Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 7, №2, 2019

Back to issue

Випадок тяжкого перебігу ГРЗ, ускладненого серозним менінгоенцефалітом, ДВЗ, токсичним гепатитом, нефропатією, двопаростковою цитопенією (лейкопенією, тромбоцитопенією) змішаного генезу

Authors: Трихліб В.І., Грушкевич В.В., Даниленко Ю.І.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Національний військово-медичний клінічний центр «ГВКГ», м. Київ, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Грип є глобальною проблемою охорони здоров’я, враховуючи надзвичайно виражену мінливість збудника і здатність спричиняти епідемії та пандемії. У структурі інфекційних хвороб грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції займають провідне місце і становлять майже 90 % інфекційної патології. Також захворювання органів системи дихання залишаються актуальними на сьогодні для військовослужбовців. Рівень захворювання серед них більший, ніж серед цивільного населення, у 3 рази. У хворих з даною патологією розвиваються різноманітні ускладнення: пневмонія, синусити, отити, етмоїдит, євстахіїт, міокардит, кардіоміопатія, лихоманкова нефропатія. За нашими попередніми дослідженнями, серед етіологічно з’ясованих гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) найчастіше ускладнення виникали при аденовірусній інфекції (моно- чи мікстінфекції). Встановлено, що найтиповішим ускладненням для аденовірусної інфекції є пневмонія та кардіоміопатія. Друге місце зайняли ізольовані гайморит, євстахіїт, а також полісинусит. У хворих, в яких були виявлені віруси грипу і парагрипу, розвинулись такі ускладнення, як пневмонія і синусит. Також встановлено, що в зимовий час в осіб, у яких виявлялись аденовіруси, частіше розвивались пневмонія та синусит, а в літній — кардіоміопатія та євстахіїт. У холодну пору року в осіб із вірусами грипу і парагрипу частіше спостерігався розвиток пневмонії. 
Мета: довести до лікарів інформацію стосовно рідкісного випадку ускладненого перебігу ГРЗ на менінгоенцефаліт, дисеміноване внутрішньосудинне згортання (ДВЗ), токсичний гепатит, лихоманкову нефропатію та двопаросткову цитопенію (лейкопенію, тромбоцитопенію) змішаного генезу.
Матеріали: медична карта стаціонарного хворого.
Опис випадку. Хворий П.В.В., 24 р., надійшов на лікування до клініки інфекційних захворювань НВМКЦ «ГВКГ» 06.02.2019 зі скаргами на малопродуктивний рідкісний кашель, лихоманку, ломоту в тілі, дертя в горлі, оніміння шкіри обличчя, нудоту, блювання, головний біль. Захворів гостро 05.02.2019, коли з’явились вищевказані скарги. Був госпіталізований до МП військової частини, де отримував симптоматичне лікування. 06.02.2019 направлений на стаціонарне лікування. При надходженні до інфекційного відділення стан середньої тяжкості, температура тіла 39,8 °С. АТ — 120/80 мм рт.ст., Ps — 120/хв, ритмічний, задовільної якості. Шкіра чиста. Гіперемія слизової ротоглотки. Носове дихання ускладнене. Дихання жорстке, хрипів немає. Рентгенографія органів грудної порожнини від 06.02.2019 — даних щодо пневмонії немає. У загальному аналізі крові від 06.02.2019: лейк. — 8,6 × 109/л, ер. — 4,4 × 1012/л, гем. — 138 г/л, тромб. — 119 × 109/л, гранул. — 86,7 %, лімф. — 10,4 %, мон. — 2,9 %. Cito-test на грип негативний. Діагноз: ГРЗ, ринофаринготрахеїт середньої тяжкості. Отримував симптоматичну терапію. З 07.02.2019 температура тіла знизилась до 37,1–37,4 °С і зберігалась до 14-ї доби стаціонарного лікування. 07.02.2019: лейк. — 2,6 × 109/л, ер. — 4,9 × 1012/л, гем. — 157 г/л, тромб. — 150 × 109/л, п. — 31 %, с. — 27 %, е. — 1 %, лімф. — 21 %, мон. — 20 %. З 08.02.2019 покращення самопочуття. В загальному аналізі сечі відмічаються прояви лихоманкової нефропатії. В крові зниження рівня лейкоцитів до 1,4 × 109/л та тромбоцитів до 97 × 109/л. 10.02.2019 стан хворого погіршився — збільшився головний біль у потилиці, скронях. Хворий загальмований, дезорієнтований у часі, на питання відповідав із затримкою. Стан свідомості — оглушення. На слизовій м’якого піднебіння поодинокі геморагії. Дихання жорстке. ЧМН очні щілини — D = S, зіниці — D = S, фотореакції живі, конвергенція збережена, ністагмоїд при погляді ліворуч. Обличчя симетричне. Є ригідність потиличних м’язів до 5 см. Глибокі рефлекси з рук, ніг — D = S, пожвавлені. Черевні рефлекси не викликаються. Проведена люмбальна пункція, ліквор прозорий, тиск — 140 мм вод.