


Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
UkraineNeuroGlobal
UkraineCardioGlobal
Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології
Актуальні інфекційні захворювання
Травма та її наслідки
UkraineOncoGlobal
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
UkrainePediatricGlobal
Національна школа терапевтів України
день перший
день другий
день третій
Жінка та війна: формули виживання
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Газета "Новини медицини та фармації" №4 (686), 2019
Повернутися до номеру
Шкала стратифікації розвитку ускладнень системи кровотоку у хворих на гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST залежно від ступеня стенозу вінцевих артерій і несприятливих факторів їх розвитку
Автори: Барська О.В., Денесюк В.І., Іванов В.П.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
Рубрики: Кардіологія
Розділи: Довідник фахівця
Версія для друку
Вступ
Численними роботами переконливо доведено, що при гострому інфаркті міокарда (ГІМ) з елевацією сегмента ST часто з’являються різні ускладнення системи кровотоку. Особливо це стосується хворих із Q-IM з елевацією сегмента ST, у яких виникають гостра лівошлуночкова недостатність за типом Killip, кардіогенний шок, аневризма і розриви серця, різні аритмії і блокади тощо [1, 2].
Хворі на ГІМ з елевацією сегмента ST надходять у спеціалізовані кардіологічні центри в обласних і великих містах України, де їм проводиться коронарографія з наступним стентуванням вінцевих артерій (ВА) або проведенням тромболізису.
Проведені клінічні дослідження переконливо довели, що при ГІМ несприятливими факторами розвитку різних ускладнень системи кровотоку є:
► вік ≥ 60 років;
► понижений або, навпаки, підвищений артеріальний тиск;
► передня локалізація ІМ [1, 5].
Ці три основні фактори прогнозування розвитку ускладнень при ГІМ ми використали у запропонованій шкалі стратифікації ускладнень.
На сьогодні широко використовується коронарографія для виявлення уражень ВА з наступним їх стентуванням або проведенням аортокоронарного шунтування та медикаментозного лікування. Проте ще й досі не визначаються ступені стенозу ВА за даними коронарографії [1, 3].
Відомо, що аналіз коронарограм оцінюється за критеріями ТІМІ з визначенням початкового ступеня прохідності ВА, переважного типу кровопостачання серця, кількості ушкоджень ВА, локалізації оклюзії та стенозу, кількості ділянок стенозу, його ступеня і поширеності. Ступінь відновлення коронарного кровоплину оцінюється за критеріями ТІМІ через 25–30 хв після закінчення черезкоронарного втручання (табл. 1).
Проте у доступній літературі ми не зустріли виділення ступенів ушкодження вінцевих артерій ВА при ГІМ та прогнозування різних ускладнень системи кровотоку у таких пацієнтів від ступеня їх стенозування [1–4].
Мета роботи — розробити шкалу стратифікації можливого виникнення ускладнень системи кровотоку у хворих на ГІМ з елевацією сегмента ST залежно від ступеня стенозу ВА.
Матеріали та методи
Нами обстежено 106 хворих на ГІМ з елевацією сегмента ST віком від 41 до 73 років. Хронічна серцева недостатність за класифікацією NYNA 2–3-го функціональних класів визначалась у всіх хворих. Хворим проводились такі обстеження: коронарографія, електрокардіографія (ЕКГ) в 12 загальноприйнятих відведеннях, деяким хворим — холтерівське моніторування, ЕКГ, ехокардіографія в М- і В-режимах, визначення вмісту у крові тропонінів і ліпідного спектра крові. Усім хворим проведено коронарографію та стентування ВА.
