Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Actual Infectology" 2 (3) 2014

Back to issue

Погляд терапевта на лікування гострого вірусного риніту у вагітних

Authors: Маніщенкова Ю.О., Коломієць В.І. — ДЗ «Луганський державний медичний університет», кафедра внутрішньої медицини з основами кардіоревматології; Ашуркіна Л.М. — Луганська міська клінічна багатопрофільна лікарня № 1

Categories: Infectious diseases

Sections: Specialist manual

print version


Summary

У статті проаналізовано вплив гострих респіраторних інфекцій протягом вагітності. Особлива увага приділяється впливу синдрому ендогенної інтоксикації та обґрунтуванню вибору для його дослідження. Проаналізовано й описано роль оксиду азоту в патогенезі запального та імунного процесів при вагітності, ускладненій гострою респіраторною вірусною інфекцією. Приділено увагу особливим вимогам при лікуванні цієї категорії пацієнток.
Запропоновано спосіб лікування гострого вірусного риніту у вагітних шляхом застосування комбінації препаратів енгістол і синупрет.
Встановлено, що проведення комплексного лікування вагітних із гострою респіраторною вірусною інфекцією, гострим ринітом із застосуванням препарату енгістол у комбінації з препаратом рослинного походження синупрет має патогенетичну спрямованість завдяки протизапальній, дезінтоксикаційній, противірусній, антигістамінній і імуномодулюючій властивостям препаратів.
Нами встановлено, що серед інших методів лікування гострої респіраторної вірусної інфекції у вагітних запропонована терапія є високоефективною, не має побічних ефектів і добре переноситься вагітними жінками. Спосіб доступний, не завдає шкоди, сприяє оптимізації лікування вагітних, забезпечує його доцільність й можливість масового використання.

В статье проанализировано влияние острых респираторных инфекций на течение беременности. Особое внимание уделяется влиянию синдрома эндогенной интоксикации и обоснованию выбора для исследования его наличия. Про-
анализирована и описана роль оксида азота в патогенезе воспалительного и иммунного процессов при беременности, осложненной острой респираторной вирусной инфекцией. Уделено внимание особым требованиям при лечении этой категории пациенток.
Предложен способ лечения острого вирусного ринита у беременных путем применения комбинации препаратов энгистол и синупрет.
Установлено, что проведение комплексного лечения беременных с острой респираторной вирусной инфекцией, острым ринитом с применением препарата энгистол в комбинации с препаратом растительного происхождения синупретом имеет патогенетическую направленность благодаря противовоспалительному дезинтоксикационному, противовирусному, антигистаминному, секретолитическому и иммуномодулирующему свойствам препаратов.
Нами установлено, что среди других методов лечения острой респираторной вирусной инфекции у беременных предложенная терапия является высокоэффективной, не имеет побочных эффектов и хорошо переносится беременными женщинами. Способ доступен, не наносит вреда, способствует оптимизации лечения беременных, обеспечивает его целесообразность и возможность массового использования.

The paper analyses the influence of acute respiratory infections on pregnancy course. Special attention is paid to the impact of endogenous intoxication syndrome and substantiation of a choice for a study of its presence. We have analyzed and described the role of nitric oxide in pathogenesis of inflammatory and immune processes in pregnancy complicated by acute respiratory viral infection. Attention is paid to the special requirements in the treatment of these patients.
The method for treatment of acute viral rhinitis in pregnant women through the use of a combination of drugs and engystol and sinupret has been offered.
It is found that conducting a comprehensive treatment of pregnant women with acute respiratory viral infection, acute rhinitis using engystol in combination with herbal drug sinupret has pathogenetic orientation due to antiinflammatory, detoxification, antiviral, antihistaminic, secretolytic and immunomodulatory effects of these drugs.
We found that, among other treatments for acute respiratory viral infections in pregnant women, proposed therapy is highly effective, has no side effects and is well tolerated by pregnant women. Method is available, not harm, helps to optimize the treatment of pregnant women, providing its desirability and feasibility of mass use.


