Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 7, №2, 2019

Back to issue

Клінічні «маски» гнійного риногенного ускладнення: випадок із практики (стендова доповідь)

Authors: Семчишин І.М.(1), Гербіш Ю.О.(1), Дмитрах О.О.(1), Панченко В.А.(1), Семенюк О.О.2
(1) — Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, клініка отоларингології та офтальмології, м. Львів, Україна
(2) — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. За даними літератури, частота ускладнень риносинуситів не залежить від застосування антибіотиків. Питома вага орбітальних ускладнень становить 60–75 %, а в умовах нераціональної антибіотикотерапії і росту резистентності можна очікувати збільшення кількості таких випадків.
Мета дослідження: продемонструвати багатогранність проявів гнійних риногенних ускладнень та їх клінічні «маски», підвищити настороженість до цієї патології лікарів не тільки першого контакту, але й інших спеціальностей.
Матеріали та методи. Пацієнт 60 років направлений у клініку отоларингології та офтальмології з приводу екзофтальму, що виник після тривалого лікування кон’юнктивіту та глаукоми.
Результати та обговорення. Зі слів пацієнта, хворіє близько 1 року, коли виникли сльозотеча і почервоніння ока. Тривало лікувався і спостерігався в офтальмолога, проте ефект лікування був короткотривалим або незначним. До симптомів додалися болі в оці. Зі зростанням внутрішньоочного тиску виставлено діагноз «глаукома». Після виникнення екзофтальму на тлі посилення болю ока і голови скерований на такі обстеження: КТ голови: «об’ємний процес фронтальної пазухи з поширенням через решітчасту пазуху в ліву орбіту (можливо, утворення орбіти з поширенням в ДПН), лівобічний екзофтальм»; МРТ голови з контрастуванням: «МР зміни більш характерні для хронічного запального процесу лівої половини фронтальної пазухи з пролабуванням в орбіту (абсцес?), менше неопластичного генезу. Екзофтальм зліва. Помірні прояви судинної енцефалопатії». Госпіталізований з діагнозом «хронічний лівобічний етмоїдит, фронтит. Піоцелє лобного синуса зліва. Новоутворення лобного синуса?».
Огляд терапевта: «Гіпертонічна хвороба ІІ стадії. Ступінь 2. Гіпертрофія лівого шлуночка. Ризик 3 (високий). Ішемічна хвороба серця: атеросклеротичний кардіосклероз. СН І. Атеросклероз аорти». В загальному аналізі крові, сечі, біохімічному аналізі крові показники в межах референтних норм. Заплановано малоінвазивне оперативне втручання: «Відеоендоскопічна лівобічна ревізія остиомеатального комплексу, лівобічна фронтотомія». На етапі доступу до лобного закутку виявлено утворення, що випинається назовні. При пункції отримано густий гній, після розкриття виділилось близько 10 мл гною, лобна пазуха звільнилася. Посів на мікрофлору росту не дав. При огляді: слизова пазухи дещо набрякла, гіперемована. Ознак пухлинного процесу немає. Екзофтальм зник. Післяопераційний діагноз: «Піоцелє лівого лобного синуса». Виписаний додому на 2-гу добу. В катамнезі: протягом 2 місяців рецидивів екзофтальму не спостерігалося, природне сполучення лобного синуса функціонує добре.
Висновки. Тривале неефективне консервативне лікування патології голови і шиї є показанням до призначення візуалізаційних методів обстеження, а недооцінка стану пацієнта лікарем першого контакту чи вузьким спеціалістом може призвести до труднощів у лікуванні, реабілітації чи інвалідизації пацієнта на тлі фінансового тягаря хибного лікування. Сучасні малоінвазивні відеоендоскопічні хірургічні технології дозволяють проводити діагностично-лікувальні операції через природні доступи з максимальною ефективністю та мінімальним перебуванням у стаціонарі.


Back to issue