Прожерин С.В., Рямова Е.П. СПИД-ассоциированная саркома Капоши в регионе с высоким уровнем распространенности ВИЧ-инфекции. Клиническая дерматология и венерология. 2016. Т. 15. № 4. С. 9-15. https://doi.org/10.17116/klinderma20161549-14.

17. Давудова И.В., Безлобенко Г.А., Олексюк М.А., Фокина Н.В., Корита Т.В. Генерализованная саркома Капоши при ВИЧ-инфекции: клиническое наблюдение. Дальневосточный журнал инфекционной патологии. 2015. № 26. С. 81-83.

18. Проценко О.А. Клинические случаи классической и эпидемической саркомы Капоши. Вестник ВГМУ. 2014. Т. 13. № 1. С. 84-90.

19. Krown S.E., Lee J.Y., Dittmer D.P. AIDS Malignancy Consortium. More on HIV-associated Kaposi’s sarcoma. N. Engl. J. Med. 2008 Jan 31. № 358(5). Р. 535-536. doi: 10.1056/NEJMc072994.

20. Simard E.P., Pfeiffer R.M., Engels E.A. Cumulative incidence of cancer among individuals with acquired immunodeficiency syndrome in the United States. Cancer. 2011. № 117. Р. 1089-1096. doi: 10.1002/cncr.25547.


Back to issue