Keywords

риніт, вагітність, лікування.

ринит, беременность, лечение.

rhinitis, pregnancy, treatment.

Статья опубликована на с. 93-96

Вступ

Найбільш частими захворюваннями верхніх дихальних шляхів у вагітних є гострий риніт, ларингіт, трахеїт. Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) виникають у різні терміни вагітності у 356 із 1000 відвідувачок жіночих консультацій. Найбільшу потенційну небезпеку для плода становлять вірусні інфекції, тому що викликані ними захворювання призводять до інтоксикації, активізації латентної інфекції, ураження внутрішніх органів. Проникаючи через плаценту, віруси можуть зумовити внутрішньоутробне інфікування, передчасне переривання вагітності, вади розвитку і внутрішньоутробну загибель плода. Крім того, вірусна інфекція сприяє підвищенню крововтрати під час пологів або при перериванні вагітності. Тому лікування слід починати якомога раніше — з моменту контакту з хворим або при появі перших ознак захворювання [5].

Індивідуальна чутливість до вірусної інфекції залежить від багатьох факторів: віку, фізичного розвитку, санітарно-гігієнічних умов, ступеня адаптації до метеорологічних зрушень, загартованості організму до впливу низьких або контрастних температур, наявності інтеркурентних захворювань. Найбільш часто гострий інфекційний риніт викликають риновіруси. Прийнято вважати, що риновірус викликають від 1/3 до половини всіх ГРВІ у дорослих, у той час як коронавіруси — лише 10 %. В останні роки роль респіраторного вірусу у виникненні гострого інфекційного риніту зростає, риновіруси відповідальні більш ніж за 80 % випадків захворювання під час осінньо-зимових епідемій [2].

Сьогодні у вітчизняній і зарубіжній літературі розширилося уявлення про патогенетичну роль синдрому ендогенної інтоксикації (СЕІ) при патології вагітності. Розвиток СЕІ пов’язаний із системною запальною відповіддю, що супроводжується тканинною деструкцією, вираженою гіпоксією тканин і хронічною інтоксикацією організму вагітної і плода. Серед основних чинників ризику виникнення СЕІ у вагітних разом із захворюваннями нирок і печінки вагому роль відіграє активність вірусних інфекцій, тобто це всі інфекційні захворювання, що з’являються під час вагітності, у тому числі ГРВІ. Адекватна фармакологічна корекція СЕІ значною мірою залежить від його своєчасної лабораторної діагностики [1].

Упродовж останніх років загальновизнаним біохімічним маркером наявності й оцінки ступеня тяжкості СЕІ є вміст речовин низької і середньої молекулярної маси (інша назва — «молекул середньої маси» або «середніх молекул») у крові. Вони являють собою небілкові речовини будь-якої природи (сечовина, молочна й інші органічні кислоти, амінокислоти, фосфоліпіди, продукти вільнорадикального перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), проміжного метаболізму), що накопичуються в організмі в підвищених концентраціях. Накопичення середніх молекул є не лише маркером ендоінтоксикації, надалі вони посилюють перебіг патологічного процесу, набуваючи ролі вторинних токсинів, впливаючи на життєдіяльність усіх систем і органів. Середньомолекулярні пептиди здатні з’єднуватися і блокувати рецептори будь-якої клітини, неадекватно впливаючи на її метаболізм і функції. Показана можливість впливу середніх молекул на тонус гладком’язових клітин і трансваскулярний транспорт. Середні молекули можуть проникати через плацентарний бар’єр, здійснюючи безпосередній токсичний вплив на плід, викликаючи поліорганні порушення різного характеру. У науковій літературі є свідчення про прямий зв’язок між підвищеним рівнем середніх молекул у крові матері і плода і наявністю в останнього гіпоксії, інтоксикації, дихальних розладів, незрілості, набрякового синдрому і травматичних ушкоджень центральної нервової системи [3, 6].

