Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 7, №2, 2019

Back to issue

Сезонна інфекційна захворюваність серед цивільного населення (стендова доповідь)

Authors: Трихліб В.І.(1), Брагіна І.О.(2), Жаховська О.В.(2), Боханова Н.А.(1)
(1) — Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
(2) — Національний військово-медичний клінічний центр «ГВКГ», м. Київ, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Інфекційні захворювання залишаються актуальними і на сьогодні. Інфекційна захворюваність залежить від багатьох факторів, серед яких: кліматичні фактори, активність та наявність переносників та ін. З урахуванням змін у кліматі слід очікувати і зміни у сезонності захворювань. Нами раніше вже проводився аналіз стосовно сезонності гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів по регіонах України. Так, було встановлено, що збільшення рівня захворюваності спостерігалось в осінньо-зимові місяці. Максимальне підвищення рівня захворюваності реєструвалося в жовтні-листопаді та лютому-березні. Зниження рівня захворюваності відбувалося в літні місяці, як правило, до вересня. Тільки у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Херсонській та найбільше в Луганській (+ 20 %) областях збільшення зазначалося вже з серпня. А з вересня вже в усіх областях відзначалося зростання захворюваності. Найбільший приріст реєструвався в Харківській (порівняно з серпнем — на 62,88 %), Хмельницькій (+ 61,43 %), Рівненській (+ 56,1 %), Тернопільській (+ 56,97 %), Вінницькій (+ 54,04 %), Сумській (+ 52,2 %), Полтавській (+ 51,33 %), Херсонській (+ 51,77 %) областях. Рівень захворюваності максимуму досягав в жовтні і більше за все в Київській (2807,54 на 100 тис. населення), Дніпропетровській (2219,8 на 100 тис.), Запорізькій (2217,22 на 100 тис.), Полтавській (2058,27 на 100 тис.), Херсонській (1958,3 на 100 тис ) областях. Менший рівень захворюваності був в Харківській (у жовтні — 659,16 і листопаді — 617,26 на 100 тис.), Закарпатській (885,64 і 966,43 на 100 тис. відповідно), Луганській (953,63 і 860,02 на 100 тис. відповідно), Тернопільській (923,79 і 963,42 на 100 тис. відповідно). В Івано-Франківській, Чернівецькій, Чернігівській областях з моменту підвищення рівня захворюваності в жовтні він залишався високим до березня — квітня. У грудні рівень захворюваності в 10 областях знижувався, у 7 областях зазначалося ще більше збільшення порівняно з листопадом, а в 7 областях були коливання у різних напрямках. У лютому — березні найбільший рівень захворюваності реєструвався у Київській (3825,56 на 100 тис.), Запорізькій (3013,16 на 100 тис.), Волинській (2716,42 на 100 тис.), Дніпропетровській (2779,6 на 100 тис.), Чернігівській (2767,51 на 100 тис.), Рівненській (2608,74 на 100 тис.) областях. Найменший рівень захворюваності в ці місяці був у Харківській (940,5 на 100 тис.) області. Довше найвищий рівень захворюваності зберігався у Полтавській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській (по квітень) і Київській областях (по травень). 
Мета: встановити динаміку інших різних інфекційних захворювань протягом року серед населення України.
Матеріали та методи. Використаний матеріал щомісячних звітів Центру громадського здоров’я за звітною формою № 1.
Результати та обговорення. Встановлено, що серед населення України за останні 3 роки спостерігалась наступна динаміка по місяцях інфекційних захворювань: на сальмонельоз менше всього було хворих у грудні — лютому — 261–367 хворих (0,68–0,87 на 100 тис. населення), збільшення кількості хворих з квітня з максимумом у лютому — серпні — 1096–1230 хворих (2,56–2,9 на 100 тис. населення), з наступним зниженням у листопаді, коли реєструвалось 451–479 випадків (1,05–1,15 на 100 тис. населення). На гастроентероколіти (ГЕК) встановленої етіології менше всього зареєстровано хворих у листопаді — грудні: мінімальна кількість була 2407–2637 хворих (5,8–6,2 на 100 тис. населення), вже з лютого спостерігається зростання кількості хворих з максимальною у серпні — 5885–6990 осіб (13,8–16,3 на 100 тис. населення). На ГЕК невстановленої етіології менше всього хворіли у листопаді — грудні — 2189–2387 хворих (5,14–5,58 на 100 тис. населення), із значною кількістю у червні — вересні, з максимумом у серпні — 6137–7618 хворих (14,5–17,8 на 100 тис.). Випадки захворювань на лептоспіроз реєструвались протягом усього року, навіть у зимові місяці (у грудні — 16–20, у січні — 15–15), менше всього у лютому — квітні — від 3 до 8 хворих (0,01–0,02 на 100 тис.), із значною кількість у серпні — жовтні з максимумом у вересні — 55–77 хворих (0,12–0,2 на 100 тис.). На кашлюк більше всього хворіли з травня по серпень — до 293–312 хворих (0,68–0,73 на 100 тис.), в інші місяці коливання були від мінімальної кількості — 93 (0,21 на 100 тис.) хворих у листопаді до 260 (0,6 на 100 тис.) — у лютому. На менінгококову інфекцію хворіли від 15 (0,04 на 100 тис.) у вересні до 51 (0,12 на 100 тис.) — у січні. Незначно менша кількість хворих була у літні місяці, дещо більша кількість — у період з листопаду по квітень включно. Випадки захворювання на хворобу Лайма реєструвались також у всі місяці року, збільшення кількості випадків з травня — 192–330 випадків (0,44–0,77 на 100 тис.) до максимуму у липні — серпні — 1153–1250 (2,71–2,94 на 100 тис.). Період значної кількості хворих тривав до листопада. Максимальна кількість хворих на вірусний менінгіт реєструвалась у період серпень — жовтень — листопад — 66–117 випадків (0,15–0,3 на 100 тис.). В інші місяці — від 5 до 37 хворих (0,01–0,08 на 100 тис.). Кількість хворих на вірусний гепатит А дещо нижча була в період квітень — липень — 168–195 хворих (0,39–0,45 на 100 тис.), в інші місяці — 199–436 хворих (0,47–1,12 на 100 тис.). Число хворих на інфекційний мононуклеоз дещо знижувалось у серпні — вересні — 356–397 хворих (0,83–0,93 на 100 тис.), у той же час в інші місяці коливання були від 409 до 600 (0,96–1,41 на 100 тис.).
Висновки. Інфекційні захворювання зберігають свою сезонність, але спостерігається реєстрація ряду захворювань і в інші періоди року, що слід враховувати при проведенні діагностики захворювань особливо з атиповим перебігом.


Back to issue