Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 7, №2, 2019

Back to issue

Епідеміологічні особливості хвороби Лайма в пацієнтів із ураженням серцево-судинної системи (стендова доповідь)

Authors: Гуменна Р.О., Шкільна М.І.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Хвороба Лайма (ХЛ) — найпоширеніша трансмісивна інфекційна хвороба країн помірного кліматичного поясу, яка є серйозною медичною проблемою з огляду на можливість ураження багатьох органів і систем, несприятливого перебігу та хронізації. За даними світової літератури, частота розладів роботи серцево-судинної системи із супутньою ХЛ зустрічається у приблизно 10 % хворих і пов’язана з географічними зонами: в Європі — 9 %, у США — 2 %, Росії — 11 %. 
Мета: провести аналіз епідеміологічних особливостей ХЛ у пацієнтів Тернопільщини, в яких діагностували ураження серцево-судинної системи.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 25 пацієнтів із ураженням серцево-судинної системи віком від 20 до 69 років, які протягом 2018–2019 рр. лікувались амбулаторно та стаціонарно в Тернопільській університетській лікарні. Чоловіків було 16 (64,0 %), жінок — 9 (36,0 %). Методом опитування та анкетування визначали географічні зони нападу кліщів у регіону, ділянки укусів та пору року нападів кліщів. Діагноз Лайм-кардиту встановлювали клінічно, згідно з класифікацією МКХ-10. Етіологічний чинник хвороби Лайма досліджували серологічно методом ІФА (визначали антитіла до антигенів комплексу B. burgdorferi sensu lato у сироватці крові), використовуючи тест-системи компанії Euroimmun AG (Німеччина). 
Результати та обговорення. Серед опитаних 25 пацієнтів факт нападу кліща пам’ятають 23 (92,0 %) особи. 11 (44,0 %) осіб відзначили одноразовий епізод укусу кліщем, двохразовий — 3 (12,0 %), понад 3 укуси мали 11 (44,0 %) хворих. Люди піддавалися нападу кліщів у різних географічних зонах: село — 8 (32,0 %), парк — 3 (12,0 %), ліс — 14 (56,0 %). Найбільшу активність звернень із укусами кліщів було зафіксовано у липні — 6 (24,0 %), у травні, червні — по 20,0 %. Слід зазначити, що лише 2 із 25 осіб не пам’ятають місця нападів кліщів. Локалізація укусів серед опитаних: нижні кінцівки — 8 (32,0 %), живіт — 7 (28,0 %), тулуб спереду — 5 (25,0 %), тулуб ззаду — 1 (4,0 %), верхні кінцівки — 2 (8,0 %), голова — 1 (4,0 %), шия — 1 (4,0 %). Декілька локалізацій одночасно відзначили 7 (28,0 %) осіб. Одночасними місцями укусів пацієнти найчастіше вказували живіт та нижні кінцівки. Щодо терміну видалення кліща, то у 12 (48,0 %) випадках кліща видаляли до 12 годин після нападу, у 9 (36,0 %) — до 24 год, у 2 (8,0 %) випадках — до 48 год. Більшість пацієнтів застосовували одномоментно декілька методів видалення кліща. Енергійним рухом видаляли 8 (32,0 %) осіб, обробляли дезінфікуючим розчином — 7 (28,0 %). За допомогою інших осіб звернувся 1 (4,0 %) пацієнт, допомогою медичних працівників скористалось 16 % опитаних.
Висновки. Найпоширенішою географічною зоною нападів кліщів на пацієнтів із ХЛ, асоційованою з ураженням серцево-судинної системи, є ліс — 14 (56,0 %) випадків; найбільша активність кліщів спостерігається у весняно-літній період — 16 (64,0 %). Пацієнти Тернопільщини із Лайм-кардитом зазнавали нападів кліщів здебільшого в такі ділянки тіла, як тулуб спереду, живіт, верхні кінцівки, голова, шия — 14 (56,0 %). Щодо спостереження видалення кліща, то найбільш частим (32,0 %) методом було видалення енергійним рухом. Наявність у кардіологічних хворих Тернопільщини в анамнезі нападів кліщів, гострих проявів (та/або) загострення хронічних проявів хвороби з боку серцево-судинної системи у весняно-літній період є показанням до скринінгового обстеження цих пацієнтів щодо наявності збудників хвороби Лайма.


Back to issue