Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 7, №2, 2019

Back to issue

Лайм-артрит у дітей: особливості діагностики

Authors: Никитюк С.О.(1), Омецінська О.Б.(2), Юрик І.Є.(2)
(1) — ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна
(2) — Тернопільська обласна дитяча лікарня, м. Тернопіль, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Хвороба Лайма (системний кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз, хронічна мігруюча еритема) — природно-вогнищева хвороба, викликана Borrelia burgdorferi, що поширюється кліщами і проявляється мігруючою кільцеподібною еритемою, лихоманкою, ураженням центральної та периферичної нервової системи, серця і великих суглобів. Відомо, що хвороба тривалий час може перебігати в безеритемній формі й у подальшому переходити в маніфестну форму з хронічним рецидивуючим або безперервно прогресуючим перебігом.
Метою роботи було вивчити частоту виникнення Лайм-артриту (ЛА) серед дітей, які зазнали укусів кліщів, особливості діагностики артриту у них, використавши двохетапну схему діагностики (ІФА та імуноблот).
Матеріали та методи. Обстеження проводилось у рамках науково-дослідної роботи «Вивчення епідеміології, патогенезу і клініки Лайм-бореліозу в ендемічних районах України, в тому числі в Тернопільській області, та вдосконалення його діагностики, терапії, реабілітаційних заходів і профілактики», яка є частиною спільного українсько-польського проекту «Дослідження епідеміології, патогенезу, клініки та профілактики бореліозу» в рамках науково-дослідницьких проектів Європейського Союзу. Під спостереженням перебувало 150 дітей віком від 1 до 16 років, яким проведено анкетування й відповідне лабораторне обстеження. Проведені клініко-лабораторне обстеження, ревмопроби, УЗД суглобів, двохетапне імунологічне дослідження методом Elisa та Imunoblot. 
Результати та обговорення. Досліджено 150 дітей Тернопільської області віком від 7 до 16 років, які звернулись в Тернопільську обласну лікарню з укусами кліща. Із них у 6 % — 9 дітей (6 дівчаток і 3 хлопчиків ) було діагностовано Лайм-артрит. З епідемічного анамнезу відомо, що в 4 дітей спостерігали однократний, в одного — двократний і в 4 — багатократний (більше 3 разів) укус кліща. У 4 дітей укус був у нижні кінцівки, у 2 — в шию, у 2 — в голову (у вухо) і в одного — в живіт. У 4 випадках видалив кліща лікар, у 3 випадках кліщ був видалений мамою, одна дитина видалила кліща власноруч пальцем, і одна видалила власноруч. Вивчення анамнезу довело, що в половини дітей із артритом напередодні хвороби діагностовано мігруючу еритему (МЕ). В однієї дитини МЕ розвинулася в місці укусу, у 4 — у віддалених ділянках, не відмічали її 4 обстежувані. У 3 дітей МЕ виникла в перші 24 години після укусу кліща, після 7 днів — у 2 осіб. У 3 дітей напади кліщів відбулися в парковій зоні, в одного — в сільській місцевості, у 3 — в лісі, решта не пам’ятали місцевості. Клінічно захворювання супроводжувалось інтоксикаційним та гіпертермічним, артралгічним синдромами, головним болем. У 2 дітей артралгії тривали протягом року, в одного — 5 місяців, супроводжувались тяжкістю в ногах та лімфаденітом — по одній особі, у двох пацієнтів спостерігались алергічні реакції негайного типу (набряк Квінке). Методом імуноблоту було встановлено підвищення IgМ в 22,2 % респондентів, наявність антигену OspC — B. afzelii також доведена в сироватці крові дітей при Лайм-артритах. У 6 обстежених було знайдено IgG до комплексу B. burgdorferi sensu lato. Антитіла до P21, антитіла до OspC-антигенів до B. afzelii було діагностовано в сироватці крові дітей в 77,7 %, антитіла до P39 — в 33,3 % випадків. Антитіла до VlsE антигенів трьох видів борелій виявлено в 33,3 % випадків. У сироватці крові дітей з артритами знайдені антитіла до імунореактивного ліпіду з цитоплазматичної мембрани B. burgdorfery (Liid Bb), P41 — в 66,6 %, з 39 — в 11,1 %. Згідно з рекомендацями виробника саме антиген OspC борелій є найбільш чутливим для виявлення відповідних IgM. Більшість хворих на ЛА добре відповідали на стандартні курси антибіотикотерапії, проте у 2 хворих штами збудників були резистентними до протимікробного лікування: тривалий час утримувались симптоми запалення, синовіїту (особливо колінного суглоба), тому їм проводились повторні курси антибіотикотерапії.
Висновки. При проведенні двохетапної діагностики артритів виявлено коливання вмісту імуноглобулінів — від 20,8 % для IgM до 66,6 % для IgG, що вказує на хронізацію процесу. У дітей із Лайм-артритом спостерігався торпідний його перебіг, відзначена резистентність до протибактеріальної терапії, що потребує розробки реабілітаційних заходів.


Back to issue