Особливий інтерес викликають результати досліджень, у яких висвітлюється важлива роль оксиду азоту (NO) у патогенезі запального й імунного процесів при вагітності, ускладненій ГРВІ. Оксид азоту є одним із найбільш важливих медіаторів організму, який утворюється разом з іншими радикалами при запаленні різного генезу, бере участь у пригніченні активності вірусних і бактеріальних клітин шляхом блокування деяких їх ферментів. Так, активація гамма-інтерфероном і ліпополісахаридом макрофагів і нейтрофілів при запальних процесах супроводжується посиленим синтезом оксиду азоту, обумовленим збільшенням продукції в гладкій мускулатурі судин індуцибельної NO-синтази (iNOS). При взаємодії оксиду азоту і супероксидного аніон-радикалу і вивільненні в результаті цієї реакції сильного окисника — пероксинітриту реалізується пряма цитотоксична й імуногенна дія оксиду азоту, що викликає загибель клітин і тканин за механізмом апоптозу й некрозу, а також виявляється інгібуючий вплив на агрегацію тромбоцитів, посилюється судинна проникність, формується набряк. У жінок із нормальним перебігом вагітності спостерігається збільшення концентрації оксиду азоту порівняно з невагітними жінками. За даними ряду авторів, зниження концентрації оксиду азоту в крові у вагітних корелює з підвищенням скорочувальної здатності міометрію. Крім того, важлива роль у розвитку процесів ендогенної інтоксикації належить фактору некрозу пухлини та інтерлейкінам, що приводять, у свою чергу, до посилення синтезу NO і збільшення змісту NO-похідних у крові [7, 8]. Тому відхилення від фізіологічного рівня цих показників бажано враховувати при лікуванні даної категорії пацієнток. Крім того, необхідно використовувати лікарські засоби тільки з установленою безпекою застосування під час вагітності залежно від її терміну, з відомими шляхами метаболізму, щоб передбачити можливі побічні ефекти. Медикаментозна терапія ГРВІ у вагітних має багато особливостей з великою кількістю протипоказань до застосування лікарських засобів [4].

Мета дослідження — розробити спосіб лікування гострого вірусного риніту у вагітних шляхом застосування комбінації гомеопатичного препарату, що має імуностимулюючу дію, та фітопрепарату із секретолітичною, секретомоторною і протизапальною дією.

Матеріали та методи дослідження

В умовах гінекологічного відділення Луганської міської клінічної багатопрофільної лікарні № 1 було обстежено 71 пацієнтку із проявами гострого вірусного риніту. Середній вік вагітних становив 24,0 ± 3,7 року. Обстежені вагітні були розподілені на рандомізовані групи. Перша група (35 пацієнток) отримувала при перших ознаках захворювання фітопрепарат по 50 крапель 3 рази на добу (незалежно від прийому їжі) упродовж двох тижнів поспіль щоденно. Друга група (36 пацієнток) використовувала комбінацію гомеопатичного препарату по 1 таблетці 3 рази на день сублінгвально та фітопрепарату по 50 крапель 3 рази на день упродовж двох тижнів поспіль.

