Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 15, №1, 2019

Вернуться к номеру

Йосип Іванович Пічкар (до 70-річчя від дня народження вченого-ендокринолога, доцента Ужгородського національного університету)

24 січня 2019 року виповнилося 70 років від дня народження доцента Ужгородського національного університету, вченого-ендокринолога Йосипа Івановича Пічкаря.

Йосип Іванович Пічкар народився 24 січня 1949 року в с. Тур’я Бистра Перечинського району Закарпатської області. Батько, Іван Іванович Пічкар, працював вчителем, а згодом — директором школи, мати, Олена Миколаївна, була домогосподаркою. З 1955 по 1963 рік Йосип Іванович навчався у восьмирічній школі в рідному селі, а після її закінчення вступив у Берегівське медичне училище, яке закінчив у 1967 р. з відзнакою.

До червня 1968 р. працював фельдшером станції швидкої медичної допомоги в м. Ужгороді, що сприяло виробленню здатності приймати швидкі рішення й виконувати їх. У червні 1968 р. був призваний до армії, проходив строкову військову службу на посаді фельдшера батальйону у військово-інженерній частині у м. Москві, де проводив медико-профілактичну роботу. Після демобілізації в липні 1970 р. вступив на медичний факультет Ужгородського державного університету. Закінчивши навчання, працював у Чернігівській обласній лікарні, а з листопада 1976 р. був зарахований в аспірантуру на кафедру госпітальної терапії Ужгородського державного університету. Подальша наукова й практична діяльність Й.І. Пічкаря пов’язана з цим закладом, де він пройшов шлях від аспіранта до завідувача курсом ендокринології.

Після закінчення аспірантури в 1979 р. був обраний на посаду асистента кафедри госпітальної терапії. У квітні 1983 р. захистив дисертацію й отримав науковий ступінь кандидата медичних наук у спеціалізованій вченій раді при Київському науково-дослідному інституті кардіології імені М.Д. Стражеска.

Спеціалізацію з ендокринології проходив у м. Києві та м. Ленінграді. З 1986 р. Йосип Іванович Пічкар — завідувач курсу ендокринології Ужгородського державного університету. У 1993 р. був обраний на посаду доцента кафедри госпітальної терапії, на якій працює дотепер. Лікар вищої категорії з ендокринології. Із 1987 до 2014 р. керував виробничою практикою студентів медичного факультету. У процесі трудової діяльності повністю розкрився нау–ковий, педагогічний і організаторський талант Й.І. Пічкаря.

Доцент Й.І. Пічкар бере активну участь у просвітницькій діяльності. За час роботи на медичному факультеті виконував різні громадські доручення, обирався головою Товариства Червоного Хреста Ужгородського державного університету. Неод–норазово отримував подяки деканату й ректорату, нагороджений грамотами ректорату університету й управління охорони здоров’я Закарпатської обласної державної адміністрації.

За період роботи доцент Й.І. Пічкар опублікував понад 120 наукових праць, методичних розробок і навчальних посібників, із них 4 навчальних посібники з грифом Міністерства освіти та науки України.

Йосип Іванович — керівник Асоціації ендокринологів Закарпатської області з 1986 р. і член правління Асоціації ендокринологів України.

Наукова й практична діяльність доцента Й.І. Пічкаря є прикладом виключної відданості науці та обраній ним спеціальності — ендокринології.

Свій 70-річний ювілей Йосип Іванович зустрічає сповненим творчих сил, з притаманними йому енергією, темпераментом і оптимізмом, в оточенні відданих друзів, колег, вдячних пацієнтів.

Редакція «Міжнародного ендокринологічного журналу»,
співробітники, Закарпатський осередок Асоціації ендокринологів України вітають дорогого ювіляра,
бажають йому міцного здоров’я, творчого натхнення, подальших успіхів у науковій,
практичній і педагогічній діяльності.



Вернуться к номеру