Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 7, №2, 2019

Back to issue

Особливості перебігу менінгіту в дітей за даними Київської міської дитячої клінічної інфекційної лікарні у період із 2013 по 2018 рік

Authors: Виговська О.В., Омельченко О.О., Корольова Д.В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Інфекційні захворювання нервової системи у дітей продовжують залишатись серйозною проблемою через їх значну поширеність, тяжкість перебігу, розширення списку етіопатогенів, високий ризик виникнення летальних випадків і формування психоневрологічного дефіциту в 30 % хворих. Згідно з підрахунками ВООЗ, щорічно у світі від бактеріального менінгіту помирає близько 171 тис. людей. У розвинутих країнах частота гнійних менінгітів становить 3 на 100 тис. населення на рік. В Україні щорічно на менінгіти хворіє від 800 до 1200 дітей, летальність — 4–15 %. За епідеміологічними даними, на одного хворого припадає 1200–1800 носіїв N.meningitidis, збудника тяжких форм гнійного менінгіту, а найчастішими збудниками серозних менінгітів є ентеровіруси. 
Мета роботи: дослідити особливості клініки, етіології, характер менінгіту у дітей залежно від етіології, віку, статі та пори року за 2013–2018 роки у дітей, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в Київській міській дитячій клінічній інфекційній лікарні (КМДКІЛ). 
Матеріали та методи. Було проведено ретроспективний аналіз 273 історій хвороб дітей із діагнозом «менінгіт» віком від 1 місяця до 17 років, які перебували на стаціонарному лікуванні в КМДКІЛ, на базі кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ імені О.О. Богомольця у період з 2013 по 2018 рік. Методи дослідження: клінічні, лабораторні, епідеміологічні, статистичні.
Результати та обговорення. Серед 273 історій хвороб дітей із менінгітом, які перебували на стаціонарному лікуванні в КМДІКЛ у період з 2013 по 2018 рік, виявлено такі дані: найбільше випадків захворювання було зареєстровано у 2013 році — 25 %, а найменше у 2018-му — 11 %, у 2014-му — 19 %, у 2015-му — 18 %, у 2017-му — 14 %, у 2016-му — 13 % випадків захворювання. Було встановлено, що загальне збільшення захворюваності припадає на вересень — 21 %, а найнижчі рівні захворюваності спостерігаються у січні, квітні, липні та грудні — по 4 % відповідно. Найбільша захворюваність припала на вересень 2014, 2017 та 2018 років, жовтень 2013 та 2016 років, серпень 2015 року. Згідно з отриманими даними, на менінгіт частіше хворіють хлопчики — 59,34 %, дівчата становлять 40,66 % усіх хворих. Захворюваність у хлопців реєструється частіше впродовж усіх років, які були включені в дослідження. Частіше за всіх хворіють діти віком 12–18 років — 21 %, 3–6 років — 20 %; пацієнти віком 6–9 років і діти до 1 року становлять по 16 %, а від 1 до 3 років та 9–12 років — по 14 %. Залежно від статі та віку отримано такі показники: серед хлопчиків частіше хворіють у віковій групі 6–9 років — 20 % хворих, а найменше — 9–12 років — 13 % пацієнтів, серед дівчаток частіше хворіють 12–18-річні, найнижчий показник серед вікової групи 6–9 років. У 59,71 % випадків зустрічалися гнійні менінгіти, серед них у 27,84 % — менінгококової етіології. Серозні менінгіти реєструвалися у 40,29 % випадків. За етіологією у 75,8 % реєстрували менінгіт невстановленої етіології. Стрептококова етіологія менінгіту відзначалася у 0,4 %. Пік гнійного менінгіту менінгококової етіології припадає на 2015 р. — 40 % випадків. Найбільше випадків менінгококового менінгіту реєструвалося в жовтні — 18 %, у червні не зареєстровано жодного випадку. Менінгококовий менінгіт частіше діагностувався у 12–18-річних хлопців. Серед дівчаток пік захворюваності на гнійний менінгококовий менінгіт припадає на вік до 1 року. N. meningitidis cеротипу C реєструвалася в 29 %, N. meningitidis cеротипу B — у 24 % та N. meningitidis cеротипу W135 — у 12 % всіх випадків. У 35 % серотип менінгококу не було встановлено. Гнійний менінгіт, викликаний N. meningitidis серотипу W135, частіше зустрічався у дітей віком до 1 року, cеротипу B — у дітей 1–3 років та cеротипу C — у хворих 12–18 років. Частота ускладнень становила 35 % від усіх зареєстрованих випадків менінгіту в дітей. За частотою ускладнень переважає набряк головного мозку — 50 % всіх випадків, найчастіше при менінгіті, викликаному N. meningitidis невстановленої етіології. Летальних наслідків у період 2013–2018 рр. серед наших пацієнтів зареєстровано не було.
Висновки. Найбільше випадків захворювання на менінгіт відзначалося у 2013 році, частіше діти хворіли у вересні. Найбільша захворюваність на менінгококовий менінгіт реєструвалась у 2015 році, частіше у жовтні. Переважала захворюваність у хлопчиків віком 3–6 та 12–18 років, частіше етіологія залишалась невстановленою. За умови встановленої етіології збудником у зазначених вікових групах переважно був N. meningitidis cеротип C. Ускладнення були зареєстровані у 35 % випадків, здебільшого — набряк головного мозку, в основному у хлопчиків віком 12–18 років, та нейросенсорна туговухість, яка реєструвалась лише у хлопчиків віком 3–6 років.


Back to issue