Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 7, №2, 2019

Back to issue

Особливості лікування хворих з коінфекцією ВІЛ/ТБ (стендова доповідь)

Authors: Колотило T.Р., Москалюк В.Д.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Останніми роками різко змінилися підходи до призначення антиретровірусної терапії (АРТ) пацієнтам із ВІЛ/ТБ. Доведено, що призначення АРТ у перші 2–8 тижнів лікування туберкульозу значно підвищує шанси пацієнта на одужання. Нині в Україні АРТ призначають усім хворим на ТБ незалежно від кількості CD4+T-лімфоцитів.
Мета дослідження. Розглянути особливості та основні принципи лікування хворих із коінфекцією ВІЛ/ТБ.
Матеріали та методи. Поєднання ВІЛ-інфекції та туберкульозу має несприятливий перебіг і вимагає особливого підходу до призначення лікування таким пацієнтам. Проблема поєднання ТБ і ВІЛ тісно переплітається з проблемою медикаментозної стійкості мікобактерій до протитуберкульозних препаратів. Вивчення ВІЛ-інфікованих і неінфікованих пацієнтів з туберкульозом у восьми американських центрах, що брали участь у клінічній групі випробувань, показало, що поширеність туберкульозу, стійкого до одного або більше препаратів, становить 20,4 %. У 5,6 % відзначена стійкість і до ізоніазиду, і до рифампіцину. Важливим аспектом лікування хворих на ТБ і ВІЛ-інфекцію є необхідність в одночасному призначенні антиретровірусних препаратів. Як відомо, АРТ істотно зменшує смертність у коінфікованих пацієнтів із кількістю СD4+Т-лімфоцитів менше 100 в 1 мкл. Порівнювалися 2 групи хворих на ВІЛ-інфекцію та туберкульоз. Спостереження тривало 4 роки. Одна група пацієнтів отримувала комбіновану АРТ та протитуберкульозні препарати. Інша отримувала тільки протитуберкульозні препарати. Пацієнти, які отримували АРТ, мали ризик смерті 24 % проти 47 % без АРТ. Вища ефективність зазначеної комплексної терапії пояснюється нормалізацією імунних реакцій, що супроводжуються підвищенням кількості СD4+Т-лімфоцитів у крові та реверсією шкірних туберкулінових реакцій. Проте в результаті цих зрушень нерідко відзначаються і парадоксальні реакції у вигляді загострення ТБ-процесу на тлі лікування. Вони показують усунення анергії та нормалізацію імунного статусу хворих. На практиці лікарі стикаються з проблемою відстрочення АРТ, щоб уникнути побічних ефектів.
Результати та обговорення. Як показало дослідження, лікування хворих на коінфекцію ВІЛ/ТБ повинно бути комплексним. Кращі прогнози стосовно життя мають ті пацієнти, яким одночасно призначали АРТ і протитуберкульозні препарати. Лікування ТБ у ВІЛ-інфікованих пацієнтів проводять за тими самими схемами та тривалістю, що і у ВІЛ-негативних пацієнтів. Призначення АРТ усім хворим на ВІЛ/ТБ здійснюється незалежно від кількості CD4+T-лімфоцитів і підвищує ефективність лікування цих хворих.
Висновки. Отже, комбіноване призначення АРТ та протитуберкульозних препаратів має позитивну динаміку у хворих із коінфекцією ВІЛ/ТБ, що дозволяє значно продовжити життя таких пацієнтів.


Back to issue