Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" Том 6, №5, 2018

Back to issue

Еволюція арбовірусних інфекцій

Authors: Виноград Н.О.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Categories: Infectious diseases

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. Арбовіруси — це екологічна група, що об’єднує віруси, які передаються між хребетними трансмісивним механізмом передачі. Медичне значення мають понад 120 вірусів родин Flaviviridae, Nairoviridae, Peribunyaviridae, Phenuiviridae, Reoviridae, Togaviridae. Ареали поширення арбовірусів співпадають з ареалами ефективних векторів (кліщів, комарів, мокрець тощо). Арбовірусні інфекції у людей маніфестують різноманітними клінічними формами: від асимптомних і легких до тяжких (геморагічні гарячки, менінгоенцефаліти й енцефаліти), в останніх варіантах — з високою часткою летальності. Окремі арбовіруси можуть бути використані як біологічна зброя.

Актуальними арбовірусними захворюваннями в світі є хвороба Денге, гарячка Західного Нілу (ГЗН), хвороба Зіка, гарячка Чикунгун’я, вірусний кліщовий енцефаліт (ВКЕ), Крим-Конго геморагічна гарячка (ККГГ), низка інших вірусних енцефалітів. Стурбованість експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я викликає зростання захворюваності населення на арбовірусні захворювання. Так, за останні 50 років захворюваність людей на хворобу Денге зросла у 30 разів. Особливе занепокоєння викликає гарячка Зіка, з якою асоціюють вроджені вади розвитку центральної нервової системи у новонароджених дітей, зокрема мікроцефалію.

Еволюція арбовірусних інфекцій у людей маніфестує не лише зростанням кількості ураженого населення, але й зміною епідеміологічних особливостей, зокрема за рахунок пристосування збудників до нових векторів, розширенням ареалів вегетації, зміною сезонності, появою нових клінічних «масок» захворювань.

В Україні арбовірусні інфекції реєструються на всіх адміністративних територіях. Ендемічними для України є ВКЕ, ГЗН, ККГГ, гарячка Синдбіс, гарячка Тягіня. Найбільш інтенсивний епідпроцес арбовірусів, які передаються комарами, спостерігається в Південному, Центральному, Східному регіонах, тоді як «кліщові» арбовірусні інфекції більш притаманні Поліссю, Західному регіону України.

Мета: проаналізувати клініко-епідеміологічні особливості арбовірусних інфекцій в Західноукраїнському регіоні нашої держави.

Матеріали та методи. На підставі результатів інформаційного пошуку і співставлення результатів власних досліджень здійснено аналіз епідемічної ситуації з арбовірусних інфекцій на заході України. Серологічна діагностика ВКЕ, ГЗН, ККГГ у госпіталізованих хворих проведена з використанням імуноферментного аналізу, клініко-епідеміологічна база даних сформована за анкетними даними, проаналізована з використанням статистичного пакету SPSS.

Результати. За даними ретроспективного аналізу захворюваності населення в Західноукраїнському регіоні, від 70-х років минулого сторіччя ця територія є ендемічною з ВКЕ, ГЗН, гарячки Синдбіс, гарячки Тягіня. Природні осередки ВКЕ були виявлені на Волині, в Прикарпатті та Закарпатті, тоді як природні осередки ГЗН переважно були розташовані в Закарпатській області. Від середини 80-х років обсяги досліджень щодо арбовірусів суттєво знизилися, а в подальшому перестали проводити систематичні, науково обґрунтовані наукові пошуки. За даними МОЗ України, в останні десятиріччя арбовірусні захворювання людей реєструються як поодинокі, що більше свідчить про неадекватність епідеміологічного нагляду за цією групою інфекційних хвороб людей.

Проведені нами дослідження впродовж семи років дозволили визначити актуальність і медичну вагомість ВКЕ, ГЗН на територіях дослідження. За результатами здійснення госпітального нагляду в інфекційних стаціонарах і аналізу отриманих даних серологічних досліджень було проведено вирахування інтенсивних показників (ІП) захворюваності й поширеності зазначених нозологій. Так, було встановлено, що ІП захворюваності на ВКЕ становив 13,2 на 100 тис. населення, а ІП поширеності — 11,7 на 100 тис. населення. Обстеження хворих на ГЗН показало, що це ще більш актуальне захворювання для регіону, про що свідчили показники як ІП захворюваності (42,3–85,2 на 100 тис. населення), так і ІП поширеності (10,2 на 100 тис. населення).

Висновки. Таким чином, арбовірусні інфекції є актуальними в Західноукраїнському регіоні, маніфестують високими показниками інтенсивності епідемічного процесу ВКЕ і ГЗН.



Back to issue