Під впливом фітопрепарату з секретолітичною, секретомоторною і протизапальною дією регулюється секреція і нормалізується в’язкість слизу, усувається мукостаз, полегшується відходження слизу та мокротиння. Зменшується набряк тканин. Відновлюється дренаж і вентиляція навколо носових пазух, усувається закладеність носа. Нормалізується захисна функція епітелію дихальних шляхів і виявляється імуностимулююча дія. Підвищується ефективність антибіотикотерапії. Показанням до застосування є гострі та хронічні запалення придаткових пазух носа (синусити, гайморити). За період застосування фітопрепарату з секретолітичною, секретомоторною і протизапальною дією протягом багатьох років дані, що вказують на ризик, обумовлений його застосуванням під час вагітності та при годуванні груддю, відсутні, тому фітопрепарат є безпечним лікарським засобом. Унікальність дії гомеопатичного препарату обумовлена його складовими, а саме: колоїдна сірка сприяє відновленню ферментних функцій і активує окремі складові системи імунітету в організмі людини, регулюючи фізіологічні і ферментативні функції, нормалізує процес детоксикації. Діючи безпосередньо на сульфідні групи різних ферментів, знижує їх зв’язування важкими металами, препаратами сульфаніламідного ряду, антибіотиками. Поєднання вінцетоксину й асклепієвої кислоти за рахунок нормалізації роботи симпатичної ланки вегетативної нервової системи покращує роботу судин, тим самим відновлюючи нормальний метаболізм у тканинах. Препарат так само справляє дренажну дію на мезенхіму й лімфатичну систему, що відіграє одну з ключових ролей у становленні імунітету. Показаннями до застосування гомеопатичного препарату, що має імуностимулюючу дію, є вірусні інфекції: грип, гострі та хронічні риновірусні інфекції, вірусний гепатит, інші вірусні захворювання й ускладнення після них (отит, бронхіт, ларингіт), лихоманка нез’ясованої етіології. Можливе застосування препарату при вагітності і в період лактації без зміни дози і кратності прийому. Все це сприяє лікуванню вагітних на ГРВІ, гострий риніт. Протипоказанням до прийому гомеопатичного препарату є підвищена чутливість до компонентів препарату.

Під час оцінки ефективності терапії, що проводилася при лікуванні ГРВІ, гострого риніту у вагітних жінок, використовувалися об’єктивні критерії ендогенної інтоксикації — концентрація у крові молекул середньої маси і стабільних метаболітів оксиду азоту (нітратів і нітритів), що підсумовувалися у загальний оксид азоту.

Математичну обробку отриманих даних проводили на персональному комп’ютері Core 2 Duo T5750 з використанням пакетів ліцензійних програм Microsoft Office 2003, Microsoft Excel та Statistica, розрахованих на статистичну обробку медичної інформації методом варіаційної статистики з підрахунком коефіцієнтів Стьюдента. За мінімальну межу вірогідності брали значення р < 0,05.

Результати дослідження та їх обговорення

На початку лікування хворі обох груп мали скарги на загальну слабкість, закладеність носа, ринорею слизового характеру, підвищення температури тіла до субфебрильних значень. За результатами лабораторного дослідження було виявлено лейкоцитоз (9,3–11,1 × 109/л) із зсувом формули вправо, підвищення швидкості осідання еритроцитів (20–24 мм/г). Після проведеного лікування за результатами  клінічного спостереження у вагітних жінок обох груп була виявлена позитивна динаміка: знизилися симптоми інтоксикації, закладеності носа та ринореї, проте в групі вагітних, які застосовували комбінацію синупрету та енгістолу, суб’єктивне  покращення самопочуття відмічалося на 3–4 дні раніше.

На початку лікування показники СЕІ у пацієнток першої та другої груп істотно не відрізнялись. Так, концентрація середніх молекул на початку захворювання була підвищеною в обох групах: у першій групі (довжина хвилі 254 нм) — в 1,41 раза і (довжина хвилі 280 нм) в 1,34 раза; у другій групі (довжина хвилі 254 нм) — в 1,47 раза і (довжина хвилі 280 нм) в 1,32 раза (р > 0,05). Така концентрація рівня молекул середньої маси в сироватці крові свідчить про посилений їх синтез у тканинах як результат гіперкатаболізму й активації тканинних протеаз при одночасному зниженні детоксикаційних функцій нирок і печінки у відповідь на розвиток ГРВІ.

У результаті проведеного лікування з використанням фітопрепарату зареєстровано зниження рівня середніх молекул, однак до показників норми не наблизились. При застосуванні комбінації гомеопатичного препарату і фітопрепарату вміст у крові середньомолекулярних пептидів знизився практично до нормальних показників (табл. 1).