ст. Цитоз — 38 клітин, переважно лімфоцити. При КТ головного мозку вогнищевих змін не виявлено, шлуночки не розширені, конвекситальні підпавутинні простори не розширені, з тенденцією до згладжування. КТ органів грудної порожнини — без вогнищевих та інфільтративних змін, резидуальна тканина вилочкової залози. Консиліум лікарів: ГРЗ, тяжкого перебігу (клінічно), ускладнений серозним менінгоенцефалітом, ДВЗ-синдромом, реактивним гепатитом, лихоманковою нефропатією, двопаростковою цитопенією (лейкопенією, тромбоцитопенією) змішаного генезу (інфекційного, медикаментозно індукованого). Хворий отримує таміфлю — по 75 мг 2 рази на добу, цефтріаксон — 4 г на добу, левофлоксацин — 750 мг/д, L-лізину есцинат, 12 мг дексаметазону, свіжозаморожену плазму — до 1–2 доз під контролем коагулограми, канавіт, ліру, гепатопротектори. Рекомендовано введення гранулоцитарного колонієстимулюючого фактора. 11.02.2019: лейк. — 0,9 × 109/л, ер. — 4,98 × 1012/л, гем. — 154 г/л, тромб. — 122 × 109/л, лімф. — 57,5 %, мон. — 17,1 %, гран. — 25,4 %. Протромб. індекс — 49 %, протромб. час — 27", МНС — 2,2, фібриноген — 5,8 г/л, етан. час — «+». АлАТ — 15,2 u/l, АсАТ — 22,3 u/l. Мієлограма від 11.02.2019: мієлокаріоцити — 12000 тис. кл. мм, мегакаріоцити — 6,25 мм3, бласти — 0,6 %, нейтр. гран. — 72,2 %, промієл. — 4,4 %, мієл. — 28,4 %, метамієл. — 9,8 %, п. — 20 %, с. — 9,6 %, еоз. гран. — 1,0 %, баз. гран. — 0,2 %, мон. — 2,8 %, лімф. — 14,0 %, пл. кл. — 1,2 %. Відн. лейк./еритр. — 11/1. Індекс ядерн. руху еритр. — 1,4. Ліквор від 11.02.2019: ПЛР на CMV, HSV 1/2, EBV, HHV 6, Mycobacter. tuberc. — не виявлено. В наступні дні стан хворого стабільно тяжкий. 12.02.2019: лейк. — 10,8 × 109/л, ер. — 4,64 × 1012/л, гем. — 148 г/л, тромб. — 120 × 109/л, мієл. — 7 %, ю. — 8 %, п. — 40 %, с. — 23 %, е. — 1 %, лімф. — 10 %, мон. — 11 %. АлАТ — 113,3 u/l, АсАТ — 51,5 u/l, К — 4,31, Na — 141,1, Cl — 113,4. Стан свідомості дещо покращився. Спостерігається зменшення ригідності потиличних м’язів — 1–2 см, сумнівний симптом Керніга, знижені черевні рефлекси. Поступово зменшується доза дексаметазону. МРТ головного мозку — без патологічних змін. 15.02.2019 стан хворого тяжкий, свідомість ясна. Шкіра, слизові чисті. Дихання везикулярне. Менінгеальні симптоми негативні. Доза дексаметазону — 4 мг на добу. Лейк. — 9,6 × 109/л, ер. — 4,95 × 1012/л, гем. — 152 г/л, тромб. — 132 × 109/л, промієл. — 2 %, мієл. — 15 %, ю. — 3 %, п. — 9 %, с. — 51 %, е. — 2 %, лімф. — 12 %, мон. — 5 %, б. — 1 %. Протромб. індекс — 65 %, протромб. час — 21", МНС — 1,63. Зростання мікрофлори з ліквору не виявлено. В подальші дні покращення стану. Температура тіла стійка на нормальних цифрах. Ліквор від 18.02.2019: ПЛР на CMV, HSV 1/2, EBV — не виявлено. Кров: ПЛР на CMV, HSV 1/2, Mycobacter. tuberc. — не виявлено, EBV — виявлено. Зростання мікрофлори не виявлено. Спостерігається поступове покращення показників крові. 21.02.2019: лейк. — 11,0 × 109/л, ер. — 3,95 × 1012/л, тромб. — 132 × 109/л, гем. — 125 г/л, мієл. — 3 %, п. — 5 %, с. — 70 %, е. — 1 %, лімф. — 14 %, мон. — 7 %. Протромб. індекс — 72 %, протромб. час — 19", МНС — 1,46, АлАТ — 24,3 u/l, АсАТ — 13,5 u/l. Загальний аналіз крові від 27.02.2019: лейк. — 5,9 × 109/л, ер. — 3,86 × 1012/л, тромб. — 132 × 109/л, гем. — 120 г/л, гранул. — 66,9 %, лімф. — 25,6 %, мон. — 7,5 %. Хворий переведений у профільне відділення, де продовжував отримувати терапію (золопент, вазопро, дарсіл).
Висновки. Гострі респіраторні захворювання залишаються актуальними, їх перебіг може ускладнюватись різноманітним чином. Лікарям слід враховувати можливість побічної дії різноманітних препаратів, що використовуються при лікуванні.


Back to issue