Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 6, №5, 2018

Back to issue

Експертна оцінка стану верхніх відділів шлунково-кишкового тракту з урахуванням інфікованості на Helicobacter pylori в осіб, які виконували роботи в умовах впливу іонізуючого опромінення

Authors: Незговорова Г.А., Татаренко О.М., Громадська В.М.
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», м. Київ, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Результати довготривалих наукових досліджень постраждалих від аварії на ЧАЕС, персоналу об’єкта «Укриття» ЧАЕС (ОУ) та 30-кілометрової зони відчуження засвідчили, що система травлення через високий ступінь уразливості шлунково-кишкового тракту (ШКТ) до дії зовнішнього та внутрішнього іонізуючого опромінення є однією з тканин-мішеней реалізації впливу радіаційних і нерадіаційних чинників ризику щодо здоров’я і працездатності людей. Незважаючи на досягнуті успіхи у розкритті механізмів виникнення та формування патології ШКТ, застосування сучасних методів діагностики та лікування (зокрема, антихелікобактерної терапії), поширеність захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) не має тенденції до зменшення, особливо серед постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Отже, проблема радіаційно індукованих уражень ШКТ не є остаточно вирішеною. Тому оцінка стану ШКТ у контингенту, який працює в радіаційно-небезпечних умовах, в тому числі й дії відкритих джерел іонізуючого опромінення, є важливою й актуальною для вчасної діагностики та запобігання розвитку патологічних змін.

Мета: проаналізувати стан верхніх відділів ШКТ з урахуванням наявності хелікобактерної інфекції в осіб, які виконували радіаційно-небезпечні роботи з перетворення об’єкта «Укриття» ЧАЕС на екологічно безпечну систему, для вчасного проведення лікувально-профілактичних заходів щодо збереження здоров’я та працездатності робітників в подальшому.

Матеріали та методи. Обстежено 334 особи чоловічої статі віком від 20 до 55 років (середній вік 38,6 ± 0,6 року) до та після робіт на ОУ, які проходили обстеження в клініко-діагностичних підрозділах ДУ «ННЦРМ НАМН України» впродовж 2005–2012 рр. При первинному обстеженні у досліджених не було діагностовано захворювань системи травлення або наявні хронічні захворювання ШКТ знаходились в стані довготривалої ремісії. Проведені:  лабораторні дослідження крові, езофагогастродуоденоскопія (ЕФГДС) з використанням відеоезофагогастродуоденоскопа «GIF 160» (Olympus, Японія); ультрасонографія органів черевної порожнини. Діагнози захворювань травної системи встановлені відповідно до стандартизованих протоколів діагностики та лікування хвороб органів травлення, затверджених МОЗ України. Враховані традиційні чинники ризику розвитку патології ШКТ, а саме: визначено індекс паління людини, проаналізовано опитувальники щодо наявності спадкової схильності, психоемоційного навантаження та вживання алкоголю.

Для визначення наявності Helicobacter pylori (HP) застосовували швидкий уреазний тест з використанням тест-системи «URE – HP test» (Pliva, Чехія). Біофізичний контроль доз внутрішнього опромінення робітників виконувався відповідно до вимог державного гігієнічного нормативу «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України». Використані: радіохімічний аналіз проб сечі та фекалій з вимірюванням вмісту 238–240Pu і прямі вимірювання вмісту 137Cs в організмі персоналу ОУ. Статистичну обробку отриманих результатів дослідження здійснювали за допомогою статистичних пакетів Statistica 6.0, серія № 4431415926535897, та Stata/SE 8.1.

Результати. Аналіз результатів медичного обстеження осіб, які зазнали впливу зовнішнього та внутрішнього іонізуючого опромінення (дози опромінення за рік в межах 24,3 ± 16,1 мЗв), засвідчив значне поширення патології верхніх відділів ШКТ. Основною нозологічною формою ураження шлунка та ДПК були хронічний гастрит та гастродуоденіт (100 % після робіт на ОУ). Кількість порушень моторики верхніх відділів травного каналу у вигляді гастроезофагеальної рефлюксної хвороби порівняно з результатами первинного огляду вірогідно збільшилась (р < 0,01) після виконання робіт на ОУ, зокрема за рахунок ерозивних форм, особливо у досліджених осіб із загальною дозою опромінення 32,9 ± 18,5 мЗв. Дуоденогастральний рефлюкс також виявлено вдвічі (р < 0,05) частіше після робіт на ОУ. Ерозивні ураження шлунка після робіт на ОУ діагностовано із статистично вірогідним збільшенням (р < 0,01) порівняно з даними первинного огляду (на 15,6 %) на фоні інфікування НР. Хронічний ерозивний дуоденіт виявлявся вірогідно (р < 0,01) частіше у досліджених після робіт на ОУ (на 28 %), з вірогідним (р < 0,05) переважанням патологічного процесу в осіб, котрі не мали впливу іонізуючого опромінення в анамнезі. У зазначеної групи обстежених виразки ДПК також виявлялись вірогідно частіше – на 4,5 % (р < 0,05). Доведено, що ризик розвитку загострень хронічних захворювань шлунка та ДПК суттєво залежить від дії радіаційного фактора у дозах більше 20 мЗв за рік і значно підсилюється інфікуванням НР, тютюнопалінням та нестабільним психоемоційним станом працівників.

Висновки. Експертний висновок щодо оцінки стану системи травлення та дозволу виконувати виробничі завдання в умовах дії іонізуючого опромінення має ґрунтуватись на результатах об’єктивних досліджень, а саме ЕФГДС з визначенням інфікування на НР, разом з ультрасонографічними та лабораторними дослідженнями як обов’язковим комплексом обстеження працівників ОУ та підприємств ядерно-паливного комплексу, що дозволить вчасно виявляти патологічні зміни, призначати відповідно додаткове обстеження та адекватний курс лікування, запобігти розвитку рецидивів або ускладнень наявних захворювань шлунка та ДПК для збереження здоров’я контингенту працюючих.



Back to issue