Вплив кортизолу на перебіг відновного періоду інфаркту головного мозку

Авторы: Монастирський В.О., Сіделковський О.Л.
Клініка сучасної неврології «Аксімед», м. Київ

Разделы: Школа Аксимед

Версия для печати

Відомо, що в патогенезі інфаркту головного мозку (ІГМ) суттєву роль відіграють процеси дизрегуляції, основою яких є дисбаланс між стрес-реалізуючими та стрес-лімітуючими системами. Однією з найбільш значущих стрес-реалізуючих систем є гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова вісь. Результатом активації цієї системи є підвищення рівня кортизолу в плазмі крові хворих на ІГМ, яке має місце не тільки в гострий, а й у відновний період та чинить вплив на перебіг хвороби.

Мета: вивчити вплив кортизолу на перебіг відновного періоду інфаркту головного мозку.

Методи. Об’єкт дослідження – хворі на інфаркт головного мозку в ранній відновний період. На базі клініки сучасної неврології «Аксімед» було обстежено 44 пацієнти (23 жінки та 21 чоловік) з півкульним ІГМ віком 40–70 років у ранній відновний період хвороби. Контрольну групу становили 10 практично здорових осіб. Ступінь неврологічного дефіциту хворих було оцінено за шкалою Бартел. Дослідження вмісту кортизолу в плазмі крові хворих проводили методом імуноферментного аналізу з використанням наборів виробництва «Peninsula Laboratories, Inc.» (США). Оцінка за шкалою Бартел та визначення рівня кортизолу проводились на 21–30-ту добу інсульту (перша точка спостереження), вдруге оцінка тих самих показників проводилась через 3 тижні (друга точка спостереження).

Результати. Під час оцінки результатів було відмічено вірогідне підвищення рівня кортизолу в перший день спостереження порівняно з контролем. Це свідчить про напруження стрес-реалізуючих механізмів при ішемічному інсульті. Найвищі рівні було відмічено у групі тяжких хворих. Спостерігалось вірогідне зниження концентрацій цього гормону в динаміці через 3 тижні.

Відмічено зворотний кореляційний зв’язок між концентраціями кортизолу та індексом повсякденної активності Бартел, що вказує на вплив цього гормону на тяжкість перебігу ІГМ (найвищі концентрації в підгрупі тяжких хворих, з вираженим неврологічним дефіцитом). Аналогічний зв’язок зберігався і в динаміці перебігу захворювання (найвищі концентрації кортизолу спостерігались у групі хворих із значним неврологічним дефіцитом).

Висновки. Напруження гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі та гіперкортизолізм можна розцінювати як предиктор несприятливого прогнозу в плані відновлення втрачених функцій у хворих на ІГМ. Цей факт доцільно враховувати при розробці критеріїв тяжкості перебігу ішемічного інсульту.



Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.