Динаміка показників оксиду азоту була такою: у перші дні захворювання концентрація оксиду азоту підвищилася у 2,23 раза у вагітних першої групи та у 2,24 раза у вагітних другої групи порівняно з нормальними показниками у вагітних із фізіологічним перебігом гестаційного процесу (9,05 ± 0,64 мкмоль/л). Після проведеного лікування ГРВІ, гострого риніту з використанням лише фітопрепарату рівень оксиду азоту вірогідно знизився до 15,8 мкмоль/л (р > 0,05), що в 1,74 раза перевищує нормальний показник, проте при використанні комбінації гомеопатичного препарату і фітопрепарату рівень оксиду азоту досяг 9,5 мкмоль/л, що знаходиться в межах нормальних значень при фізіологічному перебігу вагітності і певною мірою свідчить про зниження скорочувальної активності матки.

Вищенаведені дані свідчать про більш виражений позитивний ефект лікування пацієнтів за допомогою комбінованої терапії з використанням гомеопатичного препарату, що має імуностимулюючу дію, та фітопрепарату з секретолітичною, секретомоторною і протизапальною дією. Тому застосування комбінованої терапії вищенаведеними препаратами при гострих ринітах у вагітних є доцільним.

Висновки

1. Комплексне лікування вагітних із ГРВІ та гострим ринітом із застосуванням гомеопатичного препарату в комбінації з фітопрепаратом супроводжується синергічним терапевтичним ефектом завдяки протизапальним, дезінтоксикаційним, противірусним, антигістамінним, секретолітичним та імуномодулюючим властивостям препаратів.

2. Фітопрепарат має секретолітичну дію, покращує відходження слизу та полегшує носове дихання, що запобігає гіпоксичним ураженням плода.

3. Запропонована терапія серед інших методів лікування ГРВІ у вагітних є високоефективною, не має побічних ефектів та добре переноситься вагітними жінками. Спосіб є доступним, не завдає шкоди, може бути застосований у практиці лікарів, сприяє оптимізації лікування вагітних, що забезпечує його доцільність та можливість масового використання.

Перспективи подальших досліджень

У подальших дослідженнях потрібно виявити вплив запропонованої терапії на стан про- та антиоксидантних систем організму з метою оптимізації лікування ГРВІ у вагітних.


Bibliography

1. Банин В.В. Роль сосудистого эндотелия в патогенезе синдрома эндогенной интоксикации // Эндогенные интоксикации. Тезисы международного симпозиума. — СПб., 1994. — С. 10–17.

2. Возианова Ж.Б. Острые респираторные заболевания (клиника, диагностика, лечение) / Ж.Б. Возианова, Н.М. Ковалева // Сучасні інфекції. — 1999. — № 1. — С. 16–22.

3. Исследовательские приемы эндогенной интоксикации организма: Методические рекомендации / Андрейчин М.А., Бех М.Д., Демьяненко В.В. и др.; МЗ Украины. — К., 1998. — C. 1–31.

4. Москалюк В.Д. Лікування хворих на грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції / В.Д. Москалюк, М.А. Андрейчин, В.О. Качор: Методичні рекомендації. — К., 2006. — 28 с.

5. Приступа Л.Н. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції у вагітних: особливості лікування та профілактики // Медицинские аспекты здоровья женщины. — 2008. — № 5(14). — С. 27–31.

6. Рябых О.В. Сопоставление показателей эндогенной интоксикации новорожденных и их матерей при гестозе различной степени тяжести / О.В. Рябых, М.Я. Малахова, Г.С. Шеремет // Эфферентная терапия. — 1999. — Т. 5, № 1. — C. 41–45.

7. Alison B. Nitric oxide regulation of free radical and enzymemediated lipid and lipoprotein oxidation // Ateriosclerosis, Thrombosis and Vase. Biol. — 2012. — V. 20, № 7. — P. 1707–1715.

8. Kanaehi Shigeyki. Nitric oxide synthase and postischemic liver injury // Biochem. And Biophys. Res. Commun. — 2010. — V. 276, № 3. — P. 851–854.


Back to issue