Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 7, №2, 2019

Back to issue

Клініко-епідеміологічна характеристика захворювань на лептоспіроз за 2014–2018 рр. на Буковині

Authors: Андрушак М.О.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Лептоспіроз — гостре інфекційне захворювання, зооноз, спричинений різними типами лептоспір. Серед особливо небезпечних природно-вогнищевих хвороб лептоспіроз залишається єдиною інфекцією, що реєструється і має тенденцію до зростання на всіх адміністративних територіях України щороку. В основному випадки лептоспірозу поодинокі. Загальна кількість хворих в окремі роки коливалася від 15 до 58 осіб. Лептоспіроз був виявлений 1967 року, в перші роки виявлялися, зазвичай, тільки тяжкі жовтяничні форми недуги, проте з поліпшенням; застосування в лабораторній діагностиці реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) дало можливість діагностувати й випадки безжовтяничних форм хвороби. Епідемічна ситуація з лептоспірозу в області залишається нестійкою: 2016 року було зареєстровано чотири випадки лептоспірозу (по одному в Герцаївському, Глибоцькому, Заставнівському та Кіцманському районах), три з яких закінчилися смертю хворих. У 2014 та 2015 рр. зареєстровано по два летальних випадки. До того ж при лабораторному дослідженні на лептоспіроз (2015 р.) мишоподібних гризунів у 4,4 % результат був позитивний. Уражених на лептоспіроз гризунів виявили в усіх районах області та в Чернівцях.
Мета: вивчити динаміку захворювання на лептоспіроз у населення Чернівецької області, особливості клінічної симптоматики та наслідки захворювання. 
Матеріали та методи. Опрацьовано 47 медичних карт стаціонарних хворих, які перебували на лікуванні в Чернівецькому інфекційному відділенні протягом 2014–2018 рр. Аналіз медичних карт хворих включав клінічні та лабораторні дослідження, а для проведення обрахунків — обліково-звітна документація Держсанепідслужби Чернівецької обл. за 2014–2018 рр. 
Результати та обговорення. За вивчений період у Чернівецькій області захворіла на лептоспіроз 41 особа. Гендерний розподіл був такий: жінки — 31 %, чоловіки — 69 %. Вік пацієнтів в основному коливався від 28 до 64 років. Найбільша кількість хворих госпіталізована з серпня по жовтень 2014 р. — 17 випадків (41,46 %), що відповідає сезонності для лептоспірозу; летальність цієї патології — 5 %, 2015 р. — 9 випадків, що становило 21,95 %, 2016 р. — 4 випадки (9,7 %), 2 з яких закінчились летально, 2017 р. — 6 випадків (14,63 %), 2018 р. — 5 випадків (12,19 %). За місцем проживання сільська місцевість переважала над міською — 68,5 % та 32,5 % відповідно. Більшість хворих, а саме 81 %, відзначали, що напередодні займались риболовлею, пили воду з неочищених водойм, 24 % зазначали, що поруч із ними проживають гризуни, та 15 % не пов’язували захворювання на лептоспіроз із вищезгаданими причинами. Підвищення температури до 38,5–39 °С, головний біль спостерігались у 91 % хворих. Міалгія (часта скарга хворих на лептоспіроз) була наявна майже в усіх випадках. Початок хвороби гострий, бурхливий. Перші симптоми: озноб, розлитий головний біль, біль у всьому тілі, біль у правому підребер’ї, м’язах, особливо литкових, сухість у роті, спрага. У 8 (19,51 %) хворих були кількаразові блювання, у двох хворих (4,87 %) — прояви інфекційно-токсичного шоку зі зниженням артеріального тиску до 90/50 — 60/40 мм рт.ст. Явища склериту виявлені в 6 (14,63 %) хворих, бронхіту — у 16 (39 %). У всіх хворих відзначалась обкладеність язика густими нашаруваннями, його суховатість, однак характерна гіперемія слизової оболонки ротової порожнини виявлялася лише у 15 (36,58 %) осіб. Одним із провідних симптомів лептоспірозу є ураження печінки з помірним збільшенням її розмірів (до 2–3 см нижче від реберної дуги, щільної консистенції, дещо болюча). Ці зміни спостерігаються як при жовтяничних, так і безжовтяничних формах хвороби. У біохімічному аналізі — підвищення рівня креатиніну та сечовини, зменшення рівня еритроцитів і гемоглобіну. Білірубін залишався в межах норми. Середня кількість проведених ліжко-днів — 21. Аналіз лабораторних показників: підвищення рівня білірубіну — у 50 %, ШОЕ — 90,8 %, зниження рівня гемоглобіну — 44 %. Виділення культури лептоспір проводилось за допомогою реакції мікроаглютинації, діагностичний титр — 1 : 200. Найчастіше зустрічалися такі серогрупи, як Pomona, Canicola, Habdomadis. Клініка характеризувалася такими симптомами: підвищення температури тіла — у 91,3 %, міалгії — 87,36 %, жовтушність склер — 64,28 %, головний біль — 59,74 %, ГНН як ускладнення — у 62,28 %. Діагностика ускладнювалась внаслідок наявності супутнього захворювання — вірусного гепатиту — у 39,71 %. Захворювання розпочиналось гостро, інкубаційний період коливався в межах 7–14 днів. Діагноз встановлювався на основі скарг, анамнезу захворювання. У 64 % хворих— лептоспіроз, жовтянична форма, середньо-тяжкий перебіг. У 23 % осіб — лептоспіроз, жовтянична форма, середньо-тяжкий перебіг із супутньою патологією (хронічний гепатит В). У 21 % пацієнтів лептоспіроз ускладнився гострою нирковою недостатністю, їм було показано реанімаційні заходи та лікування.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Епідеміологічна ситуація поширення лептоспірозу серед населення Чернівецької області вважається нестійкою, ендемічною. Порівняно з іншими роками рівень захворюваності знизився, але ризик виникнення захворювання залишається. Серед виявлених збудників найбільшу небезпеку становить L. habdomadis. Найбільшою часткою хворих були чоловіки (71 %). Для своєчасної діагностики лептоспірозу слід зважати на атипову симптоматику та супутні захворювання. До основних заходів профілактики належать дератизація, вакцинопрофілактика у групі професійного ризику.


Back to issue