Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 6, №5, 2018

Back to issue

Клінічна характеристика перебігу кору в дорослих у сучасних умовах

Authors: Рябоконь О.В., Білокобила С.О.
Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Кір є висококонтагіозною інфекцією із значним ризиком розвитку тяжких ускладнень. До початку імунізації проти кору майже кожна друга людина хворіла на кір у дитинстві, у результаті чого формувався пожиттєвий імунітет, проте показник летальності від цієї хвороби був досить високим. Період специфічної імунопрофілактики кору (1968–2002 рр.) характеризувався зниженням захворюваності в 50,6 раза та смертності в 140 разів, однак основні детермінанти епідемічного процесу кору зберігалися.

Завдяки широкому впровадженню у європейському регіоні вакцинації проти кору та краснухи ВООЗ поставила за мету припинення місцевої циркуляції вірусу кору, тобто його елімінацію, до 2010 року в цьому регіоні. Період елімінації (2003–2010 рр.) характеризувався не лише подальшим зниженням захворюваності на кір, а й зміною основних детермінант епідпроцесу. У цей період завдяки стабільно високому колективному імунітету кількісні зміни параметрів епідпроцесу перейшли в якісні, а саме вперше кір перестав бути дитячою інфекцією, серед епідемічних вогнищ стали переважати вогнища з поодинокими випадками, сезонні фактори перестали впливати на прояви епідемічного процесу у внутрішньорічній динаміці.

Незважаючи на певні досягнення у вирішенні питання щодо елімінації кору та краснухи у Європейському регіоні, зокрема в Україні, до 2010 року ця мета не була досягнута. Циклічні епідемічні підйоми та виникнення окремих вогнищ кору зумовлені накопиченням сприйнятливого населення як наслідок недоліків імунопрофілактики попередніх років, що призвело до зниження післявакцинального імунітету. В Україні спостерігалося декілька епідемічних підйомів захворювання на кір, останній з яких почався у 2017 році.

Мета: проаналізувати клінічний перебіг кору в дорослих на сучасному етапі.

Матеріали та методи. Під спостереженням було 150 дорослих хворих на кір, які лікувалися у відділенні № 1 Запорізької обласної інфекційної клінічної лікарні протягом 2017–2018 років. Вік хворих був від 18 до 58 років. Чоловіків було 64, жінок — 86. Діагноз кору був установлений на підставі клінічних даних і виявлення специфічних IgM у 39 (26,0 %) хворих, на підставі чітких клініко-епідеміологічних даних — у 93 (62,0 %), з урахуванням типових клінічних проявів кору без чітких даних епідеміологічного анамнезу та без лабораторного підтвердження — у 18 (12,0 %). Усім хворим проведено традиційне лабораторне й інструментальне обстеження. Отримані дані опрацьовані в програмі Statistica for Windows 6.1 (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5).

Результати. Аналіз тяжкості перебігу кору в дорослих хворих на кір, які були госпіталізовані, показав, що переважав середньотяжкий перебіг захворювання (121 — 80,6 %), при цьому тяжкий перебіг був зафіксований у 29 (19,4 %) пацієнтів. У клінічній картині кору у всіх дорослих відмічався катаральний період тривалістю від 1 до 6 діб. При цьому слід зазначити, що тривалість цього періоду певною мірою залежала від тяжкості перебігу захворювання, а саме при тяжкому перебігу кору середня тривалість цього періоду становила 3,61 ± 0,30 доби проти 2,80 ± 0,14 доби при середньотяжкому перебігу (р < 0,05).

Певною особливістю періоду висипу в дорослих виявилося збереження симптому Філатова — Копліка у 141 (94,0 %) хворого в перші 2–4 дні від появи екзантеми. Клінічні прояви захворювання були типовими для кору, проте ступінь їх вираженості залежав від тяжкості перебігу захворювання. При тяжкому перебігу кору в дорослих вірогідно частіше (р < 0,05), ніж при середньотяжкому перебігу, реєструвалися різі в очах (100 проти 68,0 %), осиплість голосу (73,3 проти 25,3 %), одутлість тканин обличчя (80,0 проти 34,6 %), яскравість висипу (100 проти 68,0 %), наявність геморагічного компонента висипу (15,3 проти відсутності цієї ознаки), поява диспептичних проявів (32,0 проти 8,7 %).

Загалом у 66 % (99 із 150) дорослих хворих на кір зафіксовано розвиток ускладнень. Проте аналіз ускладнень, що розвинулися в дорослих хворих на кір, показав чітку залежність частоти їх формування та спектра від тяжкості перебігу захворювання. Так, такі ускладнення, як вірусна пневмонія (12 із 29; 41,4 %) та цикліт (1 із 29; 3,4 %), розвинулися лише за умов тяжкого перебігу кору. Інші ускладнення кору частіше (р < 0,05) розвивалися у хворих із тяжким перебігом захворювання, хоча й виявлені в низки пацієнтів із середньотяжким перебігом захворювання, а саме гострий бронхіт (17 із 29; 58,6 %, проти 51 із 121; 42,1 %), гепатит (24 із 29; 82,8 %, проти 49 із 121; 40,5 %), ентерит (11 із 29; 37,9 %, проти 5 із 121; 4,1 %).

Гематологічні зміни у хворих на кір також мали залежність від тяжкості перебігу захворювання. Статистично значущими (р < 0,05) виявилися частота виникнення та ступінь вираженості тромбоцитопенії, що розвинулася у 72,4 % (21 із 29) хворих із тяжким перебігом кору — до 90–168 × 109/л, проти 15,7 % (19 із 121) пацієнтів із середньотяжким перебігом — у межах 123–148 × 109/л. Крім того, слід відзначити частіший розвиток мононуклеарної реакції в розпал захворювання при тяжкому перебігу — у 20,7 % (6 із 29) проти 8,3 % (10 із 121) пацієнтів із середньотяжким перебігом захворювання.

Висновки. Кір у дорослих у 2017–2018 роках переважно мав середньотяжкий (у 80,6 % хворих) перебіг. Ускладнення кору були зафіксовані у більшості пацієнтів (66,0 %), проте як частота їх розвитку, так і спектр мали чітку залежність від тяжкості перебігу захворювання. Гематологічні зміни при тяжкому перебігу захворювання характеризувалися частішим (р < 0,05) розвитком тромбоцитопенії та появою мононуклеарної реакції.



Back to issue