Результати та обговорення
Нами виділено чотири ступені стенозу ВА за даними аналізу коронарограми:
► І ступінь — незначний стеноз ВА (< 50 %), клінічні порушення гемодинаміки відсутні, прогноз сприятливий;
► ІІ ступінь — межовий стеноз ВА (50–70 %), визначається клініко-стабільний тип гемодинаміки, прогнозуються інколи ускладнення системи кровотоку;
► ІІІ ступінь — значний стеноз ВА (71–97 %), клінічна картина тяжкого ГІМ, виникає клініко-нестабільний тип гемодинаміки, прогнозуються серйозні ускладнення;
► ІV ступінь — критичний стеноз ВА (субоклюзія — стеноз 88–89 %, оклюзія — стеноз 100 %). Клінічна картина ГІМ дуже тяжка. Тип гемодинаміки часто декомпенсований. Прогнозують часті ускладнення системи кровотоку.
Нами отримані такі дані ступенів стенозу ВА за даними коронарограми при ГІМ з елевацією сегмента ST:
► І ступінь тяжкості перебігу ГІМ з елевацією сегмента ST не визначався;
► ІІ ступінь спостерігався у 3 (2,8 %) хворих;
► ІІІ ступінь — у 70 (66 %);
► ІV ступінь — у 33 (31,2 %) хворих.
У хворих на ГІМ з елевацією сегмента ST гостра лівошлуночкова недостатність за класифікацією Killip зустрічалась у 18 (16,9 %), шлуночкова екстрасистолія 3–5-ї градацій за Лауном — у 22 (20,8 %), надшлуночкова екстрасистолія — у 2 (1,9 %), фібриляція передсердь, тріпотіння передсердь — у 12 (11,3 %), фібриляція шлуночків — у 3 (2,8 %), блокада ніжок пучка Гіса — у 12 (11,3 %), хронічна ане–вризма — у 5 (4,7 %), смерть — в 1 (0,9 %). Враховуючи отримані дані, нами розроблена шкала прогнозування виникнення ускладнень системи кровотоку в обстежених хворих залежно від ступеня стенозу ВА (табл. 2).
Отже, чим більше ступінь стенозу ВА в обстежених хворих, тим частіше виникають різні ускладнення серцево-судинної системи.
Як видно із наведених даних (табл. 2), при І ступені стенозу ВА хворі на ГІМ не зустрічались, при ІІ ступені (стеноз 51–70 %) ускладнення з боку серцево-судинної системи спостерігались у 5–10 %, при ІІІ ступені (стеноз 71–97 %) — в 11–20 %, при IV ступені (стеноз 98–100 %) — у 21–40 %. Отже, чим більше ступінь стенозу ВА в обстежених хворих, тим тяжче клінічно перебігає захворювання.
► Приклад застосування даної класифікації у формуванні діагнозу
1. Інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, найгостріша форма у верхівково-перегородковій ділянці лівого шлуночка. Killip 2, III ступінь тяжкості перебігу захворювання з можливим несприятливим прогнозом.
2. Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST, найгостріша форма у передньобоковій стінці лівого шлуночка, кардіогенний шок, ІV ступінь тяжкості з несприятливим прогнозом.
☼ Таким чином, запропонована клініко-коронарографічна класифікація ступенів тяжкості ГКС, згідно з критеріями, дозволяє визначити клініко-гемодинамічний тип порушень гемодинаміки та прогнозувати виникнення різних ускладнень серцево-судинної системи, що дає змогу проводити профілактичні заходи, спрямовані на попередження їх виникнення.
Висновки
Побудована шкала визначення ступенів стенозу вінцевих артерій за даними коронарограми у хворих на ГІМ з елевацією сегмента ST з урахуванням несприятливих факторів впливу на клінічний стан пацієнтів дозволяє швидко, з великою верогідністю прогнозувати виникнення різних ускладнень серцево-судинної системи і проводити лікувальні заходи (стентування ВА та медикаментозне лікування) з метою їх попередження. Запропонована шкала дозволить лікарям-кардіологам і лікарям з невідкладної допомоги використовувати її не тільки в прогнозуванні ускладнень у хворих на ГІМ з елевацією сегмента ST, але й проводити профілактику виникнення різних ускладнень системи кровотоку.
Список літератури знаходиться в редакції