Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" 1 (10) 2016

Back to issue

70th Anniversary of the Department of Pediatric Infectious Diseases of the National Medical University named after O.O. Bohomolets

Authors: Kramarev S.O., Palatna L.O., Vyhovska O.V., Yevtushenko V.V. - National Medical University named after O.O. Bohomolets

Categories: Infectious diseases

Sections: Нistory of medicine

print version

Статтю опубліковано на с. 121-124

 

Історія кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця тісно пов’язана з історією педіатрії в Україні. З моменту створення першої самостійної кафедри дитячих хвороб (1889) у Київському університеті імені святого Володимира викладання дитячих інфекційних хвороб проводилося на кафедрах педіатрії. Питання про організацію окремої кафедри дитячих інфекційних хвороб виникло після реевакуації Київського медичного інституту з м. Челябінська після Великої Вітчизняної війни у 1945 р. Наказ по інституту про створення кафедри датується вереснем — жовтнем 1945 р. Офіційний термін організації кафедри — січень 1946 р. Першим завідувачем кафедри було призначено доцента О.В. Черкасова. До створення кафедри викладання інфекційних хвороб у дітей проводилося на кафедрах педіатрії лікувального і санітарно-гігієнічного факультетів. О.В. Черкасов керував кафедрою до 1971 р. У 1971–1983 рр. кафедру очолював професор П.С. Мощич, згодом — професор Л.А. Трішкова (1983–1994), а з 1994 р. і дотепер кафедрою завідує заслужений лікар України, професор С.О. Крамарьов.

О.В. Черкасов, чудовий педагог, заклав основи методичної роботи кафедри дитячих інфекційних хвороб. У період становлення співробітники кафедри доклали чимало зусиль у створенні навчально-методичного підґрунтя для викладання дисципліни. Була виконана велика робота із систематизації викладання дисципліни, створені методичні рекомендації по всіх нозологічних формах захворювань, закладені методологічні принципи викладання дисципліни, чітко розроблені практичні навички, якими повинні оволодіти студенти.
Першою базою кафедри було дитяче інфекційне відділення Жовтневої лікарні на 80 ліжок, де розміщувались хворі з різними нозологічними формами залежно від потреб охорони здоров’я в післявоєнні роки.
Наукова робота кафедри велася з проблеми «Дитячі інфекційні хвороби і боротьба з ними». Розроблений лікувально-охоронний режим при скарлатині, що знижував кількість ускладнень; доведена доцільність застосування АЦС із метою профілактики її ускладнень. При кашлюку показана мала ефективність прийнятого в ті часи методу лікування моновакциною; доведена доцільність застосування з лікувальною метою гетерогенного гаммаглобуліну; вивчені зміни крові, імунобіологічні зрушення й їх діагностична цінність при цьому захворюванні. На кафедрі розроблялися питання бактеріоносійства дифтерійної палички, дизентерії. Для ранньої діагностики дизентерії запропонована РПГА, дані критерії видужання від дизентерії. Проводилися комплексні дослідження стану серцево-судинної системи при поліомієліті, скарлатині, кашлюку, черевному тифі у дітей.
Співробітниками кафедри розроблені методи діагностики і лікування вірусного гепатиту у дітей.
Уперше в країні вивчене імунологічне підґрунтя формування тяжких форм вірусного гепатиту у дітей, обмін мікроелементів при цій патології, запропоновані методи корекції. Розроблені нові способи терапії вірусного гепатиту, захищені авторськими свідоц–твами. 
Виявлені причини затяжних форм вірусних гепатитів, складені схеми терапії. 
Уперше в комплексному лікуванні застосований вітчизняний інгібітор протеолізу — амбен. Апробована ефективність похідного піримідинової основи — калієва сіль оротової кислоти, оцінений вплив препарату на білковий обмін речовин, застосований новий препарат ампевіт.
Співробітники кафедри надавали і міжнародну допомогу. Професор Л.О. Трішкова, перебуваючи асистентом кафедри, знаходилась у відрядженні по лінії Червоного Хреста СРСР у Республіці Сомалі. Нагороджена грамотою товариства «За допомогу населенню Республіки Сомалі, яке постраждало від повені». Асистент М.А. Вікторова працювала в МНР.
За час роботи кафедри професор О.В. Черкасов, потім професор П.С. Мощич були головними педіатрами МОЗ УРСР. Понад 10 років доцент кафедри С.О. Богатирьова була головним спеціалістом МОЗ України з дитячої інфекційної патології. Наукова тема кафедри з кишкових інфекцій входила в галузеву науково-технічну програму в галузі медицини. Розроблено спосіб лікування патологічних станів, що супроводжуються ДВЗ-синдромом, отримано свідоцтво на галузеву рацпропозицію щодо способу нормалізації гемостазу при розвитку ДВЗ-синдрому (професор С.О. Крамарьов).
Розроблений спосіб лікування антибіотикорезистентних форм сальмонельозної інфекції у дітей (доцент О.В. Корбут), спосіб діагностики ротавірусної інфекції (доцент Л.О. Палатна).


Back to issue